Лекція

Тема лекції: Основи рятувальних та інших невідкладних робіт

Мета: Формувати у студентів знання про порядок проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, розглянути заходи санітарної обробки та порядок їх проведення.

Розвивати вміння виділяти головне, логічне мислення, аналізувати, робити висновки.

Виховувати зацікавленість дисципліною, прагненням оволодіти відповідними знаннями курсу.

Вид заняття: Лекція

Література: 1. Ю.О. Квашньов та А.О.Литвиненко. Захист Вітчизни - К., „Вежа”, 2006 ст. 274 - 288

2. К.О. Пашко. Захист Вітчизни – Т., «Астон», 2010 ст.97 - 106

3. М.І. Стеблюк. Цивільна оборона. Підручник – К., «Знання», 2006

Хід заняття

І. Організаційно – вступна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

- Як захистити шкіру, очі, вуха від отруйних та радіоактивних речовин?

- Наведіть приклад засобів захисту органів дихання?

ІІІ. Повідомлення теми і мети заняття.

ІV. Вивчення нового матеріалу

План

1. Рятувальні роботи у надзвичайних ситуаціях.

2. Організація та проведення рятувальних і невідкладних аварійно-рятувальних робіт.

3. Заходи по ліквідації наслідків зараження.

Зміст лекції

1. Мета, види й обсяги рятувальних та інших невідкладних робіт.

Рятувальні та інші невідкладні роботи (РІНР) здійснюються у разі надзвичайних ситуацій.

Метою РІНР є припинення дії небезпечних факторів, рятування життя та збереження здоров'я людей, локалізація зон надзвичай­них ситуацій. Ці роботи організовують у максимально короткі тер­міни й проводять безперервно, удень і вночі, у будь-яку погоду - до повного їх завершення.

Існують такі види рятувальних та інших невідкладних робіт: розвідка, транспортне, інженерне, дорожнє, гідрометеорологічне, технічне, матеріальне й медичне забезпечення.

Обсяги таких робіт визначають за даними розвідки. Вони зале­жать від масштабу та характеру надзвичайної ситуації, що виникла.

Завданнями рятувальних робіт є:

- пошук уражених людей;

- вилучення постраждалих із зруйнованих будівель та споруд;

- надання постраждалим першої медичної допомоги на місці їх виявлення;

- здійснення заходів щодо захисту населення та особового скла­ду аварійно-рятувальних служб від дії вторинних факторів ураження (обмеження доступу в зону надзвичайної ситуації, здійснення карантинних та інших обов'язкових санітарно-протиепідемічних заходів);

- надання першої медичної допомоги постраждалим, ряту­вальникам та іншим особам, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

- забезпечення евакуації постраждалих до розгорнутих побли­зу медичних формувань та лікувальних закладів із подаль­шою евакуацією до стаціонарних (спеціалізованих) медич­них закладів для надання кваліфікованої спеціалізованої медичної допомоги.

Завданнями інших невідкладних робіт є:

- створення умов для успішного і безпечного проведення ря­тувальних робіт, забезпечення життєдіяльності населених пунктів, запобігання подальшому руйнуванню і втратам, ви­кликаним вторинними наслідками надзвичайних ситуацій;

- локалізація аварій, що загрожують життю людей або при­зводять до вибухів, пожеж, додаткових руйнувань та ура­ження;

- створення необхідних умов для відновлення діяльності об'єктів економіки, функціонування інженерних і тран­спортних мереж та споруд;

- організація робіт, пов'язаних із забезпеченням сталого функ­ціонування об'єктів економіки та першочергового життєзабезпечення постраждалого населення;

- організація надання необхідної допомоги населенню, яке по­страждало від надзвичайних ситуацій.

- локалізація аварій, що загрожують життю людей або при­зводять до вибухів, пожеж, додаткових руйнувань та ура­ження;

- створення необхідних умов для відновлення діяльності об'єктів економіки, функціонування інженерних і тран­спортних мереж та споруд;

- організація робіт, пов'язаних із забезпеченням сталого функ­ціонування об'єктів економіки та першочергового життєзабезпечення постраждалого населення;

- організація надання необхідної допомоги населенню, яке по­страждало від надзвичайних ситуацій.

2. Завдання рятувальних і невідкладних аварійно-рятувальних робіт - рятування людей, надання медичної допомоги ураженим, локалізація аварій і усунення, пошкоджень, які перешкоджають веденню рятувальних робіт, створення умов для подальшого про­ведення відновлювальних робіт.

Зміст рятувальних робіт:

- розвідка маршрутів висування формувань і ділянок;

- локалізація і гасіння пожеж на маршрутах руху і об'єктах робіт;

- розшук потерпілих, витягання їх із пошкоджених і пала­ючих будівель, затоплених і задимлених приміщень, зава­лів;

- розкриття зруйнованих, завалених захисних споруд, подача в них повітря та рятування людей;

- надання першої медичної допомоги потерпілим та евакуація у лікувальні заклади;

- вивід (вивезення) населення із небезпечних зон у безпечні райони;

- санітарна обробка людей, ветеринарна обробка сільськогос­подарських тварин, дезактивація, дегазація техніки, засо­бів захисту, одягу, продовольства, харчової сировини, води і фуражу.

Зміст невідкладних робіт:

- прокладання кам'яних шляхів та улаштування проїздів (проходів) у зонах, постраждалих від надзвичайних ситуацій;

- локалізація аварій на водопровідних, енергетичних, газових і технологічних мережах;

- ремонт і тимчасове відновлення комунальних електромереж, мереж зв'язку для забезпечення рятувальних робіт;

- зміцнення або руйнування конструкцій, що загрожують об­валом і заважають безпечному веденню робіт.

