Змішувачі:

а – настільний з нижньою камерою змішування; б – настінний;

в, г, д – центральні; е – для душу; ж – для біде: 1 – вентильна голівка;

2 – вилив; 3 – аератор; 4 – корпус; 5 – трійник; 6 – перемикач;

7 – борт приладу.

Сучасна водорозбірна побутова арматура розробляється з урахуван­ням роботи не лише на пропуск розрахункових витрат води, але й на ек­сплуатацію цієї арматури в так званому економічному режимі, тобто з обмеженою подачею води. Клапани регулювання витрат води в такій ар­матурі виготовляють з керамічними шайбами, які є досить стійкими до зношування і на довгий час забезпечують легке управління арматурою без втрат води.

Питання 4. Класифікація систем внутрішнього холодного водопостачання, умови їх застосування.

До систем внутрішнього водопроводу житлового будинку входять: ввід. Водомірний вузол, розвідна мережа (магістральні лінії. Стояки, підводки до санітарних приладів і технологічного обладнання), арматура. Залежно від місцевих умов і призначення будинку до системи внутрішнього водопроводу можуть бути включені насосні установки, водонапірні резервуари та інше обладнання.

Системи внутрішнього водопроводу поділяються за: призначенням (господарсько – питні, протипожежні, виробничі); сферою обслуговування (роздільні та об’єднанні); темпера турою води, що транспортується (холодні та гарячі);забезпеченням напором з урахуванням встановленого обладнання; засобом використання води (прямоточні, зворотні та з повторним використанням води).

Системи внутрішніх водопроводів:

ВО – загальна; В1 – господарсько – питна; В2 – протипожежна; В3 – виробнича; В10 – поливальна; Т3 – гаряче вод

Питання 5. Елементи систем та їх призначення. Вибір системи та схеми водопроводу.

Господарсько – питні системи водопостачання подають воду для пиття, приготування їжі та проведення санітарно – гігієнічних процедур. Вода в цій системі повинна бути питної якості. Виробничі водопроводи подають воду на технологічні цілі. Вимоги до якості води визначаються за технологічним процесом. Виробничий водопровід може складатися з декількох водопроводів, що подають воду різної якості.

Протипожежні системи водопостачання призначені для гасіння пожежі або локалізації вогню. Вода в протипожежних водопроводах може бути і не питної якості. Взаємне розташування окремих елементів у кожній конкретній системі водопостачання називають схемою внутрішнього водопроводу. Схеми можуть бути простими (ввід – водомір – мережа – арматура,), з регулюючими та напірними баками, з насосними та іншими установками. За розташуванням магістральних ліній розрізняють схеми: тупикові, кільцеві, комбіновані, з нижнім і верхнім розведенням труб, зонні.

Вибір системи та схеми внутрішнього водопостачання здійснюють залежно від призначення будинку, технологічних, протипожежних та санітарно – гігієнічних вимог, режиму водопостачання, техніко – економічних показників. Наприклад, у житлових будинках висотою до 12 поверхів влаштовують тільки господарчо – питний водопровід, від 12 до 16 поверхів – об’єднаний господарчо – питний і протипожежний водопроводи.

Питання 6. Схеми внутрішнього водопроводу їх характеристика.

Прості схеми водопостачання застосовуються у тих випадках, коли тиск у зовнішній мережі завжди більший за потрібний для водопостачання даного будинку. Схему з регулюючими баками застосовують тоді, коли тиск в зовнішній мережі менший за потрібний лише протягом декількох годин. В період підвищеного тиску в зовнішній мережі вода накопичується в баку і в години зниження тиску нижче потрібного живлення верхніх поверхів системи здійснюється із баку.

При постійній недостачі тиску використовують насосні установки.

Регулюючі (водонапірні) баки доцільно також використовувати при нерівномірному водоспоживанні як самостійно, так і в поєднанні з насосними установками. В висотних будинках (17 поверхів і вище) досить часто застосовують зонні системи водопостачання для того, щоб максимальний тиск перед водорозбірними приладами не перевищив допустимих величин (0,6 МПа – для господарсько – питних водопроводів і 0,9 МПа – для протипожежних).