Патогенетичне лікування.

Відновлення дренажної функції бронхів сприяє розсмоктуванню запального інфільтрату в легенях. З цією метою призначають відхаркувальні засоби і муколітики. Ці засоби призначають тоді, коли кашель вологий (розчини калій йодиду, мукалтин, ацетилцистеїн). Засіб цієї групи бромгексин стимулює продукцію сурфактанта – важливого компонента місцевого бронхопульмонального захисту.

Вентиляційна функція легень при запаленні може бути порушена внаслідок бронхоспазму, що затримує розсмоктування запального вогнища. Для зменшення спазму призначають бронходилятатори (еуфілін) або стимулятори бета2-адренорецепторів у вигляді дозованих аерозолів (беротек, вентолін).

Затяжний перебіг пневмоній часто зумовлений порушеннями імунної реактивності. Негативну дію мають також антибактеріальні засоби. З метою імунокорекції призначають: преднізолон, тималін, зіксорин, задитен, препарати ехінацеї, інтерферон.

З дезінтоксикаційною метою при тяжкому перебігу внутрішньовенно

крапельно вводять гемодез, ізотонічний розчин натрію хлориду, 5% розчину глюкози, а також коферменти (кокарбоксилаза, піридоксальфосфат).

Симптоматичне лікування:

а) протикашльові засоби призначають у перші дні захворювання, коли кашель сухий, болючий, позбавляє хворого сну. Надсадний кашель може спричинити виникнення спонтанного пневмотораксу. Протикашльові середники поділяють на наркотичні і ненаркотичні. Слід пам’ятати, що наркотичні протикашльові середники можуть викликати звикання і пригнічують дихальний центр (кодеїну фосфат (0,1), кодтерпін, етилморфін (діонін 0,01), седалгін, ефералган з кодеїном.

Ненаркотичні протикашльові середники: лібексин (0,1), який за протикашльовою активністю не поступається кодеїну, тусупрекс (0,01-0,02 г.)

б) болезаспокійливі і жарознижуючі засоби. Застосовуються для зменшення запального набряку, покращення мікроциркуляції. З цією метою призначають ацетилсаліцилову кислоту (0,5), парацетамол (0,5), які одночасно знижують температуру. При виражених плевральних болях призначають метиндол (0,025), месулід (0,01);

в) серцево-судинні засоби (камфора, сульфакамфокаїн, кордіамін), які покращують гемодинаміку в малому колі кровообігу.

Принципи лікування гострих пневмоній .

Характер терапії	Лікувальні засоби і заходи
Етіотропна терапія	1. Антибактеріальна терапія: - антибіотики , - сульфаніламіди , - нітрофурани . / частіше в комплексі/ 2. Вплив на фактори , які стали причиною виникнення пневмонії : - усунення впливу пошкоджуючих агентів / фізичних , хімічних/ , - лікування хронічної серцевої недостатноості , - дегельмінтизація …
Патогенетична терапія	1. Підвищення імунітету , 2. Загальноукріплююча терапія , 3. Протизапальна і десенсибілізуюча терапія , 4. Покращення легеневої вентиляції і кровообігу , 5. Відновлення порушеної бронхіальної прохідності .
Симптоматична терапія	1. Усунення судинної і серцевої недостатності . 2. Усунення гіпоксії / дача кисню / 3. Протикашльові , відхаркуючі , жарознижуючі засоби . 4. Лікування всіх виниклих ускладнень .