5. Орієнтовні види завдань: творча робота на запропоновану тему на вибір. Окремо вказується тема, стиль, вид (твір-роздум, твір-опис, твір-мініатюра тощо), жанр (притча, легенда, новела, есе, публіцистична стаття, оповідання, нарис тощо).

У якості тем літературних творів можуть бути використані дискусійні висловлювання майстрів художнього слова, видатних мовознавців, істориків, критиків, публіцистів. Вибір тем необмежений – вони можуть бути пов’язані як з життям і творчістю Тараса Шевченка, так і інших письменників української літератури, а також із сучасністю: культурою, історичною спадщиною, родиною, мораллю, духовними цінностями українського народу, які сприяють об’єднанню, формують почуття патріотизму й віри в щасливе майбуття Української держави, про яку мріяв і писав у своїх творах Т.Г. Шевченко.

Учасники Конкурсу мають показати мовну грамотність, здатність до критичного мислення, фахового аналізу мовно-літературного й культурно-історичного матеріалу, а також творчі здібності володіння художнім словом.

І.

****Усі твори поділяються на такі види:

І. Твори на нелітературні теми.

Серед творів на нелітературні теми найбільш поширені твори про мистецтво і твори на основі особистих спостережень. До творів на нелітературні теми належать розповіді, описи, роздуми.

Твір-розповідь — це зв'язний текст, усний чи письмовий, у якому послідовно повідомляється про якісь події. Зміст розповіді складається з трьох частин: початок дії, її розвиток і закінчення.

Твір-опис — це зв'язний текст, який дає словесне зображення основних ознак предмета, явища, особи в усній чи письмовій формі. У творі-описі спочатку висловлюється загальне враження від предмета, а потім характеризуються деталі. Розрізняють описи ділові та художні. У діловому описі суттєві ознаки предмета чи явища передаються у строгій логічній послідовності з використанням лексики ділового стилю мовлення. У художньому описі за допомогою образотворчих засобів (епітетів, метафор, порівнянь) зображуються предмети, явища, події. Він може бути казковим. Обидва описи можуть поєднуватись: в діловому описі припустимі елементи художності і навпаки.

Твір-роздум — це зв'язний текст, у якому в логічній послідовності передано думки, міркування як доказ чи пояснення чогось, робляться відповідні висновки.

Основними ознаками такого твору є: 1) наявність провідної ідеї; 2) наявність тез; 3) достатність аргументації; 4) плановість, логічна послідовність розташування матеріалу в роботі.

Залежно від джерела збирання матеріалу розповіді, описи й роздуми поділяються на твори на матеріалі життєвого досвіду, власних спостережень, навколишнього життя, екскурсій, твори за картинами, кінофільмами тощо. У кожному з цих видів творів певною мірою поєднуються елементи розповіді, опису й роздуму.

За змістом твори-описи поділяють на описи окремих предметів, тварин, природи, приміщення, зовнішності людини, процесу праці, місцевості, пам'яток історії і культури, а твори-роздуми — на морально-етичні та суспільні теми (у публіцистичному стилі), а також на лінгвістичні теми (у науковому стилі).

II. Твори на літературні теми різноманітні й мають свою специфіку, пов'язану з художнім твором.

Це може бути:

• твір-переказ;

• аналіз окремих епізодів;

• індивідуальна, порівняльна, групова характеристика персонажів;

• аналіз ідейного змісту;

• характеристика одного з компонентів художнього твору, з'ясування творчої майстерності письменника;

• зіставлення і порівняння літературних фактів, явищ;

• проблематика літературного твору;

• аналіз сюжетних ліній у творі;

• письмові роботи узагальнюючого характеру;

• доповідь;

• реферат;

• твори-листи, щоденники, вірші, присвяти, художні етюди, короткі оповідання, новели, казки тощо.

В основі творів на літературні теми лежить глибоке й усвідомлене знання тексту.

III. Твори на так звані «вільні» теми.

Твори на «вільні» теми вимагають не тільки і не стільки знання конкретного художнього твору, а й вміння проникнути в творчу лабораторію декількох авторів, які порушують ту ж саму тему чи проблему, а також вміння оригінально, по-своєму висвітлити певні події, висловити своє ставлення до них, сформувати власний світогляд, свою життєву позицію. Це один із найскладніших видів творів, бо він націлює учня на аналітичний підхід до осмислення дійсності, літературного явища.

І. Структура твору-роздуму

Будь-який твір (попри те, що саме слово передає очевидний творчий, вільний характер процесу) має чітку структуру й будується за стрункою схемою: вступ, основна частина, висновок. Твір-роздум – особливий текст, будова якого визначена закона­ми логіки.

структура твору-роздуму:

1.Теза

2. Аргументи.

3. Приклад з літератури чи інших видів мистецтва.

4. Приклад з історії, суспільно-політичного чи власного життя.

5. Висновок.

Середня частина може варіюватися: або подаємо одразу всі аргументи (мінімум два), або по одному, наводячи після кожного приклад. Тоді схема твору матиме такий вигляд:

1.Теза.

2. Перший аргумент.

3. Приклад з літератури чи інших видів мистецтва.

4. Другий аргумент.

5. Приклад з історії, суспільно-політичного чи власного життя.

6. Висновок.

всі елементи структури логічно зв»язані: аргументи доводять тезу, приклади підтверджують правильність аргументів. Це означає, що коли висунути дві тези, то потрібно аргументувати кожну з них двома доказами й до кожного добирати приклади. Тут неважко й заплутатися. Тож треба намагатися чітко й лаконічно викладати свої думки.

Під час оцінювання структури його твору звертатимуть увагу на такі моменти: наявність усіх названих елементів структури, пов’язаність їх (тезі відповідають аргументи, приклади й висновок) і використання спеціальних слів та виразів, потрібних для кожної частини тексту.

Оцінюючи тезу, викладач візьме до уваги таке:

•  теза є;

•    вона розташована на початку твору;

•  вона сформульована чітко;

•   у ній є конструкції, які виражають власну думку.

До прикладів, аргументів та висновку вимоги такі:

•  аргументи містяться після тези та відповіда­ють їй;

•  аргументів мінімум два (!);

•   приклади йдуть після аргументів і відповіда­ють їм;

•    прикладів мінімум два (!): один із художньої літератури чи інших видів мистецтва та один з історії, суспільно-політичного чи власного життя;

    висновок міститься після прикладів і відповідає тезі;

•    використані спеціальні слова й вирази, які потрібні для аргументації, наведення прикладів та висновку

За кожну з п’яти структурних частин твору можна отримати максимум 2 бали. Ще 2 – за логічність твору: поділ на абзаци, логічний розвиток думки, використання спеціальних виразів для зв’язку думок. Отже, за структуру твору макси­мально може бути 12 балів. Якщо наступних 12 – за ідеальну грамотність – здобути не так просто, то цілком реально навчитися правильно будувати структуру твору-роздуму. З такою на­становою, упевнена, старшокласники старанніше й відповідальніше поставляться до роботи над створенням власного висловлення.