- •1. Поняття охорони праці. Її структура та значення в професійній діяльності людини.
- •2. Завдання і призначення системи управління оп.
- •3. Небезпечні виробничі чинники в будівельній галузі.
- •4. Шкідливі виробничі чинники в будівельній галузі.
- •5. Виробничий травматизм. Види травм за характером пошкоджень в будівельній галузі.
- •6. Класифікація причин виробничого травматизму та професійних захворювань в будівельній галузі.
- •7. Система управління охороною праці на підприємстві.
- •8. Основні функції управління охороною праці.
- •9. Основні форми контролю за станом охорони праці на підприємстві.
- •10. Організаційна структура служби охорони праці в будівельній галузі.
- •11. Функціональні обов’язки посадових осіб в суоп на об'єктах будівництва.
- •12. Основні положення законодавчих документів з охорони праці.
- •13. Нормативно-правові документи з охорони праці в галузі.
- •14 .Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •15.Соціальний захист працюючих від нещасних випадків і професійних захворювань.
- •16.Аналіз умов праці в галузі. Чинники, що формують умови праці в галузі.
- •17. Класифікація шкідливих виробничих чинників. Поняття гігієнічного нормативу.
- •18. Характеристика шкідливих виробничих чинників, що обумовлені трудовим процесом.
- •19. Гігієнічна класифікація умов праці.
- •20. Гігієнічна оцінка умов праці за важкістю та напруженістю трудового процесу.
- •21. Порядок проведення спеціального навчання та перевірки знань з охорони праці.
- •22. Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій.
- •23. Питання охорони праці, що розробляються в проекті організації будівництва.
- •24. Питання охорони праці, що розробляються в проекті виконання робіт.
- •25. Професійні захворювання характерні для працівників будівельної галузі.
- •26. Профілактика виробничого травматизму в будівельній галузі.
- •27. Заходи, що розробляються в проекті для запобігання впливу шкідливих виробничих чинників і речовин у повітрі робочої зони на об'єктах будівництва.
- •28. Заходи, що розробляються в проекті для запобігання падінню конструкцій, виробів, матеріалів і працюючих із висоти на об'єктах будівництва.
- •29. Заходи з охорони праці, що розробляються в пвр для робіт із застосуванням машин, механізмів чи устаткування.
- •30. Інформаційний чинник в суопг.
- •31. Планування заходів з охорони праці в галузі.
- •32. Управління трудовою і технологічною дисципліною.
- •35. Організація проведення робіт з підвищеною небезпекою
- •36. Організація видачі нарядів-допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •37. Обов'язки і повноваження відповідального виконавця робіт з підвищеною небезпекою.
- •38. Обов'язки виконавця робіт з підвищеною небезпекою.
- •39. Зони постійно діючих і потенційно небезпечних чинників на будівельних об'єктах.
- •40. Заходи з усунення шкідливого впливу шуму і вібрації на працівників будівельної галузі.
- •41. Небезпечні та шкідливі чинники при виконанні транспортних і вантажно-розвантажувальних робіт. Заходи та засоби для запобігання їх негативному впливу на робітників.
- •42. Небезпечні та шкідливі чинники при виконанні газополуменевих робіт. Заходи та засоби для запобігання їх негативному впливу на робітників.
- •43. Небезпечні та шкідливі чинники при виконанні земляних робіт. Заходи та засоби для запобігання їх негативному впливу на робітників.
- •44. Небезпечні та шкідливі чинники при виконанні кам'яних робіт. Заходи та засоби для запобігання їх негативному впливу на робітників.
- •45. Небезпечні та шкідливі чинники при виконанні бетонних робіт. Заходи та засоби для запобігання їх негативному впливу на робітників.
- •46. Небезпечні та шкідливі чинники при виконанні монтажних робіт. Заходи та засоби для запобігання їх негативному впливу на робітників.
- •47. Небезпечні та шкідливі чинники при виконанні опоряджувальних робіт. Заходи та засоби для запобігання їх негативному впливу на робітників.
- •48. Небезпечні та шкідливі чинники при виконанні ізоляційних робіт. Заходи та засоби для запобігання їх негативному впливу на робітників.
