Використання предметів. Характеристика предметів:

1. Брязкальця: дитина володіє ним з раннього віку, використовуються в молодшій групі, повинні бути яскраві, щоб можна було взятися;

2. прапорці: використовуються в молодшій і середній групах;

3. кубики: розміром 6Х6 см, вик-ся у мол., сер., старш. Гр.;

4. стрічки: з паличками і без – у всіх вікових групах;

5. м’ячики: різних розмірів – від 22 до 6-8 см, у всіх вікових групах;

6. султанчики;

7. гімнастичні палиці – 60-65 см. – сер.гр. і 80-85 см – ст.гр., шест – 2,5-3 м. -ст.гр.,

8. гімнастичні лави – ширина – 20 см (ст.гр), довжина – 3-4 м, висота – 20-25 см;

9. обручі різних розмірів – з сер.гр;

10. гімнастичні драбини – в усіх вікових групах;

11. скакалки – мотузки – довгі (ст.гр.) і короткі (мол.гр.).

Прийоми роздачі предметів:

1. вихователь сам підходить до дітей і роздає предмети (до шикування чи після), стоячи в колі, вихователь кидає, чи прокочує м’яч кожному; висипає м’ячі з кошика і діти за сигналом вихователя беруть м’ячі і стають на своє місце;

2. вих-ль чи черговий розставляє предмети на підлозі на певній відстані по колу, діти шикуються біля предметів;

3. вих-ль виставляє кошики з предметами і діти за сигналом виходять зі строю, беруть їх і після цього стають на своє місце;

4. предмети кладуться на стільці, лави. Діти виходять зі строю, беруть предмет і стають на своє місце;

5. чергові чи направляючі колон виходять по черзі, чи одночасно, беруть предмети і роздають їх дітям своєї колони;

6. діти виходять зі строю всі одночасно чи колонами по черзі, беруть предмети зі стойки і стають на своє місце;

7. предмети беруться під час ходьби в колоні по одному.

Прийоми збору предметів:

1. вих-ль збирає предмети, підставляючи корзину, кошик;

2. діти виходять зі строю, кладуть предмети в кошик, що стоїть у центрі кола чи на стільці і стають на своє місце;

3. діти виходять зі строю, кладуть предмети в стойки і стають на свої місця;

4. чергові, направляючі колон збирають предмети і кладуть їх на відповідне місце;

5. діти кладуть предмети під час ходьби в колоні по одному;

6. в сер.гр. діти самі можуть брати предмети і класти їх на місце;

7. в ст..гр. чергові самостійно готують місце для заняття.

Навчання загальнорозвивальних вправ.

Молодші дошкільники

Завдання навчання:

1. виховувати у дітей інтерес і бажання займатися;

2. привчати починати і закінчувати вправи всім одночасно за сигналом вихователя;

3. рухатися активно, природно, ненапружено;

4. вірно виконувати вправи з різних В.П. (стоячи, сидячи, лежачи на спині, животі), з різним положенням рук і ніг (наприклад, руки на поясі, за спиною, ноги розставлені трохи або ширше плечей) в узагальненому вигляді;

5. виконувати їх у тих напрямах, в яких малюкам легше орієнтуватись,— вперед, вниз, угору;

6. виконувати вправи з рухами рук, нахили тулуба вперед, випрямлення, присідання, вставання тощо, поступово сюди підключають і вправи з нахилами і поворотами тулуба в сторони

7. дотримуватися основного напряму руху окремих частин тіла за допомогою наочних орієнтирів, наслідуючи показу вихователя;

8. повторювати добре відомий рух спочатку з вихователем, потім самостійно.

Вправи повинні бути:

• прості, переважно для м’язів рук, плечового поясу, тулуба (можна для кисті руки).

• з двох елементарних рухів (наприклад, плескання в долоні перед грудьми і опускання рук), темп руху середній;

• за формою вправи представляють собою цілісний рух або імітаційний рух, або конкретні завдання з використанням посібників.

У навчанні мол.дошк. використовується така основна стойка: дитина, стоячи, злегка розставляє ноги, при цьому тулуб і голову слід тримати рівно, руки опущені вздовж боків, хребет зберігає природні вигини, лопатки симетричні.

Під час складання таких комплексів потрібно витримувати їх в одному образі, об’єднувати зальним сюжетом. Поступово переходити до вправ, де діти наслідують різні образи.

Організація дітей. Вих-ль розташовує дітей так, щоб кожному було видно виконання рухів вихователем (15-30 сек.). для виконання загально розвивальних вправ малюків краще поставити в коло або врозтіч.

Методи і прийоми навчання. Комплексне використання наочних, словесних і практичних методів і прийомів. Дітям потрібний постійний зразок для наслідування. Словесні методи і прийоми спрямовані на посилення враження від показу, створення радісного настрою, впевненості. Вправи засвоюються лише в процесі багаторазового повторення. Спочатку вихователь називає вправу, потім перевіряє готовність дітей, пропонує їм зайняти потрібне В.П., звертаючись до образних порівнянь. Пояснення носять цілісний характер: «Присісти, постукати прапорцем об підлогу, вирівнятися». Під час вправи не дається пояснення, як тримати руки, ноги, спину. Слід частіше використовувати індивідуальний підхід до кожної дитини. Вірно виконувати рух допомагають зорові орієнтири (кількість обмежена). Під час виконання вправ вих.-ль користується оцінкою, яка переважно індивідуальна і носить позитивний характер, незалежно від того, як дитина виконує рух.