- •1. Дисципліна „Історія України” як об’єкт вивчення, її основні методологічні засади та джерельна база.
- •2. Розкажіть про варіанти наукової періодизації історії України.
- •3. Розкрийте зміст основних концепцій походження українського етносу. Яка із них, на Вашу думку, є найбільш достовірною? Обґрунтуйте свою відповідь.
- •4. Розкрийте поняття „історико-етнографічний регіон”, виділіть основні етапи їх формування в історії України.
- •5. Проаналізуйте наукові концепції етнічного походження Київської Русі.
- •6. Виділіть особливості етнополітичного розвитку Київської Русі та Галицько-Волинської держави.
- •7. Оцініть значення польсько-литовських уній для українського народу в етнополітичному вимірі.
- •8. Проаналізуйте етнополітичні процеси у козацько-гетьманській державі.
- •9. Порівняйте особливості етнополітики Російської та Австрійсько (Австро-Угорської) імперій щодо українців.
- •13. Розкажіть про хвилі української еміграції, назвіть головні причини масового переселення українців за кордон в різні історичні періоди.
- •14. Охарактеризуйте суспільно-політичний лад перших державних утворень на сучасних українських землях (Скіфсько-сколотську державу, античні міста-поліси та ін.)
- •15. Розкажіть про суспільно-політичний устрій та систему управління держави Антів.
- •16. Проаналізуйте державну організацію та етапи політичного розвитку Київської Русі.
- •17. Розкрийте зміст та проаналізуйте ефективність реформ князя Володимира Святославина, спрямованих на централізацію Київської Русі.
- •18. Розкажіть про піднесення Галицько-Волинського князівства, охарактеризуйте етапи його державного розвитку та визначте його роль в історії України.
- •19. Охарактеризуйте теорії походження українського козацтва та назвіть причини його зародження.
- •20. Окресліть комплекс факторів, які спричинили національно-визвольну війну українського народу під приводом Богдана Хмельницького.
- •21. Проаналізуйте головні етапи становлення Українського козацько-гетьманської держави (Війська Запорозького) в ході національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •22. Висвітліть умови прийняття Переяславського договору, визначте суть „Березневих статей” та їхнє значення в контексті українського державотворення.
- •23. Розкажіть про „українське питання” в міжнародній політиці напередодні Першої світової війни.
- •24. Висвітліть процес утворення та державотворчу діяльність Української Центральної Ради.
- •25. Проаналізуйте основні напрями внутрішньої політики гетьмана Павла Скоропадського.
1. Дисципліна „Історія України” як об’єкт вивчення, її основні методологічні засади та джерельна база.
Що ж вивчає історія України. Під історією України ми розуміємо історію українського народу на основних землях його поселення, а також історію його предків, від найдавніших часів до сьогодення. Це історія українських земель, історія території, на якій перебував чи перебуває український народ, інколи разом з іншими племенами чи народами, історія державної влади чи інституцій, що правили визначною територією. В курсі "Історії України" ми будемо вивчати політичний, соціально-економічний, культурний, релігійно-церковний аспект людської діяльності, будемо розглядати соціальні верстви, стани, класи. Глибоке вивчення минулого дає можливість краще пізнавати сучасне і визначати правильні шляхи руху вперед. Велика трудність у викладі історії України полягає у тому, що протягом віків змінювалася територія українського поселення, на ній у той самий час існували різні політично-державні формації, часто співіснували різні державні структури. Ці труднощі стосуються більшою мірою західних українських земель, які тривалий час жили відрубно /відокремлено/ від Центральної України. Особливі труднощі при вивченні історії України створює та обставина, що у нас протягом віків не було власної держави, самостійних українських політичних формацій. Україна чи її частина належали до Польщі, Туреччини, Австрії та Росії. Які ж принципи вивчення історії України? 1. Принцип історизму - як явище виникло, які етапи розвитку пройшло, коли припинило своє існування або дало поштовх для виникнення нового явища. Він вимагає, щоб кожне положення розглядалося тільки у зв'язку з іншим, з конкретним досвідом історії. 2. Принцип об'єктивності вимагає, щоб людина вивчала всю суму фактів, давала правдиву інформацію, а не підганяла їх під схему. 3. Хронологічний принцип вимагає обов'язкового закріплення у пам'яті хронологічних дат. Дати - це вирішальна умова вивчення історії /Юліанський календар діє з 1 січня 45 року до н.е. за наказом Юлія Цезаря. Григоріанський /1582 рік папа Григорій ХІІІ + 13 днів до Юліанського календаря/. Основні джерела вивчення історії України. Вивчення історії України ґрунтується на історичних джерелах. У науці зараз розрізняють 5 основних типів історичних джерел: 1. Речові джерела - це пам'ятки матеріальної культури - археологічні знахідки /знаряддя виробництва, предмети побуту, монети/, а також архітектурні пам'ятники. Це головні джерела для вивчення праісторії та ранньої історії /первіснообщинний лад та рання феодальна Держава/. 2. Етнографічні джерела - це пам'ятки, в яких знаходимо дані про характер і особливості побуту, культури, звичаїв народу. Це джерело використовують при вивченні всіх періодів історії України. 3. Лінгвістичні джерела, тобто дані з історії розвитку мови. 4. Усні джерела - народні пісні, історичні думи, перекази, легенди, прислів'я, приказки та ін. /3 та 4 групи джерел використовують перш за все при вивченні культури народу/. 5. Писемні джерела - є основою історичних знань. Писемні джерела в свою чергу поділяються на 2 основні групи: I. Це актові матеріали, які є результатом діяльності різних установ, організацій та офіційних осіб: грамоти, договори, протоколи, циркуляри, накази, статистичні дані та ін. II. Оповідні пам'ятки - літописи, спогади, щоденники, листи, публіцистична, економічна література та інші твори.