Перебіг

Перебіг бронхіальної астми БА, що виникла у дитячому віці, може призвести до деформації грудної клітки. В похилому віці часто поєднується з ішемічною хворобою серця і артеріальною гіпертензією, що ускладнює вибір ліків.

За ступенем тяжкості БА розрізняють:

• інтермітуючий (епізодичний) перебіг; ї

• персистуючий (постійний перебіг):

• легкий,

• середньо-тяжкий

• тяжкий.

Ускладнення

Найбільш грізним ускладненням є астматичний статус – тяжкий затяжний напад, який не купірується і характеризується вираженою стійкою, тривалою бронхіальною обструкцією, наростаючою дихальною недостатністю, порушенням дренажної функції бронхів і формуванням резистентності до симпатоміметиків. Дуже часто розвитку астматичного статусу сприяє:

• передозування симпатоміметиків,

• швидка або нераціональна відміна глюкокортикоїдних препаратів,

• контакт з масивною дозою антигену,

• введення бета -адреноблокатора.

У клінічній практиці прийнято вважати астматичним станом напад БА, який не припиняється протягом 30 хв, характеризується резистентністю до спазмолітиків, які раніше були ефективними, а також прогресуванням дихальної недостатності.

Астматичний статус.

В розвитку астматичного статусу виділяють:

1 стадія – відносної компенсації (стадія резистентності до симпатоміметиків) - виникає на фоні активних лікувальних дій (уведення бронхолітиків, інгаляції симпатоміметиків) у хворого посилюється ядуха, підвищується артеріальний тиск, виникають болі в серці, аритмії (розвивається так званий «синдром рикошету»);

2 стадія – стадія “німої легені”—дихання стає частим і поверхневим, посилюється закупорка бронхів в’язким харкотинням, різко зменшується гучність та кількість сухих хрипів, аж до їх зникнення та формування так званих «німих» легенів (хрипи чутно на відстані, але практично їх не чути при застосуванні фонендоскопа);

3 стадія – астматична кома— за відсутності лікувального ефекту хворий впадає в кому (гіпоксія та гіперкапнія). У більшості випадків настає смерть через параліч дихального центру.

Невідкладна допомога при астматичному статусі і стадія

1. Для усунення бронхоспазму внутрішньовенно крапельно на фізіологічному розчині вводять:

Еуфілін 2,4 % розчину – 1 мл.

Ефедрин гідрохлорид 5 % розчину – 1 мл.

При неефективності даних заходів протягом 10-15 хвилин вводять на 200-400 мл ізотонічного розчину натрію хлориду (або 5 % розчину глюкози) 60-90 мг преднізолону або 75-150 мг гідрокортизону.

2. Для розрідження мокротиння вводять:

Калію йодид 5 % розчин всередину чи 5-10 мл 10 % внутрішньовенно,

трипсин 5-10 мг у 2-5 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 2-4 %

розчин натрію гідрокарбонату.

3. Психотропні засоби:

Мепробамат у таблетках по 0,2-0,4 г.

Тріоксазин у таблетках по 0,3 г.

4. Інгаляції зволоженого кисню. Іі стадія

1.Продовжують внутрішньовенне введення гормональних препаратів,

доза збільшується у 1,5-2 рази.

2. Повторне введення еуфіліну внутрішньовенно повільно на фізіологіч-

ному розчині.

3. Для усунення ацидозу внутрішньовенно крапельно вводять 200 мл 4 %

розчину гідрокарбонату натрію.