МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: “Стратегія управління витратами”

Київ - 2013

ЗМІСТ

Вступ 3

РОЗДІЛ 1. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СУТНОСТІ ПОНЯТТЯ ВИТРАТИ 5

1.1.Витрати як економічна категорія 5

1.2. Класифікація витрат 8

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ВИТРАТ І РЕЗУЛЬТАТІВ ЗА СИСТЕМОЮ “ДИРЕКТ–КОСТІНГ” 14

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ “ВИТРАТИ–ОБСЯГ–ПРИБУТОК” 19

ВИСНОВКИ 31

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 33

Вступ

Сучасний стан економіки нашої країни потребує докорінної зміни господарського механізму та створення якісно нової системи управління. Вирішити проблему ефективного розвитку та економічного росту підприємств України, неможливо без удосконалення, насамперед, системи управління витратами та собівартістю продукції. В управлінні виробництвом важлива роль належить бухгалтерському обліку, значне місце в якому займає облік витрат та калькулювання собівартості продукції.

Зміна економічної системи, що призвела до нових умов господарювання, вимагає переосмислення теоретичних і методичних підходів до управління підприємством, зокрема до управлінського обліку і, передусім, обліку витрат. Необхідність адаптації обліку витрат виробництва до сучасних умов господарської діяльності зумовила потребу в уточненні економічної сутності основних категорій.

Визначення собівартості є передумовою ефективного управління економікою підприємства. Сучасне господарювання певною мірою змінює методику обчислення собівартості. Виходячи з конкретних умов виробництва, підприємство самостійно визначає суму витрат i контролює процес їх формування.

Оскільки економічним базисом собівартості є витрати виробництва, то одним з важливих завдань даного наукового дослідження є всебічний розгляд і вивчення сутності категорії “витрати виробництва” на усіх етапах економічного розвитку.

Трактування цієї категорії у науковій літературі неоднозначне. При цьому з’ясовано, що:

1. немає єдиної точки зору щодо правомірності та необхідності використання категорій “витрати”, “затрати” і “собівартість”. Деякі вчені вживають їх як синоніми;

1. російськомовні джерела використовують терміни “издержки”, “затраты”, “расходы” в однакових чи різних значеннях і при перекладі виникають певні проблеми з тлумаченням їх сутності.

Собівартість продукції рівна грошовим витратам підприємства на виплату заробітної плати, на спожиті засоби виробництва та інші потреби. Але самі ці витрати не є собівартістю, вони – еквівалентні їй, лише кількісно рівні з нею, вони виникають у процесі виробництва, в той час коли собівартість – його результат.

Витрати виробництва не однорідні ні за своїм складом, ні за значенням у роботі підприємства. Вагому роль при обліку витрат має науково обґрунтована їх класифікація. Проаналізувавши множину трактувань щодо класифікації витрат, встановлено, що вони в основному мають загальний характер і призначені для потреб наступного контролю та виявлення собівартості після завершення процесу виробництва. Важливіше, зупинитись на виробленні класифікації витрат, яка б відповідала сучасним потребам ефективного управління, що буде показано в подальшій курсовій роботі.

Розділ 1. Дослідження економічної сутності поняття витрати

1.1.Витрати як економічна категорія

Система управління витратами має функціональний та організаційні аспекти. Вона включає такі організаційні підсистеми: пошук і виявлення чинників економії ресурсів; нормування витрат ресурсів; планування витрат за їхніми видам; облік та аналіз витрат; стимулювання економії ресурсів і зниження витрат. До витрат виробничої сфери діяльності відносять витрати, обумовлені технологією виробництва та які складають основу виготовленої продукції. В цілому механізм господарювання підприємства визначається ступенем управління витратами. Основні елементи системи управління витратами на виробництво зображено на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Елементи управління витратами та їх взаємозв'язок

Управління витратами охоплює всі види облікової інформації, необхідної для управління в межах самого підприємства. Напрям управління витратами на задоволення потреб керівників підприємства визначає його завдання, які можуть змінюватися залежно від етапів процесу управління: планування, організація; облік і контроль; компенсація і заохочення; самооцінка та оцінка менеджерів і персоналу; внутрішній інформаційний зв’язок (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Характеристика елементів системи управління витратами

