МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВАімені Петра Василенка

ННІ БМ

Реферат

з дисципліни «Соціологія»

«Проблеми взаємовідносин поколінь в сім’ї»

Виконала: студентка

групи 36-ЕП

Мельниченко І. В.

Перевірила:

Харків – 2014

Зміст

Введення………………………………………………………………………….3

Пошуки порозуміння в сім’ї…………………………………………………….3

Зв'язок і спадкоємність поколінь………………………………………………..4

Будинок пристарілих - тихий притулок або ганебна старість?.........................5

Життя разом з батьками плюси і мінуси (квартирне питання)……………….6

Проблема переоцінки цінностей ……………………………………………….8

Висновок………………………………………………………………………….9

Список літератури…………………………………………………………….....10

Введення

Конфлікт поколінь виявляється як на рівні суспільства, в соціальних інститутах, так і на рівні сім'ї.

Історичний екскурс в історію показує, що XVIII - століття гостро поставив проблему цінності дитячого життя; в ХІХ столітті (80-і роки) суспільне визнання отримала така категорія, як отроцтво, на початку ХХ століття - юність; в 20-ті роки ХХ століття сторіччя - старість. У середині ХХ століття з'являються науки: акмеологія - наука про розквіт, зрілості, закономірності і механізму розвитку людини на щаблі його професійної зрілості, геронтологія - наука про літньому віці, андрагогіка - наука про освіту дорослих. Інтерес до похилого віку, а значить і до конфлікту поколінь у ХХ столітті підвищується.

Пошуки порозуміння

Духовні контакти в сім'ї не можуть виникнути в результаті одних лише платонічних побажань і прагнень батьків. Для цього повинні бути створені психолого-педагогічні передумови.

Перша і головна з них - розумна організація родини. Загальні перспективи, спільна діяльність, визначені трудові обов'язки, традиції взаємодопомоги, спільних рішень, спільних інтересів і захоплень служать благодатним грунтом для проростання і розвитку паростків внутрішніх взаємозв'язків батьків і дітей.

Діти чекають від батьків глибинного, пильного інтересу до їхнього внутрішнього світу, врахування їх вікових та індивідуальних особливостей. Вікові особливості - це характерні для того чи іншого вікового періоду анатомо-фізіологічні і психологічні особливості. А під індивідуальністю людини мається на увазі істотне своєрідність його основних властивостей і якостей.

Підхід до дітей вимагає від батьків педагогічного такту, обліку життєвого досвіду вихованців, їх емоційного стану, тонкого і неквапливого аналізу мотивів вчинку, чуйного, м'якого дотику до внутрішнього світу людини. Почуття такту повинне підказати батькам, як приховати оголеність прямого виховного впливу. Адже добре відомо, що діти не люблять відчувати себе об'єктом виховання. І тому спілкування, спільні справи, єдині прагнення стають найбільш природним процесом виховання.

Важлива сторона обопільних контактів - участь у заняттях і інтересах дітей. Якщо батьки зможуть розділити інтереси, захопитися заняттями своїх дітей, то в їхніх руках опиниться ефективний засіб виховного впливу.

Загальні захоплення - по слідах інтересів і захоплень дітей - припускає й інше: залучення дітей до власних занять і захопленням. У деяких сім'ях існує правило: речі, необхідні людині для життя, він повинен вміти робити сам.

Інстинкт спорідненості, "голос крові" інтенсивно проявляється тоді, коли батьки і діти по-людськи близькі один одному, пов'язані узами не тільки спорідненої, але й духовної близькості. Це важлива передумова успішного виховного процесу в сім'ї, проникнення у внутрішній світ дітей та успішного впливу на них.

Зв'язок і спадкоємність поколінь

Конфлікт поколінь виявляється як на рівні суспільства, в соціальних інститутах, так і на рівні сім'ї.

Історичний екскурс в історію показує, що XVIII-століття гостро поставив проблему цінності дитячого життя; в ХІХ столітті (80-і роки) суспільне визнання отримала така категорія, як отроцтво, на початку ХХ століття - юність; в 20-ті роки ХХ століття сторіччя - старість. У середині ХХ століття з'являються науки: акмеологія - наука про розквіт, зрілості, закономірності і механізму розвитку людини на щаблі його професійної зрілості, геронтологія - наука про літньому віці, андрагогіка - наука про освіту дорослих. Інтерес до похилого віку, а значить і до конфлікту поколінь у ХХ столітті підвищується.

Чим характерний ХХ століття для Росії? Що особливо є в нашій країні, що турбує і розбурхує свідомість людей, що беруть на себе відповідальність за вирішення конфлікту між поколіннями?

Спочатку виділимо загальні між поколіннями проблеми (як розрив, який призводить до посилення конфліктогенності у суспільстві), домінуючі в усіх країнах:

- наступність і передача культурних цінностей від покоління до покоління;

- прилучення до сімейних цінностей і до суспільно-значущих (освіта, здоровий спосіб життя);

- передача власності з успадкування;

- ступінь залежності і відповідальності між поколіннями;

- державна політика по відношенню до різних поколінь;

- співвідношення традицій та соціальних інновацій в суспільстві.

Сучасні дослідження показують, що одними з головних чинників у конфлікті поколінь є наступні:

-пониження соціального статусу осіб похилого віку;

-зміна характеру праці в індустріальному суспільстві, в результаті прискорення темпів науково - технічного прогресу;

-знецінення молоддю накопиченого досвіду старших поколінь;

-поширення негласної державної політики відсторонення від роботи літніх людей, що досягли пенсійного віку.

Ці тенденції сприяють знеціненню старості в очах молодого покоління і посилення геронтофобной (страх перед віком) установки в масовій свідомості.