Комунальний заклад

«Бериславське медичне училище»

Херсонської обласної ради

Практичне заняття № 33

на тему: «Техніка збирання шприца, набирання ліків із ампул та флаконів. Внутрішньошкірні ін’єкції: вибір шприца та голки.

Техніка виконання ін’єкції»

Викладач: Піддубцева В.В.

м. Берислав

ІНСТРУКЦІЯ

до проведення практичного заняття

Дисципліна: «Основи медсестринства»

Спеціальність: 5.12010102 «Сестринська справа»

Тема: «Техніка збирання шприца, набирання ліків із ампул та флаконів.

Внутрішньошкірні ін’єкції: вибір шприца та голки. Техніка виконання ін’єкції»

Мета: Уміти підготувати маніпуляційний кабінет до роботи, продезінфікувати маніпуляційний стіл; накрити стерильний стіл, зібрати стерильний шприц одноразового використання, підготувати ампулу та флакон для набирання ліків у шприц заповнити шприц лікарською речовиною з ампули чи флакона.

Оснащення: Тепла вода, мило, рушник 70 % етиловий спирт, бікс із стерильним перев’язувальним матеріалом, пінцети, маніпуляційний стіл, папір, ручка, відро, швабра, дезрозчини; 6% пероксиду водню у флаконі, стерильні ниркоподібні лотки, шприці одноразового використання, лікарські препарати в ампулах та флаконах.

Конкретні цілі:

Знати:

1. Санітарно-протиепідемічний режим маніпуляційного кабінету.

2. Обладнання кабінету.

3. Знезараження маніпуляційного столу.

4.Особиста гігієна маніпуляційної медичної сестри при підготовці кабінету.

5. Накривання стерильного столу.

6. Будову і види шприців, види голок.

7. Збирання стерильного шприца перед виконанням маніпуляції.

8. Загальний вигляд флаконів та ампул заводського виготовлення.

9. Підготовка ампул і флаконів набирання ліків у шприц.

Вміти:

1.Дотримуватись правил особистої гігієни медичної сестри.

2.Підготувати маніпуляуійний кабінет до роботи.

3.Продезинфікувати маніпуляційний стіл.

4.Накрити стерильний стіл.

5.Зібрати шприц одноразового використання перед маніпуляцією.

6.Підготувати ампулу і флакон для набирання ліків у шприц.

7.Заповнити шприц лікарською речовиною із ампули і флакона.

План проведення заняття

Завдання №1.Дотримуватись правил особистої гігієни, а також правил асептики

медсестрою, при роботі в маніпуляційному кабінеті.

Завдання №2. Здійснити підготовку маніпуляційного кабінету до роботи.

Завдання №3. Здійснити дезинфекцію і накривання маніпуляційного столу перед

виконанням ін’єкцій.

Завдання №4. Здійснити збирання шприца одноразового використання перед

маніпуляцією.

Завдання №5. Здійснити підготовку ампул та флаконів перед набиранням ліків у

шприц.

Завдання №6. Здійснити заповнення шприца лікарською речовиною із ампул і

флаконів.

Завдання до наступного практичного заняття:

«Підшкірні ін’єкції: вибір шприца та голки, місця для проведення ін’єкції»

Література:

1. Конспект лекцій.

2. Касевич Н. М. Загальний догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка.

- К.: Медицина, 2008. -С. 181-183.

3. Касевич Н.М. Практикум із сестринської справи. – К.: Здоров’я, 2005.

– C. 259-261.

4. Нетяженко В.З., Сьоміна А.Г., Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими. – К.: Здоров’я, 1993. - С. 157-159.

5. Шевчук М.Г. Сестринська справа. – К.: Здоров’я, 1994. - С. 209-210.

Викладач: Підпис____________

ПАРЕНТЕРАЛЬНЕ ВВЕДЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ

Парентерально можна ввести ліки шляхом ін'єкції (від лат. слова —впорскування). Ін'єкції бувають внутрішньошкірні, підшкірні, внутрішньом'язові, внутрішньо­венні, внутрішньоартеріальні. Шляхом ін'єкції ліки можна вводити в плевральну або черевну порожнину, в серце, порожнину суглобів, кістковий мозок, спинномозковий ка­нал.

При такому способі введення ліки потрапляють у кров, обминаючи печінку та уникаючи дії травних ферментів. Це забезпечує швидку дію препаратів і можливість точного їх дозування. Для виконання ін'єкцій користуються шприцами.

Будова і види шприців

Шприц складається з порожнистого циліндра з нане­сеними поділками і поршня. Один кінець циліндра закін­чується конусом для насадки муфти голки, другий відкритий для введення поршня. Поршень насаджений на стержень з рукояткою. На поршні є рухома знімна кришка, яка фіксує поршень у циліндрі. Незафіксований поршень порушує гер­метичність шприца, а також призводить до поломки ци­ліндра. Поршень вільно рухається в циліндрі, щільно приля­гаючи до його стінок.

Для перевірки герметичності шприца щільно закривають пальцем лівої руки отвір для голки, а правою просувають поршень. Якщо після відтягування поршня в циліндрі ство­рюється від'ємний тиск і відпущений поршень самостійно повертається в попереднє положення, герметичність шприца достатня. При тривалому користуванні шприцом його по­верхні стираються і втрачається герметичність.