Планування	Система управління витратами на цьому етапі забезпечує необхідну інформацію для бюджетно-кошторисного планування і нормування (дані про результати діяльності підприємства та окремих підрозділів за минулий час, розрахунки очікуваних витрат, обсягів виробництва) і контролю виконання кошторисів, нормативів, інших планових показників (зіставлення бюджету з результатом, аналіз відхилень).
Організація	Управління витратами забезпечує необхідний обмін інформацією не тільки з метою передачі даних про виконання планових завдань, але й контролю послідовності їхнього виконання в залежності від фактичних результатів, уточнення графіка їхнього виконання.
Облік і контроль	У системі управління витратами відображається оперативна інформація про фактичні витрати (доходи) та про їх відхилення від запланованих показників. Найчастіше цей процес пов’язаний з обліком однорідних масових операцій, який здійснюється за допомогою відповідних рахунків обліку.
Функція компенсації та заохочення	Впровадження системи управління витратами на підприємстві дозволяє керівництву отримувати всю необхідну інформацію для оцінки праці менеджерів усіх рівнів, виходячи із ступеня досягнення поставленої мети.
Самооцінка та оцінка менеджерів і персоналу	Наявність внутрішньої інформації про результати праці окремих менеджерів, сильні й слабкі сторони кожного менеджера дозволяє ефективно організувати його перепідготовку та підвищення кваліфікації.

Управління витратами як інформаційна система управління господарською діяльністю є цілісним механізмом обміну інформацією, який діє у трьох формах:

– від керівника до підлеглих про завдання, які ставляться перед підрозділом або підприємством, і навпаки, від підлеглих до керівництва про виконання завдань у реальному часі;

– управлінські звіти, які висвітлюють загальний стан виконання планового завдання;

– неформальне обговорення стану справ і виконання поставленого завдання.

З огляду на вищесказане, можна зробити висновок, що система управління витратами – це економічна система, пов'язана з підготовкою й забезпеченням системи управління інформацією, необхідною для ухвалення оперативних рішень з метою ефективного управління діяльністю підприємства.

Так, предметом управління витратами є сукупність процесів виробничо-господарської діяльності, які відображаються в системі узагальнення облікової інформації виходячи з вимог контролю, аналізу, планування, прогнозування, забезпечення ухвалення обґрунтованих і ефективних управлінських рішень на всіх етапах управління. Витрати на продукт – це витрати, пов'язані з виробництвом або придбанням товарів для реалізації (рис. 1.2.).

ВИТРАТИ НА ПРОДУКТ ( виробничі витрати або собівартість продукції)

Основні матеріали	Основна праця	Виробничі витрати
Матеріали, які можна фізично легко переробити в продукцію (наприклад, дерево в стіл)	Витрати праці основних виробничих працівників на створення продукції, які можна відслідкувати (наприклад, праця робітників складального цеху)	Всі витрати на виробництво продукції, окрім основних матеріалів і основної праці (наприклад, непрямі матеріали, непряма праця, комунальні послуги, амортизація виробничих будівель і устаткування)

ПЕРВИННІ ВИТРАТИ

ДОДАНІ ВИТРАТИ (витрати, пов'язані з переробкою матеріалів в готову продукцію)

Рис. 1.2. Елементи витрат на виробництво продукції

Витрати періоду – це витрати, що не включаються в собівартість запасів і розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були зроблені (рис. 1.3).

ВИТРАТИ ПЕРІОДУ ( невиробничі витрати)

Витрати, пов'язані з реалізацією	Адміністративні витрати
Усі витрати по забезпеченню замовлень і доставці готової продукції і послуг клієнтам (напр., комісійні, реклама, амортизація торгового обладнання, транспортних засобів, доставка і зберігання готової продукції)	Усі витрати на загальне управління підприємством в цілому (напр., зарплата адміністративних працівників, витрати на відрядження адміністративного персоналу, амортизація адміністративних будівель і офісного обладнання)

Рис. 1.3. Елементи витрат періоду