- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •Ш. Виховні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна
- •VI. Зміст лекційного матеріалу ( розгорнутий конспект ) . Бронхіальна астма (ба)
- •Етіологічні чинники:
- •Внутрішні фактори :
- •Зовнішні фактори :
- •Сучасна класифікаціябронхіальної астми
- •Основні клінічні синдроми:
- •В розвитку нападу ба розрізняють кілька періодів:
- •Діагностика ба
- •Перебіг
- •Ускладнення
- •Астматичний статус.
- •Невідкладна допомога при астматичному статусі і стадія
- •3. Психотропні засоби:
- •4. Інгаляції зволоженого кисню. Іі стадія
- •Ііі стадія
- •Втамування неускладненого приступу бронхіальної астми
- •Планове лікування бронхіальної астми
- •1. Етіологiчне лікування:
- •2. Патогенетичне лікування:
- •3. Немедикаментозні методи лікування:
- •Ступінь №1 – інтермінуюча ба
- •Ступінь №2 – легка персистуюча ба
- •Ступінь № 3 – перистуюча ба середньої тяжкості
- •Ступінь № 4 – тяжка персистуюча ба
- •Ліки, що контролюють або зменшують клінічні прояви астми
- •Монтелукаст (Montelukast)( модифікатор лейкотрієнів)
- •Прогноз
- •Оцінка стану хворого
- •Догляд за хворим
- •План сестринського догляду
- •Оцінка результатів
- •Профілактика
- •Диспансеризація
- •Кроки по досягненню і підтриманню контролю ба
- •Загострення ба
- •VI. Матеріали активізації студентів. А. Питання з теми
- •Б. Тести для самоконтролю: Знайдіть правильну відповідь до запропонованих тестів
- •Еталони відповідей на тестові завдання
- •Ситуаційні задачі. Задача № 1
- •Задача № 2
- •Еталони відповідей до ситуаційних задач Задача № 1
- •Задача № 2
- •Viі. Матеріали для самопідготовки студентів.
- •1. Навчальна:
- •2. Методична:
Монтелукаст (Montelukast)( модифікатор лейкотрієнів)
Бронхолітичний засіб. Селективно блокує лейкотріеновий рецептори. Специфічно інгібує CysLT1-рецептори цістеінілових лейкотрієнів (ЛТC4, ЛТД4 і ЛТE4) - найбільш потужних медіаторів хронічного персистуючого запалення, підтримуючого гіперреактивність бронхів при бронхіальній астмі. Зменшує вираженість спазму гладкої мускулатури бронхіол і судин, набряку, міграцію еозинофілів і макрофагів; зменшує секрецію слизу і покращує мукоциліарний транспорт. Високоактивний при прийомі всередину. Бронхолітичну дію розвивається протягом одного дня і тривало зберігається.
Спосіб застосування та дози Всередину. Дорослим і дітям старше 15 років - 1 табл. (10 мг) на ніч (перед сном); дітям 6-14 років - 1 табл. жувальна (5 мг) ввечері (перед сном).
Прогноз
Прогноз окремого нападу — добрий, за винятком астматичного стану, особливо при запізненому або невідповідному лікуванні. У випадку епізодичної астми досить поширеною є спонтанна ремісія, зокрема у дітей. Разом із тим, при неатопічній
бронхіальній астмі легкого, помірного та тяжкого перебігу ремісія трапляється рідко, і це може призвести до необоротних порушень дихання. Сезонні коливання щодо виникнення нападів характерні для астми. Стан хворих з атопічною астмою часто погіршується влітку, коли посилюється вплив антигенів, тимчасом як пацієнти з інфекційно-алергічною формою астми гірше почувають себе взимку, оскільки збільшується частота.
Оцінка стану хворого
Проводиться:
на основі клінічних даних (частоти і тривалості нападів ядухи),
лабораторно-інструментальної діагностики,
ефективності сходинкової терапії.
Визначають ступінь тяжкості перебігу захворювання, формулюють наявні і потенційні проблеми та розробляють план сестринського догляду.
Догляд за хворим
Під час нападу медична сестра не повинна залишати хворого, при необхідності змінити натільну білизну. Для полегшення відходження мокротиння хворому призначають відхаркувальні та розріджувальні засоби: пити лужні води, тепле молоко з натрію гідрокарбонатом, 3% розчин калію йодиду всередину, бромгексин (0,008 три рази на день).
Закінчення нападу супроводжується виділенням білого склоподібного “перлинного” мокротиння. Після нападу хворого зручно вкласти в ліжко, заспокоїти, забезпечити умови для відпочинку.
У міжнападний період необхідно проводити заходи елімінаційної терапії. Для цього лікар-алерголог проводить проби на чутливість до типових алергенів. При виявленні такого специфічного алергена хворого навчають, як зменшити контакти з ним (шерсть домашніх тварин, корм для рибок, квітучі рослини). Якщо вилучення алергену неможливе, то хворому призначають гіпосенсибілізуючу терапію.
Хворого навчають вести харчовий щоденник, вивчаючи який, можна визначити високоалергенні для цього хворого харчові продукти.
Спеціалісти з лікувальної фізкультури навчають хворого дихальних вправ, які він спочатку виконує під контролем медичної сестри, а згодом самостійно. У період між нападами проводять санацію вогнищ інфекцій, застосовують різні види фізіотерапевтичного лікування масажу, фітотерапії.