- •49. Під час виконання покрівельних робіт необхідно вживати заходів із запобігання впливу на працівників таких небезпечних і шкідливих виробничих факторів:
- •50. Засоби захисту поділяються на три категорії:
- •51. Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання зіз відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.
- •52. Розрізняють:
- •53. Атестація робочих місць за гігієнічною оцінкою умов праці.
- •54. Атестація робочих місць за оцінкою технічного та організаційного рівня робочого місця.
- •55. Розробка питань охорони праці в колективному договорі.
- •56. Порядок відшкодування шкоди заподіяну здоров’ю працюючого внаслідок не дотримання вимог охорони праці.
- •57. Порядок проведення розслідування нещасних випадків та професійних захворювань.
- •58. Заходи з охорони праці, що розробляються у проектно-технологічній документації.
- •59. Порядок проведення державної експертизи проектної документації на будівництво. Основні завдання експертизи.
- •60. Проекти будівництва об'єктів, що підлягають обов'язковій експертизі на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці.
- •61. Поняття пожежі. Основні причини пожеж на галузевихоб'єктах.
- •62. Класифікація пожеж за групами, класами, видами.
- •63. Шкідливі і небезпечні, первинні і вторинні чинники пожеж.
- •64. Властивості матеріалів, що забезпечують безпеку будівель і споруд.
- •65. Пожежовибухонебезпечністьречовин та матеріалівв будівництві.
- •66. Поняття вогнестійкості конструкції. Шляхи підвищення вогнестійкості будівельних конструкцій.
- •68. Організація пожежної безпеки на будівельних об'єктах
- •69. Система організаційно-режимних заходів пожежної безпеки на галузевих об'єктах.
- •70. Первинні засоби пожежогасіння на галузевих об'єктах.
- •1,Поняття охорони праці. Її структура та значення в професійній діяльності людини………………………………………………………1
- •2. Завдання і призначення системи управління оп………….2
14 .Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
Відповідно до Закону України „Про охорону праці" (ст. 44) державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють:
— Комітет по нагляду за охороною праці України (Держнагляд- охоронпраці);
— Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки;
— органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України;
— органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.
Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснюється Генеральним прокурором України і і підпорядкованими йому прокурорами.
Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і Рад народних депутатів та діють1 відповідно до положень, що затверджуються Кабінетом Міністрів України Л
Посадові особи органів державного нагляду за охороною npaujj (державні інспектори) мають право:
— безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства для перевірки дотримання законодавства про охорону праці, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію .з даних питань;
— надсилати керівникам підприємств, а також їх посадовим особам, керівникам структурних підрозділів Ради Міністрів Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів, міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці;
- зупиняти експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць і обладнання до усунення порушень вимог щодо охорони праці, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;
— притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;
— надсилати власникам, керівникам підприємств подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати в необхідних випадках матеріали органам прокуратури для притягнення їх до кримінальної відповідальності.
Органи державного нагляду за охороною праці встановлюють порядок опрацювання і затвердження власниками положень, інструкцій та інших актів про охорону праці, що діють на підприємствах, розробляють типові документи з цих питань.
Власник повинен безплатно створити необхідні умови для роботи представників органів державного нагляду за охороною праці.
Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці несуть відповідальність за виконання покладених на них обов'язків згідно з законодавством.
15.Соціальний захист працюючих від нещасних випадків і професійних захворювань.
Він реалізується через соц.. страхування.
Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого проводять соціальний захист, охорону життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Завданнями страхування від нещасного випадку є:
— проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, спричинених умовами праці;
— відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;
— відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їхніх сімей.
Держава гарантує всім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Законодавство про страхування від нещасного випадку складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про охорону праці», Закону Україні «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів. Дія Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їхніх форм власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.
Основні принципи страхування від нещасного випадку:
— паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку;
— своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком;
— обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності;
— надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;
— обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків;
— формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі;
— диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві;
— економічна зацікавленість суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці;
— цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.
Суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках — члени їхніх сімей та інші особи, страхувальники та страховик.
Застрахованою є фізична особа (працівник), на користь якої здійснюється страхування.
Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках застраховані особи.
Страховик — Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків).
Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.
Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають:
1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);
2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;
3) особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.
