9. Методи дослідження національної економіки.

Методи дослідження національної економіки - це такі методи, які враховуючи багатовимірність економічних явищ та процесів, вивчають їх у складних взаємозв'язках, що виникають у просторі та часі. Національна економіка є багатогранною, складною системою, яку необхідно вивчати з різних позицій, в залежності від критеріїв, що покладені в основу досліджень.

Національна економіка в широкому аспекті є системою знань про закономірності та закони функціонування національного господарства держави як єдиного цілого. Тому застосування в її вивченні загальнонаукових методів дає можливість глибше аналізувати макроекономічні процеси, що відбуваються у реальному господарському житті держави.

10. Макроекономіка та мікроекономіка: спільне і відмінне.

Мікроекономіка досліджує поведінку окремих виробників, економічні закономірності формування підприємницького капіталу і конкурентного середовища. В центрі її аналізу ціни окремих товарів, витрати, ціноутворення, мотивація праці і т.д. Макроекономіка вивчає функціонування національної економічної системи. Об'єктом її дослідження виступає національний продукт, загальний рівень цін, інфляція, зайнятість тощо. Мікроекономіка і макроекономіка взаємопов'язані в реальному економічному середовищі і взаємодіють одна з одною.

11. Макроекономіка і система показників.

Показники, що характеризують стан економіки країни отримали назву макроекономічні показники. Чітке розуміння економічної сутності цих показників та їх взаємного впливу один на одного - це основа для розробки політики регулювання економічних процесів у державі.

У період перехідної економіки в Росії розгляд макроекономічних показників є дуже актуальним, тому як правильна економічна політика держави є запорукою його процвітання.

Всі найважливіші показники, які використовуються в макроекономічному аналізі, принципово поділяються на три групи: потоки, запаси (активи) і показники економічної кон'юнктури. Потоки відображають передачу цінностей суб'єктами один одному в процесі економічної діяльності, запаси - накопичення і використання цінностей суб'єктами. Потоки є економічні параметри, значення яких вимірюється в одиницю часу, як правило, в розрахунку на рік, значення економічних параметрів запасів вимірюється на певний момент. Приклад потоків - заощадження та інвестиції, бюджетний дефіцит, запасів - накопичений в результаті капітал, державний борг.

Між запасами і потоками в економіці існує взаємозв'язок: зміни в одних величинах, як правило, супроводжуються відповідними змінами в інших. Однак за певних обставин показники запасів і потоків можуть змінюватися незалежно один від одного.

Розгляду макроекономічних показників та їх взаємних зв'язків присвячена справжня робота.

12. Валовий внутрішній продукт як основний показник системи національних рахунків.

Основним показником у системі національних рахунків є валовий внутрішній продукт (ВВП), який характеризує обсяг виробництва в країні.

Валовий внутрішній продукт - це ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у національній економіці протягом певного періоду часу (як правило, року).

Валовий внутрішній продукт (ВВП) — один із найважливіших показників розвитку економіки, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності економічних одиниць-резидентів у сфері матеріального і нематеріального виробництва. Вимірюється вартістю товарів та послуг, виготовлених цими одиницями для кінцевого використання. ВВП — сума валової доданої вартості (ВДВ) галузей плюс чисті податки на продукти (ПДВ) (ЧПІ) не зараховані до неї:

ВВП = ∑ ВДВ + ПДВ, ЧПІ.

ВВП визначають, як суму первинних доходів, розподілених економічними одиницями-резидентами між виробниками товарів та послуг: оплата праці найманих працівників, чисті податки на виробництво та імпорт, валовий прибуток та валові змішані доходи. Використання ВВП — кінцеве споживання товарів та послуг, валове накопичення основного капіталу, зміна запасів матеріальних оборотних коштів, чисте надбання цінностей і сальдо експорту та імпорту товарів і послуг.

Валовий національний продукт (ВНП) - це показник, який характеризує ринкову вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених за певний проміжок часу за допомогою факторів виробництва, що належать резидентам певної країни.