3.Герцаївська зош:

    Герцаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів — один з найдавніших навчальних закладів Чернівецької області. Вона є правонаступницею першого навчального закладу міста Герца, який існував в статусі початкової школи з 1796 року.

     Статус державної публічної школи навчальний заклад отримав у 1857 році, як початкова, пізніше семирічна державна публічна школа для навчання юнаків. Даний заклад в свій час був третім пачатковим міським навчальним закладом в краї Дорохой.

      Першим директором  Герцаївської школи був Анастасіє Сава, призначений на цю  посаду 1 вересня 1857 року.

     Школа в місті Герца була організована як зразок для подальшого будівництва шкіл в селах району.

     Після другої світової війни школа відновила роботу в статусі:

- середня школа з українською мовою навчання;

- середня школа з російською мовою навчання;

- з 1998 року — загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів  з українською мовою навчання;

- у 2009 році — введений в експлуатацію ІІ корпус школи після капітального ремонту та добудови 4-х класних приміщень і спортивного залу.

Також не можна залишити позаувагою споруду Герцаївської ЗОШ, якій 100 років та сучасний Будинок культури де у ХІХ ст.. була єврейська школа. Заслуговує уваги, як пам'ятка архітектури млин Кислингера який знаходиться на окраєні міста.

  Видатною пам’яткою архітектури є вілла колишнього можновладця, який вів  досить плідно свою діяльність в нашому місті. Ця вілла була в наші часи виконувала роль школи, адміністративної будівлі та художньої школи.

Нова школа:

Школа міста Герца:

4.Видатні люди міста Герца: Герцаївщина славиться видатними людьми, які народилися і творили на цій прекрасній землі. Вони відомі не лише у рідному містечку, але й далеко за її межами. Кожна людина пишається здобутками цих людей, які є для нас взірцями.

Георгій Асакі (01.03.1788-12.11.1869)

Народився в місті Герца у 1788 році, в родині священника Лазаря Асакєвича. Із політичних причин, разом з родиною, Г. Асакі змушений пересилитись до Львова денавчався в єзуїтському коледжі, а потім на філософському факультеті Лвівського університету. Продовжив навчання у Відні та Італії. Італійський вплив переважає, як в тематиці його творів, так і в використаної ним мові. Однак спостерігаються й сліди польського впливу, зокрема творів Міцкевича. Водночас “Польська хроніка” Йоахима Бєльського стає для Асакі невичерпним джерелом інформації про історичні події, в яких долі Польщі, України та Молдови пересіклись. Г.Асакі не спізниться використати цей матеріал у своїх історичних новелах.

   Паул Лезереску – народився в Герци 06.02.1926 року. Здобув університетські знання закінчив філологічний факультет. Науковий дослідник з діалектології, журналіст, автор чималих наукових робіт по діалектології в Олтенії, Мултенії, Доброже, Молдове. Публікував більше 30 праць та наукових рецензій за спеціальністю. У теперішній час живе в Бухаресті.

   Іоан Шонерну – народився в Герци 1897 року. Помер в Парижі 1999 року. Отримав середню загальну освіту в ліцеї – інтернат «Костаке Негруззі» та вищу освіту на факультеті права Яського університету. Захистив у Парижі титул права із працею «Індивідуальна воля». Займав багато важливих посадових місць: голова міжнародного Червоного Хреста, поважний голова культурної Асоціації «Герцаївський край» в Бухаресті, рахувався серед перших архітекторів представником румунів з Орденом королівства, а потім, в якості цього Ордена – посол Ордена в Бухаресті тощо. Перед смертю залишив заповіт, щоб коли буде можливість його порох перепоховали на батьківщині. На кладовище, біля церкви, в с. Могилівка поховані його батьки.