Для страхування від нещасного випадку на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника. Страхування проводять у безособовій формі. Усі застраховані є членами Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Реєстрація страхувальників у робочому органі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків проводиться:
— страхувальників-юридичних осіб — у десятиденний термін після одержання свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;
— страхувальників-фізичних осіб, які використовують найману працю, — у десятиденний строк після укладення трудового договору (контракту) з першим із найманих працівників.
Факт реєстрації страхувальника страховиком засвідчується страховим свідоцтвом, форма якого визначається Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Строк страхування розпочинається з дня, який настає за днем прийняття заяви, за умови сплати страхового внеску.
Страхування припиняється, якщо страховий внесок до Фонду соціального страхування від нещасних випадків не перераховано протягом трьох місяців з дня подання заяви.
Особам, які підлягають страхуванню від нещасного випадку, видається свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів страхування та документом суворої звітності.
Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» [1], з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
Професійне захворювання є страховим випадком також у разі його встановлення чи виявлення в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів. Нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення нормативних актів про охорону праці застрахованим, також є страховим випадком. Порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов'язань перед потерпілим.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків проводить заходи, спрямовані на запобігання нещасним випадкам, усунення загрози здоров'ю працівників, спричиненої умовами праці, у тому числі:
1) надає страхувальникам потрібні консультації, сприяє у створенні ними та реалізації ефективної системи управління охороною праці;
2) бере участь:
— у розробленні центральними органами виконавчої влади національної та галузевих програм поліпшення стану безпеки, умов праці і виробничого середовища та їх реалізації;
— у навчанні, підвищенні рівня знань працівників, які вирішують питання охорони праці;
— в організації розроблення та виробництва засобів індивідуального захисту працівників;
— у проведенні наукових досліджень у сфері охорони та медицини праці;
3) перевіряє стан профілактичної роботи та охорони праці на підприємствах, бере участь у розслідуванні групових нещасних випадків, нещасних випадків зі смертельними наслідками та з можливою інвалідністю, а також професійних захворювань;
4) веде пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці, організовує створення тематичних кінофільмів, радіо- і телепередач, видає та розповсюджує нормативні акти, підручники, журнали, іншу спеціальну літературу, плакати, пам'ятки тощо з питань соціального страхування від нещасного випадку та охорони праці. З метою виконання цих функцій Фонд соціального страхування від нещасних випадків створює своє видавництво з відповідною поліграфічною базою;
5) бере участь у розробленні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;
6) вивчає та поширює позитивний досвід створення безпечних та нешкідливих умов виробництва;
7) надає підприємствам на безповоротній основі фінансову допомогу для вирішення особливо гострих проблем з охорони праці;
8) виконує інші профілактичні роботи.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний:
1) вести реєстр страхувальників;
2) письмово повідомляти страхувальникові умовний клас професійного ризику його підприємства — групу галузей (підгалузей) економіки або видів діяльності, що мають визначений для цієї групи рівень виробничого травматизму та професійної захворюваності;
3) укладати угоди з лікувально-профілактичними закладами та окремими лікарями на обслуговування потерпілих на виробництві;
4) вивчати та використовувати досвід управління охороною праці та страхування від нещасного випадку в зарубіжних країнах;
5) співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплату проводить страховик, до якого звернувся застрахований. Страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
6) виконувати інші роботи, пов'язані з координацією страхової діяльності.
Усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їхньому утриманні, а також усі види профілактичних заходів проводить Фонд соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків забезпечує фінансування заходів, передбачених національною, галузевими, регіональними програмами поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, планами наукових досліджень з охорони та медицини праці, навчання і підвищення кваліфікації відповідних спеціалістів з питань охорони праці, організації розроблення і виробництва засобів індивідуального та колективного захисту працівників, розроблення, видання, розповсюдження нормативних актів, журналів, спеціальної літератури, а також інших профілактичних заходів відповідно до завдань страхування від нещасних випадків.
Страховими виплатами є грошові суми, які Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Зазначені грошові суми складаються з:
1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі — щомісячна страхова виплата);
2) страхової виплати у визначених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
3) страхової виплати пенсії за інвалідністю потерпілому;
4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;
5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Якщо є факт заподіяння моральної шкоди потерпілому, то проводиться страхова виплата за моральну шкоду.
