20. Гігієнічна оцінка умов праці за важкістю та напруженістю трудового процесу.

Важкість та напруженість трудового процесувизначаються та оцінюються за показниками, що наведені в додаткахГігієнічноїкласифікаціїпраці.

Важкість та напруженістьпрацівизначаються за основними та допоміжнимипоказниками, що є характерними для конкретного робочогомісця.

Основнимипоказникамиважкостіпраці є:фізичнединамічненавантаження, стереотипніробочірухи, статичненавантаження, переміщення у просторі.

Основнимипоказникаминапруженостіпраці є:тривалістьзосередження уваги абощільністьсигналів, ступіньризику для власногожиття та життя інших осібабоступіньвідповідальності за життя інших осіб, змінність при роботівиключно в нічнузміну.

Гігієнічнаоцінкаважкості та напруженостіпраці проводиться шляхом додаваннявідношеньвимірянихаборозрахованихпоказників до їхдопустимихрівнів, помножених на коефіцієнтзначимостіпоказника (1,0 - для основнихпоказників, 0,15 - для допоміжних).

Клас та ступіньважкості й напруженостіпрацівизначаютьсявідповідно до розрахованихбалів (сума відношеньосновних та допоміжнихпоказників до їхнормативнихрівнів, помножених на відповіднийкоефіцієнт) згідно з додатком 17 до Гігієнічноїкласифікаціїпраці.

Найвищіклас та ступінь за факторами «важкість» або «напруженість» трудового процесу - 3 клас, 3 ступінь (особливо важкаабо особливо напружена праця).

Нормипідіймання і переміщенняважких речей неповнолітнімиустановлюютьсявідповідно до Граничних норм підіймання і переміщенняважких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерстваохорониздоров’яУкраїни від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у МіністерствіюстиціїУкраїни 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

Перелікважкихробіт і робітізшкідливими і небезпечнимиумовамипраці, на якихзабороняєтьсязастосуванняпрацінеповнолітніх, затверджений наказом Міністерстваохорониздоров’яУкраїни від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрований в МіністерствіюстиціїУкраїни 28 липня 1994 року за № 176/385.

21. Порядок проведення спеціального навчання та перевірки знань з охорони праці.

Спеціальне навчання - є щорічне вивчення працівниками, які залучаються до виконання робіт з підвищеною небезпекою або там, де є потреба в професійному доборі, вимог відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

На підприємствах з урахуванням специфіки виробництва та вимог нормативно-правових актів з охорони праці, розробляються і затверджуються відповідні положення підприємств про навчання з питань охорони праці, а також

формуються плани-графіки проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, з якими мають бути ознайомлені працівники.

Перевірка знань здійснюється комісією з перевірки знань з питань охорони, склад якої затверджується наказом керівника. Головою комісії призначається керівник підприємства або його заступник, а в разі потреби створення комісій в окремих структурних підрозділах їх очолюють керівник відповідного підрозділу чи його заступник.

До складу комісії входять спеціалісти служби охорони праці, представники юридичної, виробничих, технічних служб, представник профспілки.

До складу комісії можуть залучатися страхові експерти з охорони праці Фонду соціального страхування та викладачі охорони праці, які проводили навчання.

Перелік питань для перевірки знань з охорони праці працівників, з урахуванням специфіки виробництва, складається членами комісії та затверджується роботодавцем.

Результат перевірки знань для робіт з підвищеною небезпекою, а також там, де є потреба у професійному доборі оформлюється протоколом засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці.

Особам, які під час перевірки знань з охорони праці виявили задовільні результати, видається посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці.

Працівникам, які проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці на своєму підприємстві, видача посвідчень є обов'язковою лише тим, хто виконує роботи підвищеної небезпеки.

При незадовільних результатах перевірки знань з питань охорони праці працівники протягом одного місяця повинні пройти повторне навчання і повторну перевірку знань.

Посадові особи та інші працівники, зайняті на роботах, зазначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, проходять щорічне спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці, як безпосередньо на підприємстві, так і іншим суб'єктом господарювання.

Новоприйняті на підприємство працівники після первинного інструктажу на робочому місці до початку самостійної роботи повинні під керівництвом досвідчених, кваліфікованих працівників пройти стажування протягом не менше 2-15 змін або дублювання протягом не менше шести змін.

Допуск до стажування (дублювання) оформлюється наказом. У наказі визначається тривалість стажування (дублювання) та вказується прізвище працівника, відповідального за проведення стажування (дублювання).

Перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування (дублювання), а також тривалість стажування (дублювання) визначаються керівником.