
Тема 2 . Рушійні сили розвитку економіки
1.1. Потреби та їх структура
В основі існування як окремої людини, так і суспільства в цілому лежить обмін речовин між людиною і природою. Цей процес є об'єктивним, так би мовити, умонтованим в самоіснування й розвиток людини. Але оскільки людина має здатність до оцінки всього різноманіття явищ, які і являють собою життя, то вона усвідомлює необхідність цього обміну речовин, а тому цей об'єктивний процес на поверхні реалізується через її певні почуття і свідомі дії.
Первинним проявом такого почуття є бажання як відчуття нестачі чогось. Бажання притаманні будь-якій людині і завжди персоніфіковані, але якщо характеризувати їх в цілому, то слід підкреслити їх багатогранність і постійне зростання, бо життя людини - це такий процес руху матерії, який характеризується розвитком, а відтак, і постійним ускладненням.
Бажання, як усвідомлення людиною нестачі чогось, завжди виявляється в певній формі, яка загалом залежить від стану розвитку суспільства і відображає рівень культури людини. Саме під впливом останнього бажання перетворюється на потребу.
Отже, у дуже стислому формулюванні, потреба - це бажання, яке набуло специфічної форми відповідно до рівня культури людини.
З цього погляду можна зазначити, що бажання задовольнити, наприклад, голод, однакове як для первісної людини, так і для сучасної. Але різний рівень їх культури приводить до різних форм прояву цього бажання, до різних потреб. Для первісної людини ця потреба буде виявлятися, наприклад, у бажанні задовольнити голод сирим або тільки просмаженим шматком м'яса, тоді як для пересічного громадянина сучасної розвиненої країни ця потреба буде виявлятися не тільки в бажані отримати цей продукт у багатьох формах його кулінарної переробки, але й у зовсім інших умовах самого процесу споживання.
Людина має низку найрізноманітніших потреб – фізіологічних. Духовних, інтелектуальних, соціальних тощою Колектив залежно від сфери діяльності має свої специфічні потреби. Потреби народу (нації) є зростання економічного, наквого, технічного, духовного потенціалу країни, захист її технічної, технологічної та культурної незалежності. Отже, поняттт «потреба» дуже містке.
Існує велике різноманіття класифікації потреб залежно від їх харакетеру:
Скажімо, часто вирізняють потреби первинні і вторинні. Перші задовольняють найнагальніші потреби людського життя (потреби в їжі, одежі, житлі тощо), другі можуть бути задоволені після задоволення первинних. В економічній літературі часто наводять класифікацію потреб за суб'єктом потреби. З цього погляду виділяють потреби індивідуальні, колективні та суспільні. Прикладом індивідуальних може бути, скажімо, потреба людини в їжі, одежі тощо. До колективних потреб належить усе те, що становить сформоване бажання конкретного колективу як певної спільноти людей. Це може бути, наприклад, потреба в досягненні значного прибутку, потреба в забезпечені гідних умов організації праці тощо. Більш узагальненими потребами виступають потреби всього суспільства. Вони можуть існувати, наприклад, у вигляді потреби забезпечення зростання продуктивності суспільної праці, потреби в зменшені безробіття і т.ін.
У підході до питання про визначення системи потреб слід, перш за все, визначитись з методологічними принципами, що мають бути покладені в основу такого визначення:
- Системність - розгляд сукупності потреб як певної підсистеми в складній системі суспільного виробництва.
- необхідність розгляду сукупності потреб з урахуванням їх генезису - сукупності потреб як системи, яка у своїх внутрішніх зв'язках відображає процес їх історичного становлення
- діалектичний зв'язок потреб з діяльністю людини - це дає змогу отримати певне стале підґрунтя для формування дійсно наукової системи потреб, адже вони нерозривно пов'язані з процесом суспільного виробництва.
Найбільш удалою серед таких класифікацій потреб є система потреб, складена американським ученим А.Маслоу (1908-1970 рр.) і відома як "піраміда Маслоу" (рис. 1)
Портреби породжуються двома основним причинами. Перша має фізіологічгий характер – людина як жива істота потребує певних умов і засобів існування. Друга – результат суспільних умов, в яких людина проживає.
Таким чином, потреба є історичною формою бажання, яке, у свою чергу, на рівні усвідомленого людиною почуття відображає об'єктивно необхідний процес обміну речовин між людиною і природою. Цей обмін реалізується через процес праці, а в більш загальній формі - через процес суспільного виробництва, кінцевою метою якого виступає задоволення потреб.
Предметом нашого розгляду є потреби, що повязані із сферою господарської діяльності. Вони дістали назву економічних.