   Барбу Фундояну (Бенжамін Фундояну) (1898-1944) . Народився в Яссах. Але дитинство і юність провів у Герці. У вісім років були перші поетичні спроби, а становлення як творчої особистості відбулося у 16 років. Публікує твори у часописах «Viaţa nouă» («Нове життя»), „Însemnări literare” («Літературні замітки»), «Adevărul literar şi artistic» («Літературне та художні правда»). Закінчивши факультет правознавства Ясського університету, продовжує навчатися на факультеті філософії. Відомий як представник таких літературних жанрах - символізм, модернізм, реалізм. Всі його вірші видані одним тоном «Priveleşti». Пише свою відому символічну поему «Герца».                 Б. Фундояну своїми творами зробив творчий внесок в розвиток румунської літератури, його постать можна прирівнювати до Георгія Асакі, Василя Богрі, Георгія Сіона.

   Артур Верона (25.08.1868 -1946). Тривалий час проживав у м. Герца Відомий як живописець-пейзажист. Саме природа буковинського Краю надихала його до створення шедеврів, які демонструють його здібності і розкривають талант. Відчувши необхідність навчатися, іде до Мюнхена. Повертається, на батьківщину, створює шедевр «Codrul Herţei» («Прадавній ліс»), який на виставці в Парижі у 1897 р. був премістований. Відомий як автор творів „Peisaj cu troiţa”, „La iarba verde” («На зеленій траві»), „Fata cu ulciorul” («Дівчина з кухолем»), „Iarna la Herţa” «Зима в Герці», „Fete din Bucovina” «Дівчата з Буковини», які були продемонстровані на виставках Парижа, Мюнхена, Вени, Бухареста.

   Сільвія Гівіряк – Каба (27.12.1943). Народилася сучасна поетеса Герцаївського краю у с. Хряцька, Герцаївського району. Публікується в районній та обласній пресі, а також видає свої збірки поезій в Румунії. Автор таких збірок: «Aici la margine de ţară» («Тут, на краю землі», 1995), «Lacrimi în cuvinte » («Сльози в словах», 1999), «ultimul stejar din Codrii Herţei» («Останній дуб Герцаївського лісу», 2002), «La bunicuţa» («У бабусі», 2007), «în leagănul ciocârliilor» («У колисці жайворонка», 2007), «Agheasma sufletului» («Свята вода душі», 2009). Лауреат районної премії імені Георгія Асакі (2006р.) На збірку «Lacrimi în cuvinte» нагороджена премією Видавництва Макаріе (Бістріца, 1999р.). Нагороджена дипломом, ювілейними медалями.

   Козьма Дмитро Васильович (29.08.1970, Герца, Чернівці). Дмитро навчався у Герцаївської школи-інтернат з першого класу. Він навчався на відміно. Під час навчання посів І місця по хімії, біології та математики у районній та обласній олімпіади. Закінчив 10 класів відміно. Він навчався у Молдавії на факультет фізико-математичній. Нині доктор фізико-математичних наук і займає посаду декану фізико-математичного факультету м. Кишинів.

   Герас Марин Михайлович (14.08.1970, Герца, Чернівці). Марин навчався у Герцаївській школі-інтернат до 8 класу. Закінчив Герцаївську музичну школу на відміно. Займався на сопілці. Він навчався у Кишинівській Академії мистецтв «Гавріл Mузіческу». Mарин працював багато років як соліст у академічний Ансамбліпопулярних танців «Жок». Він брав участі з концертом у Румунії, Германії, Франції, Іспанії, Росії, Турції, Кінні. Він нагороджений орденом «Народний артист Молдови». У 2010 Марин Герас разом з національним Оркестром Росії «Микола Осипов» організував виступи у США, Франції та Польщі.  Олександр, син співака, співає у оркестрі з батьком. Марин Герас працює вчителем у Музичної, Театральної Академії, де навчається його син. Він мріє організувати спільний сімейний квартет. Соліст музичного оркестру братів Адвахов, Марин Герас співпрацює з оркестром «Провінціали» з Румунії під керівництвом Євгенія Раду. Марин Герас готується брати участь у концертах Росії зі своїми творами для ная «Сірінке». Співпрацює з композиторами Борис Дубосарський, Георгій Мустя, Лівіу Штірбу. Він разом з Лівіу Штірбу зареєстрував п’єсу «З любов’ю у польотах».