- •1. Поняття охорони праці. Її структура та значення в професійній діяльності людини.
- •2. Завдання і призначення системи управління оп.
- •3. Небезпечні виробничі чинники в будівельній галузі.
- •4. Шкідливі виробничі чинники в будівельній галузі.
- •5. Виробничий травматизм. Види травм за характером пошкоджень в будівельній галузі.
- •6. Класифікація причин виробничого травматизму та професійних захворювань в будівельній галузі.
- •7. Система управління охороною праці на підприємстві.
- •8. Основні функції управління охороною праці.
- •9. Основні форми контролю за станом охорони праці на підприємстві.
- •10. Організаційна структура служби охорони праці в будівельній галузі.
- •11. Функціональні обов’язки посадових осіб в суоп на об'єктах будівництва.
- •12. Основні положення законодавчих документів з охорони праці.
- •13. Нормативно-правові документи з охорони праці в галузі.
- •14 .Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •15.Соціальний захист працюючих від нещасних випадків і професійних захворювань.
- •16.Аналіз умов праці в галузі. Чинники, що формують умови праці в галузі.
- •17. Класифікація шкідливих виробничих чинників. Поняття гігієнічного нормативу.
- •18. Характеристика шкідливих виробничих чинників, що обумовлені трудовим процесом.
- •19. Гігієнічна класифікація умов праці.
- •20. Гігієнічна оцінка умов праці за важкістю та напруженістю трудового процесу.
- •21. Порядок проведення спеціального навчання та перевірки знань з охорони праці.
- •22. Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій.
- •23. Питання охорони праці, що розробляються в проекті організації будівництва.
- •24. Питання охорони праці, що розробляються в проекті виконання робіт.
- •25. Професійні захворювання характерні для працівників будівельної галузі.
- •26. Профілактика виробничого травматизму в будівельній галузі.
- •27. Заходи, що розробляються в проекті для запобігання впливу шкідливих виробничих чинників і речовин у повітрі робочої зони на об'єктах будівництва.
- •28. Заходи, що розробляються в проекті для запобігання падінню конструкцій, виробів, матеріалів і працюючих із висоти на об'єктах будівництва.
- •29. Заходи з охорони праці, що розробляються в пвр для робіт із застосуванням машин, механізмів чи устаткування.
- •30. Інформаційний чинник в суопг.
- •31. Планування заходів з охорони праці в галузі.
- •32. Управління трудовою і технологічною дисципліною.
- •35. Організація проведення робіт з підвищеною небезпекою
- •36. Організація видачі нарядів-допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •37. Обов'язки і повноваження відповідального виконавця робіт з підвищеною небезпекою.
- •38. Обов'язки виконавця робіт з підвищеною небезпекою.
- •39. Зони постійно діючих і потенційно небезпечних чинників на будівельних об'єктах.
- •40. Заходи з усунення шкідливого впливу шуму і вібрації на працівників будівельної галузі.
- •41. Небезпечні та шкідливі чинники при виконанні транспортних і вантажно-розвантажувальних робіт. Заходи та засоби для запобігання їх негативному впливу на робітників.
- •42. Небезпечні та шкідливі чинники при виконанні газополуменевих робіт. Заходи та засоби для запобігання їх негативному впливу на робітників.
- •43. Небезпечні та шкідливі чинники при виконанні земляних робіт. Заходи та засоби для запобігання їх негативному впливу на робітників.
- •44. Небезпечні та шкідливі чинники при виконанні кам'яних робіт. Заходи та засоби для запобігання їх негативному впливу на робітників.
- •45. Небезпечні та шкідливі чинники при виконанні бетонних робіт. Заходи та засоби для запобігання їх негативному впливу на робітників.
- •46. Небезпечні та шкідливі чинники при виконанні монтажних робіт. Заходи та засоби для запобігання їх негативному впливу на робітників.
- •47. Небезпечні та шкідливі чинники при виконанні опоряджувальних робіт. Заходи та засоби для запобігання їх негативному впливу на робітників.
- •48. Небезпечні та шкідливі чинники при виконанні ізоляційних робіт. Заходи та засоби для запобігання їх негативному впливу на робітників.
- •49. Під час виконання покрівельних робіт необхідно вживати заходів із запобігання впливу на працівників таких небезпечних і шкідливих виробничих факторів:
- •50. Засоби захисту поділяються на три категорії:
- •51. Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання зіз відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.
- •52. Розрізняють:
- •53. Атестація робочих місць за гігієнічною оцінкою умов праці.
- •54. Атестація робочих місць за оцінкою технічного та організаційного рівня робочого місця.
- •55. Розробка питань охорони праці в колективному договорі.
- •56. Порядок відшкодування шкоди заподіяну здоров’ю працюючого внаслідок не дотримання вимог охорони праці.
- •57. Порядок проведення розслідування нещасних випадків та професійних захворювань.
