Комунальний заклад

«Бериславське медичне училище»

Херсонської обласної ради

Практичне заняття № 29

на тему: «Спостереження та догляд за тяжкохворими та агонізуючими пацієнтами»

Викладач: Піддубцева В.В.

м. Берислав

Інструкція до проведення практичного заняття

Дисципліна: «Основи медсестринства»

Спеціальність: 5.12010102 «Сестринська справа»

Тема: «Спостереження та догляд за тяжкохворими та агонізуючими пацієнтами».

Мета: Надати допомогу студентам по догляду за тяжкохворими і агонізуючими

пацієнтами, заходи по профілактиці пролежнів, а в разі погіршення стану надати невідкладну допомогу пацієнту.

Оснащення: Відеофільм, історії хвороби, температурні листи, листи лікарських призначень, предмети догляду за тяжкохворими та різноманітний медичний інструментарій.

Конкретні цілі:

Знати:

1/. Надання невідкладної допомоги пацієнту у приймальному

відділенні.

2/. Забезпечення догляду за тяжкохворими пацієнтами у відділенні

лікарні.

3/ Організація індивідуального посту медичної сестри при догляді

за тяжкохворими і агонуючими .

4/ Профілактика пролежнів при догляді за тяжкохворими і

агонуючими пацієнтами.

5/. Характеристику предагональному і агональному стані з

пацієнтами

6/. Ознаки біологічної і клінічної смерті пацієнта.

7/. Правила поводження з трупом.

Вміти:

1/ Надати невідкладну допомогу тяжкохворому пацієнту у

приймальному відділенні.

2/. Забезпечити догляд за тяжкохворими пацієнт у відділенні

лікарні.

3/. Виконати призначення лікаря тяжкохворим пацієнтам

чергуючою медсестрою індивідуального посту.

4/. Проводити профілактику пролежнів при догляді за

тяжкохворими і агонуючими пацієнтами.

5/ Доглянути пацієнта в предагональному і агональному стані.

6/. Розпізнати біологічну і клінічну смерть.

7/. Правила поводження з трупом.

План проведення заняття:

Завдання 1/. Здійснити невідкладну допомогу тяжкохворому пацієнту.

Завдання 2/. Здійснити догляд за тяжкохворим пацієнтом у відділенні лікарні.

Завдання 3/. Організувати пост медичної сестри при догляді за тяжкохворим

пацієнтом.

Завдання 4/. Здійснити профілактику пролежнів при догляді за тяжкохворим і

агонуючим пацієнтом.

Завдання 5/. Здійснити догляд за пацієнтом в предагональному і агональному

стані.

Завдання 6/. Здійснити догляд і мед сестринські втручання по догляду за

трупом.

Завдання до слідуючого практичного заняття по темі :

«Виписування, зберігання, застосування лікарських препаратів. Шляхи введення ліків»

Література:

1 Н.В.Пасечко «Основи сестринської справ» С..243-260.

2. В.З.Нетяженко «Загальний та спеціальний догляд за хворими» С.. 218-290.

Викладач____________________ Підпис_______________

Клінічна та біологічна смерть. Правила поводження з трупом.

№ п\п	Назва ознаку або заходу	Ознаки. Послідовність дій.
1	Ознаки клінічної смерті	Повне припинення дихання. Повне припинення серцебиття. Зіниці розширені, не реагують на світло. Тривалість клінічної смерті 4-6 хв.
2	Ознаки біологічної смерті	Повне припинення дихання. Відсутність пульсу на верхніх артеріях і відсутність серцебиття. Мертвотна блідість шкіри. Розслаблення мускулатури. Зникання блиску очей. Втрата чутливості. Поступове охолодження тіла. Розширення зіниць та відсутність їх реакції на світло.
3	Достовірні ознаки біологічної смерті	Зниження температури тіла нижче 20 градусів. Наявність трупних плям. Поява трупного заклякання.
4	Правила поводження з трупом	Смерть хворого констатує лікар. Зареєструвати в історії хвороби точний час настання смерті. Роздягнути труп. Покласти на спину з розігнутими кінцівками. Підв’язати нижню щелепу. Опустити повіки. Накрити простирадлом. Залишити в постелі на 2 години. Після утворення трупних плям написати на стегні померлого його прізвище, ім’я, по батькові, номер історії хвороби. Оформити супроводжувальну записку з зазначенням прізвища, ім’я, по батькові померлого, номера історії хвороби, діагнозу і дати настання смерті. Перенести труп у патанатомічне відділення (морг).

