- •1. Макроекономіка як наука. Національна економіка та економічна система.
- •2. Суперечності між суспільними потребами та економічними ресурсами.
- •3. Підвищення ефективності національної економіки на макрорівні.
- •4. Економічні системи як об’єкт макроекономіки.
- •5. Особливості ринкової економіки. Плюси і мінуси.
- •6. Предмет та функції макроекономіки.
- •7. Макроекономіка та стабілізаційна політика.
- •8. Історія розвитку макроекономічної думки.
- •9. Методи дослідження національної економіки.
- •10. Макроекономіка та мікроекономіка: спільне і відмінне.
- •11. Макроекономіка і система показників.
- •12. Валовий внутрішній продукт як основний показник системи національних рахунків.
- •13. Методи розрахунку ввп, внп.
- •14. Недоліки методик розрахунку ввп та внп.
- •16. Чистий національний продукт. Національний доход.
- •17. Номінальний та реальний ввп. Дефлятор ввп.
- •18. Відмінність між однотоварним та сукупним попитом.
- •19. Сукупний попит і фактори, що його визначають.
- •20. Нецінові фактори сукупного попиту.
- •21.Вплив цінових та нецінових факторів на криву сукупного попиту.
- •22. Сукупна пропозиція і фактори, що її визначають.
- •23. Відмінності між класичною та кейнсіанською моделями сукупної пропозиції.
- •24. Вплив цінових та нецінових факторів на моделі сукупної пропозиції.
- •25. Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції. Ефект храповика.
- •26. Зміст і загальні риси економічного циклу. Причини економічних коливань.
- •27. Фази економічного циклу.
- •28. Тривалість економічних циклів.
- •29. Державне антициклічне регулювання.
- •30. Особливості грошово-кредитного регулювання економіки в умовах економічної кризи.
- •31. Суть проблеми зайнятості та види безробіття.
- •32. Вимірювання безробіття. Закон Оукена.
- •33. Макроекономіка і стабілізаційна політика.
- •34. Обмеженість ринкового механізму та необхідність державного втручання в економіку.
- •35. Антимонопольна політика.
- •36. Суть та види інфляції. Вимірювання інфляції.
- •37. Причини інфляції. Рання крива Філіпса.
- •38. Залежність інфляції від джерел покриття дефіциту бюджету.
- •39. Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •40. Позитивні наслідки інфляції.
- •41. Шляхи виходу з інфляції.
- •42. Короткострокова антиінфляційна тактика.
- •43. Довгострокова антиінфляційна стратегія.
1. Макроекономіка як наука. Національна економіка та економічна система.
Макроекономіка — наука, що вивчає закономірності функціонування національної економіки, тобто функціонування економіки країни в цілому (або її частини, галузі), такі загальні процеси і явища як інфляція, безробіття, бюджетний дефіцит, економічне зростання, державне регулювання тощо. Макроекономіка оперує такими поняттями як ВВП, ВНП, сукупний попит, сукупна пропозиція, платіжний баланс, грошові ринки товарів і праці, використовуючи агреговані показники. Вперше термін використаний в 1933 році.
Національна економіка — це структурно і організаційно єдина система взаємозв'язаних галузей і сфер діяльності людей, якій властива відповідна пропорційність, взаємозумовленість розміщення на території, обмеженій державними кордонами. Національна економіка є продуктом певних історичних процесів і періодів, оскільки становлення її здійснюється досить тривалий час.
Економі́чна систе́ма — сукупність усіх видів економічної діяльності людей у процесі їх взаємодії, спрямованої на виробництво, обмін, розподіл споживання товарів і послуг, на регулювання економічної діяльності.
2. Суперечності між суспільними потребами та економічними ресурсами.
Економічна суперечність — суттєве, закономірне відношення і взаємодія між протилежними сторонами економічного явища чи процесу, внаслідок якої вона (суперечність) є їх рушійною силою розвитку, а в гносеологічному (пізнавальному) аспекті — основою пізнання сутності економічних законів та категорій.
Виникнення суперечностей спричинене існуванням загальних зв'язків, залежностей і зумовленостей всередині матеріальної системи, взаємодією різних сторін, властивостей, тенденцій, якостей у межах суперечностей. Так, взаємодія продуктивних сил і виробничих відносин у межах суспільного способу виробництва, їх суперечність зумовлені існуванням загальних зв'язків між людьми у процесі праці, з одного боку, і зв'язків (відносин) між ними у процесі привласнення результатів праці — з іншого. Взаємодія протилежних сторін характеризується їх взаємопроникненням, взаємозумовленістю, взаємозапереченням. Від сутності кожної зі сторін суперечності, її структури, характеру взаємозв'язку окремих елементів залежать відносини між протилежними сторонами, їх взаємна боротьба і взаємодія.
3. Підвищення ефективності національної економіки на макрорівні.
Під ефективністю економіки розуміють відношення між результатами і витратами. Зростання кількості товарів та послуг, одержаної від даної величини витрачених ресурсів, означає підвищення ефективності, зменшення ж обсягу продукції, одержаної від даної величини спожитих ресурсів, свідчить про зниження ефективності.
Є багато способів підвищення ефективності національної економіки на макрорівні. Їх можна об’єднати за такими напрямками:
1) Забезпечення повної зайнятості ресурсів.
2) Досягнення повного обсягу виробництва.
3) Досягнення найраціональнішого розподілу наявних ресурсів між виробництвом окремих видів продукції, між виробництвом споживчих та інвестиційних товарів.
4) Зростання технічного рівня виробництва.
Таким чином, в умовах безмежності потреб й обмеженості ресурсів підвищення ефективності економіки й досягнення на цій основі вищого рівня споживання є головною проблемою людського суспільства. З цього випливає практична функція макроекономіки, або головне її завдання. Воно полягає в тому, що дана наука повинна озброїти людей знанням тих форм і методів впливу на економіку, за допомогою яких вони можуть забезпечити її ефективне функціонування з метою досягнення найвищого рівня задоволення матеріальних потреб.