- •58. Заходи з охорони праці, що розробляються у проектно-технологічній документації.
- •59. Порядок проведення державної експертизи проектної документації на будівництво. Основні завдання експертизи.
- •60. Проекти будівництва об'єктів, що підлягають обов'язковій експертизі на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці.
- •61. Поняття пожежі. Основні причини пожеж на галузевихоб'єктах.
- •62. Класифікація пожеж за групами, класами, видами.
- •63. Шкідливі і небезпечні, первинні і вторинні чинники пожеж.
- •64. Властивості матеріалів, що забезпечують безпеку будівель і споруд.
- •65. Пожежовибухонебезпечністьречовин та матеріалівв будівництві.
- •66. Поняття вогнестійкості конструкції. Шляхи підвищення вогнестійкості будівельних конструкцій.
- •68. Організація пожежної безпеки на будівельних об'єктах
- •69. Система організаційно-режимних заходів пожежної безпеки на галузевих об'єктах.
- •70. Первинні засоби пожежогасіння на галузевих об'єктах.
- •1,Поняття охорони праці. Її структура та значення в професійній діяльності людини………………………………………………………1
- •2. Завдання і призначення системи управління оп………….2
1. Поняття охорони праці. Її структура та значення в професійній діяльності людини.
Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.
Виходячи з поставлених перед нею задач, охорона праці складається з таких частин:
Правова охорона праці, основною задачею якої є удосконалення умов праці на базі законодавчих правових актів.
Виробнича санітарія – система організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів, які запобігають впливу на працівників шкідливих виробничих чинників. Вона вивчає біологічну дію несприятливих чинників виробничого середовища на організм людини і розробляє засоби захисту людини від них.
Техніка безпеки – це система організаційних і технічних заходів і засобів, які запобігають впливу на працівників небезпечних виробничих чинників.
Пожежна безпека – розробка заходів по застереженню виникнення пожеж і зменшення їх розмірів, а також запобіганню нещасних випадків з людьми на пожежах.
Охорона праці має соціальне, економічне, моральне і психофізіологічне значення.
Соціальне значення охорони праці полягає в сприянні зростанню ефективності виробництва шляхом безперервного удосконалення і поліпшення умов праці, підвищення її безпеки зниження виробничого травматизму і професійного захворювання.
Соціальне значення охорони праці проявляється в зростанні якості і продуктивності праці, збереженні трудових ресурсів і підвищенні сукупного національного продукту.
Перше відбувається в результаті підвищення фонду робочого часу за рахунок скорочення внутрішніх змінних простоїв шляхом зниження кількості або ліквідації мікротравм, обумовлених несприятливими умовами праці, а також запобігання передчасному стомленню за рахунок раціоналізації умов праці, введення оптимальних режимів праці і відпочинку та інших заходів, які сприяють підвищенню ефективності використання робочого часу.
Друге (збереження трудових ресурсів) і підвищення професійної активності працюючих відбувається за рахунок покращення стану здоров’я і підвищення середньої тривалості життя в результаті покращення умов праці, що супроводжується високою трудовою активністю і підвищенням виробничого стажу. Підвищується професійний рівень за рахунок зростання кваліфікації і майстерності.
Економічне значення охорони праці визначається ефективністю заходів до покращення умов праці і підвищення безпеки праці, що є економічним виразом соціального стану охорони праці.
Економічне значення охорони праці оцінюється результатами, які отримають при зміні соціальних показників за рахунок впровадження заходів до покращення умов праці:
1. Підвищення продуктивності праці (досягається за рахунок збільшення працездатності в покрашених умовах на робочому місці). Наприклад: працівник при інтенсивності шуму 90 дБа витрачає більше фізичних і нервово-психологічних зусиль для забезпечення працездатності яку він мав би при інтенсивності шуму 70 дБа.
2. Підвищення фонду робочого часу і ефективність використання обладнання (досягається в результаті зниження простою під час зміни через погіршення самопочуття, несприятливі умови праці та мікротравми, або через виробничі травми, або неявки на роботу). Наприклад: підвищення температури на 1 градус супроводжується збільшення витрат робочого часу, пов’язаних з серцево-судинними захворюваннями в середньому на 4,1 робочих дня на 100 працюючих, надмірні рівні шуму на 10-20 дБ підвищують тривалість часткової непрацездатності на 2,7 робочих дня на 100 працюючих.
3. Економія витрат на пільги та компенсації у несприятливих умовах пов’язані з відповідними санітарно-гігієнічними вимогами на робочих місцях підприємства. Дотримання цих умов дає можливість повністю або частково відмінити такі пільги, як скорочення робочого часу, додаткової відпустки, підвищення тарифної ставки і пільгової пенсії, лікувально-профілактичне харчування і безкоштовна видача молока.
4. Плинність робочих кадрів. (наносить збитки за рахунок низької працездатності працівників які звільняються з роботи, та додаткового виробничого навчання працівників які прийнятті на роботу).