КЛІНІЧНІ СИМТОМИ ЗАХВОРЮВАНЬ ОРГАНІВ КРОВООБІГУ

Гостра судинна недостатність клінічно проявляється непритомністю, колапсом і шоком. Вона характеризується раптовим зниженням артеріального тиску, різкою загальною слабкістю, порушенням свідомості з периферичними проявами (блідість шкірних покривів, похолодання кінцівок, слабкий частий пульс тощо). У патогенезі гострої судинної недостатності вирішальну роль відіграє порушення нервової регуляції, яка в нормальних умовах пристосовує кровообіг до потреб організму.

В основі клінічної картини гострої судинної недостатності лежить різке зменшення об’єму циркулюючої крові з наступним погіршенням кровопостачання життєво важливих органів. Ішемія органів розвивається внаслідок раптового розширення дрібних судин, передусім артеріол і капілярів, із накопиченням великої кількості крові в судинах органів черевної порожнини і відповідним зниженням притоку крові до серця. Причиною гострих судинних розладів можуть бути: інфекція, отруєння травма, зневоднення організму, кровотеча, порушення скоротливої здатності міокарда, гострі алергічні реакції тощо.

Непритомність – легкий прояв гострої судинної недостатності внаслідок раптового короткочасного малокров’я головного мозку (захворювання серцево-судинної системи, кровотечі, зовнішні подразники – гострий біль, страх, вигляд крові, сильне хвилювання, духота в приміщенні, перевтомлення, голод, після інфекційних захворювань.

Втраті свідомості при непритомності передує раптова слабкість, запаморочення, потемніння в очах, оніміння рук і ніг. Часто приступ обмежується цими відчуттями і людина повністю свідомості не втрачає. Об’єктивними симптомами непритомності є різка блідість обличчя, холодні кінцівки, прискорене поверхневе дихання, слабкий частий пульс, знижений артеріальний тиск, розслаблення м’язів, спалі периферичні вени.

Колапс – більш важка форма судинної недостатності, що характеризується падінням судинного тонусу, ознаками гіпоксії головного мозку і пригніченням життєво важливих функцій організму. На відміну від неприємності, він характеризується важчими проявами і перебігом. Колапс розвивається гостро на фоні інфекційних захворювань, при інтоксикаціях, кровотечах, інфаркті міокарда та ін.

При інфекційних захворюваннях (харчова токсикоінфекція, крупозна пневмонія тощо) йому, як правило, передує критичне падіння температури тіла, іноді до субфебрильних цифр. Основними симптомами захворювання є різка блідість шкірних покривів, часто вкритих холодним липким потом, загострені риси обличчя, глибоко запалі очі, розширення зіниць, тіні навколо очей, дихання прискорене поверхневе, пульс частий слабкого наповнення, частіше ниткоподібний, низький артеріальний тиск, тони серця глухі, може бути блювання. Хворий лежить нерухомо, байдужий до всього, що відбувається довкола, відповіді на запитання «неохочі», ледве чутні, скаржиться на сильну слабкість і озноб. Кінцівки холодні на дотик, шкіра з ціанотичним відтінком. Вени пусті, спалі. Вираженість симптомів залежить від характеру основного захворювання. Так, при гострій крововтраті привертає увагу блідість шкіри і видимих слизових оболонок, при інфаркті міокарда нерідко відзначається синюшність шкіри обличчя, акроціаноз.

Шок – це комплекс грізних симптомів, які супроводжуються різким порушенням нервової регуляції життєво важливих функцій органів і систем (кровообігу, дихання, метаболізму та ін.). залежно від причини шоку виділяють такі його види: травматичний, післяопеляційний, кардіогенний, геморагічний, гіповоломенічний, посттрансфузійний, анафілактичний, ендотоксичний та ін. клінічні прояви цих видів шоку та необхідні лікувальні заходи наведені у відповідних розділах даної роботи.