2.1.Розподіл стовбурових клітин

За здатністю до диференціювання С.к. ссавців умовно можна розділити на 4 типи: тотипотентні, поліпотентні, мультипотентні та уніпотентні.

1. Уніпотентні С.к. є попередниками тільки одного типу клітин. Наявність цього типу С.к. характерна для більш прадавніх систем, вони виявлені тільки в периферичній нервовій системі і статевих залозах дрозофіли. Деякі автори відносять до уніпотентних С.к. базальні клітини епідермісу.

2. Тотипотентні С.к. здатні давати початок усім типам клітин організму. За умов внесення ядра тотипотентної клітини до енуклейованої яйцеклітини, а потім у матку розвивається повноцінний плід (Клонування). Властивість тотипотентності характерна для заплідненої яйцеклітини і зберігається до 4-клітинної стадії в людини і миші, 8-клітинної стадії — у кролів і овець, 32-клітинної — у корів. Таким чином, властивість тотипотентності зберігається до 2–5-го поділів. Завдяки своїй тотипотентності ембріо­нальні С.к. визнані зручною модельною системою для вивчення механізмів, що лежать в основі ранніх стадій розвитку ссавців.

3. Клітини внутрішньої маси бластоцисти (Ембріогенез) є попередниками всіх типів клітин організму і називаються поліпотентними С.к. За умов клонування С.к. цього типу не здатні розвиватися в організм, оскільки не забезпечують ріст плаценти. У ході гаструляції більшість ембріональних клітин втрачає свою здатність утворювати всі типи клітин. Властивість поліпотентності зберігається тільки в клітинах первинного зародкового листка в ембріонів людини до 5–8 тиж внутрішньоутробного розвитку. 4. Плюри(мульти-)потентні С.к. є попередниками декількох, але не всіх типів клітин. Вони зберігають основ­ну властивість С.к. — здатність до нелімітованого самовідновлення, тобто є умовно безсмертними. Мультипотентними клітинами є регіональні С.к.:

а) С.к. кровотворні (СКК) — попередники всіх клітин крові;

б) епітеліальні С.к.;

в) С.к. периферичної нервової системи — поперед­ники периферичних нервів, нейроендокринних клітин, клітин Шванна, пігментних клітин;

г) С.к. печінки — гепатобласти — попередники гепатоцитів і біліарних клітин;

д) мезенхімальні С.к. — попередники клітин хряща, кісток, гладких і поперечносмугастих м’язів, жирових клітин. Ці клітини здатні утворювати кілька типів клітин у межах одного органа.

8

2.2. Пластичність стовбурових клітин.

До останнього часу вважалося, що вихідна спеціалізація мультипотентних клітин зміні вже не підлягає і що, наприклад, С.к. шкіри за будь-яких обставин не можуть давати початок клітинам слизової оболонки кишечнику. Зовсім недавно вчені довели, що природа не дотримується цього закону суворо. Зокрема, ендодермальні С.к. ембріональної печінки дають початок не тільки всім тканинам цього органа, але й клітинам підшлункової залози

і кишечнику. Такий феномен одержав назву пластичності, а сам процес

диференціювання у невластивий тип клітин часто називають трансдиференціюванням, або трансдетермінацією.

На сьогодні проведено багато експериментів, які вказують на доцільність застосування С.к. у медицині та фармації, зокрема для корекції багатьох патологічних станів організму людини. Лікування за допомогою С.к. і тканин, а також біологічно активних речовин, що ними виділяються, називається клітинною терапією. Механізм дії С.к. такий, що за умов вживляння їх серед патологічних і застарілих клітин організму починається розвиток та відновлення клітин, яке зазвичай відбувається тільки в ембріональний період. Для проведення лікування С.к. на попередньому етапі потрібне комплексне обстеження пацієнта для діагностики метаболічних порушень. На основі результатів цього обстеження і здійснюється індивідуальний підбір матеріалу. [2]