Рятувальні та інші невідкладні роботи здійснюються у три ета­пи. На першому етапі вирішують завдання термінового захисту населення у зоні надзвичайної ситуації, запобігання розвитку або зниженню впливу наслідків надзвичайних ситуацій, підготовки до виконання рятувальних та інших невідкладних робіт. На другому етапі проводять пошук потерпілих, звільнення їх з-під завалів (ви­ведення з осередків ураження), евакуацію людей із зони лиха, ава­рії, надають медичну допомогу, проводять санітарну обробку людей та інші невідкладні роботи, які забезпечують виконання основних рятувальних робіт. На третьому етапі вирішують завдання щодо забезпечення життєдіяльності населення у районах, які потерпіли від наслідків надзвичайної ситуації.

Прийоми та способи виконання рятувальних робіт

При аваріях на радіаційно небезпечних об'єктах проводять такі рятувальні та інші невідкладні роботи:

- оповіщення та інформування населення про аварію, повідо­мляючи про наявну обстановку та порядок дій у даних умо­вах;

- використання засобів колективного та індивідуального за­хисту;

- організацію дозиметричного контролю і спеціальної обробки техніки, проведення йодної профілактики населення;

В осередку комбінованого ураження в першу чергу визначають найбільш небезпечний уражаючий фактор і негайно вживають заходи щодо відвернення (зниження до мінімуму) його дії. Після цього здійснюють ліквідацію наслідків дії інших уражаючих факторів.

З метою забезпечення ефективності рятувальних та інших невідкладних робіт в осередку комбінованого ураження:

- організовують і ведуть усі види розвідки (пожежну, інже­нерну та інші);

- проводять екстрену профілактику особового складу форму­вань;

- виводять потерпілих із осередку комбінованого ураження;

- евакуюють населення із зон хімічного зараження;

- проводять знезараження території, споруд, транспорту;

- організовують і проводять санітарну обробку людей.

При цьому встановлюється жорсткий контроль за виконанням І робіт по знезараженню, проведенням протиепідемічних, спеціальних профілактичних та інших заходів, дотриманням заходів безпеки та своєчасною зміною формувань.

Заходи безпеки

Руйнування і пожежі об'єктів із небезпечними хімічними речовинами вимагають суворого дотримання заходів безпеки під час проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. і До початку робіт в осередках ураження уважно оглядаються зруйновані (пошкоджені) будинки, визначаються небезпечні місця. Конструкції будинків, які загрожують обвалом, необхідно повалити або зміцнити. Під час проведення робіт на висоті користуються страховими засобами, місця робіт обгороджують. Страхування людей має бути надійним, проведення робіт у завалах одиночним рятувальникам забороняється.

Під час проведення робіт на водопровідних, каналізаційних та газових мережах вимикають електроенергію, особовий склад формувань забезпечують ізолюючими засобами органів дихання (протигазами). Біля загазованих ділянок заборонено використовувати І джерела вогню та прилади, що викликають іскріння.

Під час проведення рятувальних та інших невідкладних робіт уночі організовується освітлення ділянок робіт, під'їзних шляхів, умовними освітлювальними знаками позначаються небезпечні для роботи місця.

У зоні радіоактивного зараження встановлюються відповідні режими радіоактивного захисту.

Робота в засобах індивідуального захисту шкіри передбачає вра­хування кліматичних умов у районі надзвичайної ситуації. Для по­передження небезпечного для здоров'я перегріву тіла враховують допустимі терміни перебування людей у захисному одязі на сонці: при температурі від +24 до +20 °С — 40—50 хвилин, від +19 до +15 °С — до 2 годин.

При використанні екрануючих комбінезонів, а також у хмарну погоду термін неперервного перебування у захисному одязі збіль­шується у 2—Зрази.

Особиста гігієна в умовах радіаційного, хімічного та біологіч­ного зараження

За наявності радіаційного зараження місцевості (для захисту від дії радіонуклідів) необхідно: негайно здійснити йодну профі­лактику, дотримуватися заходів радіаційної безпеки, санітарної гігієни та правил поведінки на зараженій території.

Для захисту органів дихання використовують респіратори, ватно-марлеві пов'язки, маски від пилу, а також цивільні проти­гази.

Для уникнення ураження шкіряних покривів використовують плащі з капюшонами, накидки зі щільної тканини або поліетилено­вої плівки, комбінезони, гумове взуття, рукавиці, а за наявності - захисний спеціальний одяг.

У зонах хімічного зараження місцевості необхідно дотримува­тись таких рекомендацій:

- отримавши інформацію про викид в атмосферу небезпечних хімічних речовин, глибину й час розповсюдження отруйної хмари та про небезпеку хімічного зараження, за наявнос­ті необхідно надіти засоби індивідуального захисту органів дихання та найпростіші засоби захисту шкіри (плащі, на­кидки);

- виходити із зони хімічного зараження в сторону, перпенди­кулярну напрямку вітру. Обходити переходи через тунелі, яри, лощини (у низьких місцях висока концентрація силь­нодіючих отруйних речовин);

- після виходу із зони зараження знімають і провітрюють верхній одяг, приймають душ, ретельно промивають очі, полощуть ротову порожнину.

- при підозрі на ураження небезпечними хімічними речовина­ми виключають будь-які фізичні навантаження, вживають велику кількість теплого чаю, молока тощо і за необхідності звертаються по медичну допомогу.

У зоні спалаху інфекційних захворювань обов'язковим є беззастережне виконання правил особистої та громадської гігієни: систематичне знезаражування рук, посуду, догляд за шкірою, тримання в чистоті приміщень, одягу; використання протигазів респіраторів для захисту від інфекційних захворювань, що пере­даються повітряно-крапельним шляхом.