63. Шкідливі і небезпечні, первинні і вторинні чинники пожеж.
Розрізняють такі небезпечні та шкідливі фактори пожежі:
а) висока температура полум'я (до 1200-1400°С) – один з надзвичайнонебезпечнихчинниківпожежі. Однаквипадкибезпосередньоїдії
вогню на людей маютьмісцевідноснорідко;
б) передача теплотивипромінюванням і конвекцією, щоможевикликатиопіки та больовівідчуття. Мінімальнавідстаньвідполум’я у
метрах, на якійлюдинаможеперебувати, приблизноскладає: R = 1,6хН
(R – відстань до полум’я, у метрах; Н – середнявисота факелу полум'я,
у метрах);
в) наявністьдиму, якийвикликаєінтенсивнеподразнення очей та
верхніхдихальнихшляхів, що негативно відбивається на рятівних роботах і пожежегасінні;
г) наявністьтоксичнихречовин в диму (чадний газ, окис азоту, сірнистий газ, фосген та ін.), щоможепризвестидоотруєнь і смерті;
д) підвищена температура середовища, що негативно можевідбитись на органах дихання, центральнійнервовійсистемі, викликатитепловий удар;
е) перенесеннявогню на іншіоб'єктиіскрами, випромінюванням,
конвекцією;
ж) висока температура, вибухиможутьзруйнуватибудівельні
конструкції. При цьому люди часто одержуютьзначнімеханічнітравми,
опиняютьсяпідуламкамизаваленихконструкцій;
з) створенняекстремальноїситуації, коли діячинниківпожежіперевищує межу психофізіологічнихможливостейособистості. Людину
можеохопитипаніка, настатидепресивний стан з відповідниминегативниминаслідками;
и) вогняний шторм – небезпечнеявищепід час великих пожеж, щосупроводжуєтьсявсмоктуванням у полум’явсього, щознаходитьсяпо-руч, у тому числі людей.
Наслідки пожеж визначаються вражаючими чинниками, які призводять до людського і матеріального збитку. Небезпечні фактори пожежі поділяються на первинні та вторинні.
До первинних вражаючих факторів пожежі відносяться: 1.відкритий вогонь і іскри; 2.підвищена температура навколишнього середовища та предметів; 3.токсичні продукти горіння, дим; 4.дим і погана видимість;5.знижена концентрація кисню.
До вторинних вражаючих факторів пожежі відносяться: 1.падаючі частини будівель, споруд, агрегатів, установок і систем; 2.токсичні речовини і матеріали з зруйнованих механізмів і агрегатів; 3.електрична напруга внаслідок втрати ізоляції струмоведучими частинами механізмів; 4.паніка і розгубленість.
64. Властивості матеріалів, що забезпечують безпеку будівель і споруд.
Потенційна пожежна небезпека будівель та споруд залежить як від кількості та властивостей матеріалів, що знаходяться усередині, так і від горючості та здатності чинити опір дії пожежі будівельних конструкцій, яка характеризується їх вогнестійкістю.
Ступінь вогнестійкості — це нормована характеристика вогнестійкості будинків і споруд, що визначається межею вогнестійкості основних будівельних конструкцій.
Вогнестійкість (вогнетривкість) — здатність конструкції зберігати несучі та (або) огороджувальні функції в умовах пожежі.
Ступінь вогнестійкості будівель та споруд залежить від меж вогнестійкості будівельних конструкцій та меж поширення вогню по них.
Межа вогнестійкості конструкцій— показник вогнестійкості конструкції, який визначається часом від початку вогневого випробування за стандартного температурного режиму до настання одного з нормованих для даної конструкції граничних станів з вогнестійкості.
До граничного стану належать:
втрата несучої здатності (К);
втрата цілісності (Е);
втрата теплоізолювальної здатності (І).
Втрата несучої здатності визначається заваленням конструкції або виникненням її граничних деформацій.
Втрата цілісності — це вид граничного стану конструкції за вогнестійкістю, що характеризується утворенням в конструкціях наскрізних тріщин або наскрізних отворів, через які проникають продукти горіння або полум’я.
Втрата теплоізолювальної здатності — вид граничного стану конструкції за вогнестійкістю, що характеризується підвищенням температури на поверхні, що не обігрівається, до встановлених граничних значень.
Для колон, балок, ферм, стовпів межа вогнестійкості визначається тільки втратою несучої здатності конструкцій.
Для зовнішніх несучих стін та покриттів — втратою несучої здатності та цілісності.
Для ненесучих внутрішніх стін та перегородок — втратою цілісності та теплоізолювальної здатності.
Для несучих внутрішніх стін та протипожежних перешкод — всіма трьома граничними станами.
Будівлі та споруди за вогнестійкістю діляться на ступені (ДБН В.1.1-7-2002) , які визначаються мінімальними межами вогнестійкості основних будівельних конструкцій та максимальними межами розповсюдження по них вогню.
Межі вогнестійкості та межі розповсюдження вогню по будівельних конструкціях визначаються на основі випробування зразків у спеціальних печах. Мінімальні межі вогнестійкості та максимальні межі розповсюдження вогню по будівельних конструкціях залежно від ступеня вогнестійкості будівель та споруд приведені у ДБН В 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об’єктів будівництва», який передбачає вісім ступенів вогнестійкості — І, ІІ, ІІІ, ІІІа, ІІІб, IV, ІУа, V.
Пожежовибухонебезпекаречовин та матеріалів - цесукупністьвластивостей, якіхарактеризуютьїхсхильність до виникнення й поширеннягоріння, особливостігоріння і здатністьпіддаватисьгасіннюзагорянь. За цимипоказникамивиділяють три групигорючостіматеріалів і речовин: негорючі, важкогорючі та горючі.
Негорючі - речовини та матеріали, щонездатні до горіннячиобвуглювання у повітріпідвпливомвогнюабовисокоїтемператури. Цематеріалимінеральногопоходження та виготовлені на їхосновіматеріали, - червонацегла, силікатнацегла, бетон, камінь, азбест, мінеральна вата, азбестовий цемент та іншіматеріали, а такожбільшістьметалів. При цьомунегорючіречовиниможуть бути пожежонебезпечними, наприклад, речовини, щовиділяютьгорючіпродукти при взаємодії з водою.
Важкогорючі - речовини та матеріали, щоздатніспалахувати, тлітичиобвуглюватись у повітрівідджерелазапалювання, але не здатнісамостійногорітичиобвуглюватисьпісляйоговидалення (матеріали, щомістятьспалимі та неспалимікомпоненти, наприклад, деревина при глибокомупросочуванніантипіренами, фіброліт і т. ін.);
Горючі - речовини та матеріали, щоздатнісамозайматися, а такожспалахувати, тлітичиобвуглюватисявідджерелазапалювання та самостійногорітипісляйоговидалення.