Яка структура мережевої операційної системи?
Мережева операційна система складає основу будь-якої обчислювальної мережі. Кожен комп'ютер в мережі автономний, тому під мережевою операційною системою в широкому сенсі розуміється сукупність операційних систем окремих комп'ютерів, що взаємодіють з метою обміну повідомленнями і розділення ресурсів за єдиними правилами – протоколами. У вузькому сенсі мережева ОС – це операційна система окремого комп'ютера, що забезпечує йому можливість працювати в мережі.
Відповідно до структури, приведеної на рис, в мережевій операційній системі окремої машини можна виділити декілька частин:
Засоби керування локальними ресурсами комп'ютера: функції розподілу оперативної пам'яті між процесами, планування і диспетчеризації процесів, керування процесорами, керування периферійними пристроями і інші функції керування ресурсами локальних ОС.
Засоби надання власних ресурсів і послуг в загальне користування – серверна частина ОС (сервер). Ці засоби забезпечують, наприклад, блокування файлів і записів, ведення довідників імен мережевих ресурсів; обробку запитів віддаленого доступу до власної файлової системи і бази даних; керування чергами запитів віддалених користувачів до своїх периферійних пристроїв.
Засоби запиту доступу до віддалених ресурсів і послуг – клієнтська частина ОС (редиректор). Ця частина виконує розпізнавання і перенаправлення в мережу запитів до віддалених ресурсів від додатків і користувачів. Клієнтська частина також здійснює прийом відповідей від серверів і перетворення їх в локальний формат, так що для додатку виконання локальних і віддалених запитів невиразне.
Комунікаційні засоби ОС, за допомогою яких відбувається обмін повідомленнями в мережі. Ця частина забезпечує адресацію і буферизацію повідомлень, вибір маршруту передачі повідомлення по мережі, надійність передачі і т.п., тобто є засобом транспортування повідомлень.
2. Як взаємодіють компоненти операційної системи при взаємодії комп'ютерів?
На малюнку показано взаємодія мережевих компонентів. Тут комп'ютер 1 виконує роль "чистого" клієнта, а комп'ютер 2 - роль "чистого" сервера, відповідно на першій машині відсутня серверна частина, а на другий - клієнтська. На малюнку зображений окремо компонент клієнтської частини - редиректор. Саме редиректор перехоплює всі запити, що надходять від додатків, і аналізує їх. Якщо виданий запит до ресурсу даного комп'ютера, то він переадресовується відповідній підсистемі локальної ОС, якщо ж це запит до віддаленого ресурсу, то він переправляється в мережу. При цьому клієнтська частина перетворить запит з локальної форми в мережевий формат і передає його транспортної підсистемі, яка відповідає за доставку повідомлень зазначеному серверу. Серверна частина операційної системи комп'ютера 2 приймає запит, перетворює його і передає для виконання своєї локальної ОС. Після того, як результат отриманий, сервер звертається до транспортної підсистемі і направляє відповідь клієнту, який видав запит. Клієнтська частина перетворює результат у відповідний формат і адресує його тому додатку, яка видала запит.