1. а) Шприц «Рекорд» має скляний циліндр, інші його частини металеві. Під впливом нагрівання й охолодження об'єм металу і скла змінюється неоднаково і при нагріванні нерозібраного шприца скляний циліндр тріскає. Тому кип'я­тити шприци треба в розібраному вигляді. Вводять поршень у циліндр тільки після його охолодження. Шприци «Рекорд» досить важкі (мають два металеві ободи і металевий пор­шень), що створює деякі незручності, особливо при роботі з шприцами великого об'єму. Зручніше користуватись шприцами «Рекорд», на циліндрах яких відсутні металеві ободи.

б) Шприц Люера, всі частини якого скляні, використовуються рідко. Основні його недоліки: крихкість, особливо конуса для насадки голки, відсутність кришки для фіксації поршня, внаслідок чого він легко вискакує і розбивається. Такий шприц швидко втрачає герметичність.

в) Комбінований шприц має металевий конус для насадки голки, але без обода на циліндрі біля великого отвору. Поршень скляний.

2. Зараз широко використовують шприци одноразового ви­користання із спеціальних пластмас, які стерилізують у заводських умовах.

3. Випускають також шприци-тюбики, які в заводських умо­вах заповнюють лікарськими препаратами і стерилізують. Перед користуванням канюлю голки нагвинчують на шийку тюбика. При цьому мандрен, що знаходиться в канюлі, перфорує мембрану, яка закриває канал шийки тюбика. Потім знімають ковпачок з голки і, піднявши голку вгору, стискають стінки корпуса шприца, видаляючи з нього по­вітря. Роблять укол і, здавлюючи пальцями стінки тюбика, вводять препарат. Необхідно пам'ятати, що до витягання голки з тканин тиск пальців, які стискають тюбик, не можна послаблювати, щоб уникнути аспірації введеного препарату.

Ін'єкції виконуються за допомогою шприців, ємкість яких від 1 до 20 мл (1, 2, 5, 10, 20 мл). Вибір шприца залежить від виду ін'єкції і кількості ліків, які необхідно ввести.

• Щоб набрати в шприц потрібну кількість лікувального препарату, необхідно визначити «ціну» поділки шприца, тобто кількість розчину, що знаходиться між двома най­ближчими поділками. Для цього на циліндрі шприца зна­ходять найближчу до конуса для насадки голки цифру і ділять її на кількість поділок між конусом для насадки голки і цією цифрою. Наприклад, на циліндрі шприца об'ємом 5 мл найближча до конуса для насадки голки цифра 1, кількість поділок між конусом для насадки голки і цією цифрою — 2. Поділивши 1 мл на 2 одержуємо 0,5 мл. Отже, «ціна» поділки шприца об'ємом 5 мл дорівнює 0,5 мл. «Ціну» поділки шприца об'ємом 20 мл визначимо, поділивши 10 мл на 5 поділок, — вона дорівнює 2 мл.

• При введенні сильнодіючих лікарських препаратів, інсуліну, сироваток, вакцин, які потрібно більш точно дозувати, користуються шприцами спеціального призначення. При малому об'ємі (1—2 мл) вони мають звужений і видовжений циліндр, завдяки чому на нього наносять на більшій відстані одну від одної і більш чітко виділені поділки, ОДО відповідають 0,01 або 0,02 мл.

• Інсуліновий шприц випус­кають для введення інсуліну хворим на цукровий діабет. Інсулін дозується в одиницях дії. Тому на циліндрі інсулінового шприца поділки вказують одиниці дії. В деяких інсулінових шприцах на циліндрі зазначають крім мілілітрів і одиниці дії, причому 1 мл містить 40 одиниць дії інсуліну.

4. Крім шприців для ін'єкцій в медицині використовують спеціальні шприци для промивання порожнин, гортанний шприц та ін. Широко застосовують шприц Жане, який випускають різних об'ємів — від 50 до 200 мл. Види голок. Ін'єкційна голка — порожниста вузька ме­талева трубка, виготовлена з нержавіючої хромонікелевої сталі, один кінець якої косо зрізаний і загострений, а на другому кінці щільно закріплена муфта з латуні.

Для виконання різних ін'єкцій застосовують голки різних діаметра і довжини. Для внутрішньом'язової ін'єк­ції використовують голку довжиною 60 мм і діаметром 0 8— 1,0 мм (№ 0860-10600), де перші дві цифри означають діаметр внутрішнього просвіту голки в міліметрах, збільшений у 10 разів, а останні дві цифри — довжину голки в міліметрах); для внутрішньовенної ін'єкції — довжиною 40 мм і діаметром 0,8 мм (№ 0840), для підшкірної ін'єкції - № 0420—0620, для внутрішньо-шкірної — № 0415.

Залежно від призначення голки мають різ­ний кут зрізу: голки для внутрішньовенних ін'єкцій зрізані під кутом 45, у голках для підшкірних і внутрішньом'язових ін'єкцій кут зрізу гостріший.

Для шприців Люера випускають голки таких самих розмірів, але їх канюля іншого діаметра і має вигляд зрізаного конуса. Тому голку від шприца «Рекорд» можна надіти на шприц Люера тільки через спеціальну пере­хідну канюлю.

Використовують голки спеціального при­значення: голка Дюфо для венепункції № 2040, кут зрізу 30°; голки для спинномозкової пункції № 1060, 1090, 12120; голка до апарата Боброва з оливоподібною канюлею для зручного надягання на неї гумової трубки; голка для плев­ральної пункції та ін.

Зберігають голки з уведеним в їхній просвіт мандреном (латунний нікельований дротик), який використовують та­кож для прочищення каналу голок.