38. Залежність інфляції від джерел покриття дефіциту бюджету.

Трансмісійний механізм фінансування дефіциту бюджету залежно від джерел покриття може по-різному впливати на монетарні показники в цілому та на темп інфляції загалом. У статті порушується проблематика залежності інфляції від джерел покриття дефіциту бюджету, встановлюються функціональні зв’язки між цими економічними явищами.

Одним із виходів із ситуації, що склалася, є дотримання принципів транспарентності і гласності, повне і

постійне висвітлення урядом джерел фінансування дефіциту та планомірне зменшення його рівня хоча б в умовах світової фінансової кризи. Подальше нарощення дефіциту можливе лише за умови відновлення динаміки росту ВВП, промислового виробництва, стабілізації цін споживчої корзини, зменшення державних запозичень та проведення структурних реформ в економіці країни. Емісійне покриття дефіциту бюджету може призвести до необоротних економічних наслідків: гіперінфляції, поглиблення спаду ВВП, збільшення безробіття, різкого падіння купівельної спроможності громадян. Застосування емісії є надризиковим рішенням в умовах погіршення фінансово-економічної ситуації. В умовах економічних криз дефіцит бюджету має покриватися лише державними запозиченнями при максимальній бюджетній економії.

39. Соціально-економічні наслідки інфляції.

Інфляція - це тяжка хвороба економіки з глибокими соціально-економічними наслідками. У світі немає країни, яка б тією чи іншою мірою не зазнала втрат від інфляції.

Наслідки, причиною яких стає інфляція, різноманітні і аж ніяк не односпрямовані. За певних умов інфляція вигідна окремим верствам підприємців і державі.

Маючи складний соціально-економічний характер, інфляція призводить до гальмування розвитку національної економіки, поглиблює майнове розшарування населення і створює загрозу дестабілізації соціально-політичної ситуації в країні.

Інфляція посилює диспропорції в національній економіці, передовсім між виробництвом засобів виробництва і виробництвом предметів споживання; порушує нормальні господарські зв'язки; підриває стимули до підвищення ефективності вітчизняного виробництва, його зростання на базі науково-технічного прогресу; посилює ризик, пов'язаний з новими інвестиціями; послаблює мотивацію до високопродуктивної праці; призводить до кризи фінансово-кредитної системи; зумовлює зростання кількості безробітних; активізує спекуляцію та тіньову економіку, корупцію, злочинність. Але найбільш від інфляції страждає населення країни. Вона призводить до зростання вартості життя. У переважної частини трудящих зменшуються реальні доходи, знецінюються трудові заощадження. Найбільше інфляція зачіпає інтереси тих, хто одержує грошові доходи в постійних розмірах: пенсії, стипендії тощо. У суспільстві відбувається економічно невиправданий перерозподіл національного доходу, що призводить до збагачення невеликої групки людей, але переважна більшість громадян країни стає бідними. 1 як наслідок всіх цих явищ і процесів виникає загострення соціальних протиріч у суспільстві, які проявляються у страйках, зміні урядів тощо. Тому активна боротьба з інфляцією є необхідною умовою соціально-економічного розвитку.

Соціально-економічні наслідки проявляються у наступному:

1. Знижуються реальні доходи населення.

2. Знецінюються фінансові активи із сталим доходом.

3. Порушується нормальний розподіл доходів між дебіторами і кредиторами.

4. Знижується мотивація до інвестування довгострокових програм.

5. Прискорюється матеріалізація грошей.

6. Інфляція як фактор зайнятості та безробіття.

7. Знижується мотивація до праці.

8. Інфляція підриває управлінський механізм економіки.