- •3819 Методичні вказівки
- •Та вивчення залежності магнітної проникності матеріалу від напруженості магнітного поля
- •1. Мета лабораторної роботи
- •2. Прилади та обладнання
- •3 Техніка безпеки
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Методичні вказівки
- •6 Обробка результатів вимірювань
- •7 Звіт про роботу
- •1 Мета роботи
- •2 Прилади та обладнання:
- •3 Техніка безпеки
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Методичні вказівки
- •6 Обробка результатів вимірювань
- •1 Мета роботи
- •2 Прилади та обладнання:
- •3 Техніка безпеки
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Методичні вказівки
- •1 Мета роботи
- •2 Прилади та обладнання:
- •3 Техніка безпеки
- •4 Методичні вказівки
- •5 Порядок виконання роботи
- •1 Мета роботи
- •2 Прилади та обладнання:
- •3 Техніка безпеки
- •4 Методичні вказівки
- •5 Порядок виконання роботи
- •6 Звіт про роботу
- •6.050801 «Мікро- та наноелектроніка»,
- •6.050802 «Електронні пристрої та системи» та
- •6.050701 «Електротехніка та електротехнології» денної форми навчання
1 Мета роботи
Вивчення в умовах експерименту впливу температури на діелектричну проникність матеріалу діелектриків – конденсаторів промислового виробництва.
Примітка. У випадку, коли для досліджуваного зразка будуть задані точні геометричні розміри (площа обкладинок конденсатора та товщина діелектрика), треба визначати температурний коефіцієнт ємності TKC та температурний коефіцієнт діелектричної проникності TKr .
2 Прилади та обладнання:
а) вимірювач добротності (куметр) моделі ВМ 560; б) джерело регульованої напруги 0-30 В; в) нагрівальна камера; г) термопаровий вимірювач температури;
д) пристрій для закріплення зразків та утримання їх у нагрівальній камері.
3 Техніка безпеки
Куметр живиться від освітлювальної мережі напругою 220 В. Перед вмиканням приладу перевірте наявність заземлення, яке повинно бути виконано у вигляді неізольованого багатожильного провідника, що з'єднує корпус приладу з відповідною клемою на робочому столі із позначкою "Земля" або прямо із шиною заземлення лабораторії.
Нагрівачем слугує звичайний емальований дротяний резистор великого розміру, який закріплено на штативі. Температура поверхні резистора сягає 100 °С, тому під час роботи не треба торкатися руками безпосередньо до його
37
поверхні.
4 Методичні вказівки
Куметр (Q-метр) складається з генератора синусоїдальних коливань змінної частоти в межах від 50 кГц до 35 МГц, тобто в межах радіочастот. Другою складовою куметра є вольтметр електронної системи, індикатором якої є стрілковий покажчик. Третя частина – це коливальний контур, який складається з конденсатора змінної ємності, що вмонтований у корпусі куметра, і котушки індуктивності, що приєднується ззовні приладу до клем, позначених літерою "L". Поряд із клемами "L" розміщені клеми "С", ці клеми приєднані безпосередньо до конденсатора змінної ємності.
Основна мета лабораторної роботи полягає в тому, щоб провести вимірювання ємності зразка при різних температурах і потім зробити висновок.
Найточніше зробити вимірювання ємності дозволяє прилад куметр, і суть вимірювання полягає в такому. Генератор куметра виробляє певну напругу на навантаженні, а навантаженням є коливальний контур (LC), до якого підключений вольтметр. Із курсу фізики відомо, що при певному співвідношенні між L, C та частотою генератора (формула Томсона) в колі настає явище резонансу, яке виявляється в різкому зростанні напруги, що контролюється вольтметром. Таким чином, сигналом того, що в контурі встановився резонанс, є найбільше відхилення стрілки індикатора куметра. Якщо тепер до клем з позначкою "С" на куметрі приєднати невідому ємність (зразок), то, очевидно, резонанс зникне і, щоб його відновити, потрібно змінити ємність змінного конденсатора куметра, щоб кінцева ємність контура стала такою самою, як і на початку. Оскільки конденсатор куметра проградуйовано, то ємність невідомого конденсатора (зразка) визначиться як різниця між першим і другим показаннями на шкалі конденсатора змінної ємності. Більш докладно про куметр можна прочитати в п.5 методичних вказівок до лабораторної роботи 3.
38