19. Які функції середовища зв'язку?

Середовище зв`язку відкритих систем – сукупність функції, які дають змогу реальним відкритим системам використовувати обмін даними.Це середовище має складний набір функцій. Спроба реалізувати ці функції в одній монолітній програмі створила би значні труднощі у випадку потреби модифікації способів реалізації окремих функцій чи компонент. Тому в основу опису середовища взаємозвязку відкритих систем поклали ієрархічний підхід, що полягає в таких принципах: -Функція передавання дуже складна, тому доцільно розділити її на рівні;

-Кожен рівень виконує конкретний скінченний набір завдань;

-Межі між рівнями проводять так, щоб обмін був мінімальним; Рівні описують так, щоб зміна одного рівня не спричинювала зміни інших.

20.Які принципи побудови середовища зв'язку?

Частина прикладного процесу, якій відповідають за організацію звязку називають прикладним обектом. Між прикладними обектами в мережі є сполучення яке проходить через середовища звязку. Структура середовища звязку відкритих систем визначаеє стандарт 7498 ISO Середовища має набір певний набір функцій та ієрархічну будову. Базується на наступних функція:

1. Функція передавання є достатньо складною, тому ділеться на рівні.

2. Кожен рівень виконує скінченний конкретний набір завдань.

3. Межі між рівнями проводять так, щоб обмін між ними був мінімальним.

4. Рівні описують так що змінні одного рівня не приводили до змінні інших рівнів.

21. Які існують рівні передачі даних?

Кожний з семи рівнів має власний набір правил (протокол) і відповідну назву (у порядку ієрархії від вищого до нижчого):

7. Прикладний рівень (Application).

6. Представницький рівень (Presentaition)

5. Сеансовий рівень (Session).

4. Транспортний рівень (Transport).

З. Мережевий рівень (Network).

2. Канальний рівень (Data Link).

1. Фізичний рівень (Physical).

22. Які структура рівнів?

Завдання кожного нижчого рівня, наприклад, N-1, полягає в забезпеченні функціонування більш високого рівня N.

Фізичний рівень – найнижчий – здійснює управління фізичним каналом, визначає електричні та механічні характеристики підключення каналів зв'язку, тобто передачу відповідної напруги і перетворення сигналів. Цей рівень забезпечує сервіс для наступного рівня управління інформаційним каналом.

Канальний рівень (рівень управління каналом) організує канал, стежить за його сполученням і роз'єднанням, забезпечує передачу даних через сполучення КУД – АПД.

Мережевий рівень виконує функції формування і маршрутизації інформації, її комутації та адресації, тобто управляє інформаційними потоками.

На транспортний рівень покладена відповідальність за управління транспортним сервісом, тобто за передачу даних від джерела до адресата.

Названі чотири рівня визначають взаємодію комутаційних систем при проведенні діалогових сеансів, тобто транспортний сервіс в обчислювальній мережі.

Сеансовий рівень забезпечує проведення сеансів взаємодії між кореспондентами в мережі, підтримання сеансів зв'язку та їхнє закінчення. Він забезпечує діалоговий пошук інформації, передачу файлів. Представницький рівень визначає функції перетворення і подання даних у потрібному форматі, інтерпретує взаємодію процесів, представляє дані відповідно до програми користувача, виконує трансляцію команд, запитів і даних.

Прикладний рівень відповідає за виконання програм користувачів, змістом яких можуть бути інформаційно-довідкові або обчислювальні роботи. Він визначає функції взаємодії між прикладними процесами.