9

Лабораторна робота 15

ТЕМА: ПАСПОРТИЗАЦІЯ САНІТАРНО -ТЕХНІЧНОГО СТАНУ РОБОЧИХ МІСЦЬ

ЦІЛЬ РОБОТИ: Вивчити методику і набути навички проведення паспортизації санітарно-технічного стану робочих місць

1. ОСНАЩЕННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ:

1. Типовий паспорт стану стану технічної безпеки і санітарно-гігієнічних умов праці сільськогосподарського підприємства.

2. Бланки-карти умов праці на робочому місці.

3. Постанова Кабінету Міністрів № 442 від 01.08.92 р.

4. Зразки паспортів () землекористування, організаційно-технологічного, санітарно-технічного, економічного.

5. Обчислювальна техніка.

2. ЛІТЕРАТУРА

2.1 Лабораторный практикум по охране труда: Учеб. Пособие для втузов/Под ред. Н.Д.Золотницкого.-М.:Высш. Школа, 1979.-215 с.

2.2 Яремко З.М. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник.-Київ:Центр навчальної літератури, 2005.- 320 с.

2.3 Бутко Д.А., Лущенков В.Л., Лахман С.Д. Практикум з охорони праці.- Київ: Урожай, 1995.-139 с.

2.4 Конспект лекцій.

3. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ.

3.1 Перед початком роботи пройти інструктаж по загальним правилам безпеки, розписатися у журналі.

4. ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ.

1. Вивчити методику складання карти умов праці на робочому місці.

2. За результатами замірів умов праці (скористатися даними, отриманими на попередніх лабораторних роботах і довідковими даними, наданими у табл. 2.1 – 2.6 додатку 2) скласти карту умов праці для вибраного робочого місця.

3. Дати кількісну оцінку стану умов праці на робочому місці.

4. Набути навички визначення розмірів доплат залежно від фактичного стану умов праці або визначення права працівника на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. № 442 „Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці”.

5. Відповісти на контрольні питання.

5. Теоретичні основи

5.1 Загальні положення.

Ефективність виробництва незалежно від виду виконуваних робіт значною мірою залежить від досконалості організації праці і, зокрема, від організації робочих місць. Доведено, що низький рівень організації робочого місця є однією з умов формування та виникнення небезпечних ситуацій.

Метою паспортизації санітарно-технічного стану робочого місця є виявлення усіх виробничих небезпек для розробки проектів інженерно-технічних та організаційних рішень у створенні безпечних і здорових умов праці. Відповідно до типової ієрархічної структури сільськогосподарського виробництва (цех, дільниця, робоча зона бригади, робоче місце) одиничним елементом виробництва є робоче місце ^*. На ньому проявляються всі шкідливі і небезпечні фактори, які діють на працюючого і визначають ефективність його виробничої діяльності. Базовим елементом паспортизації є карта умов праці, яка відбиває три трудових, санітарно-гігієнічних і технічних факторів безпеки.

^*Робоче місце – це зона, оснащена необхідними технічними засобами, в якій відбувається трудова діяльність виконавця або групи виконавців, що виконують одну і ту ж роботу або операцію.

Поняття «робоче місце» асоціюється з поняттям «робоча зона ^**».

^**Робоча зона – простір висотою 2 м над рівнем підлоги або майданчика, на яких знаходяться місця постійного або тимчасового перебування працівників.

Постійне робоче місце – місце, де працівник проводить більшу частину (понад 50 % або більше 2 годин безперервно) свого робочого часу. При виконанні роботи в різних пунктах або місцях робочої зони прстійною вважається вся робоча зона.

Карта умов праці передбачає:

- виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причин їх виникнення;

- дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу, комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їх з вимогам стандартів, норм і правил;

- обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії з шкідливими умовами праці, підтвердження (встановлення) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення та інші пільги залежно від умов праці.

У карті умов праці може ставитися завдання знаходження показника безпеки (навчальний варіант) або атестації робочого місця відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.92 р. № 442.

Карта умов праці на робочому місці становить основу санітарно-технічного паспорту виробничої дільниці (бригади, майстерні, ферми, тощо). До санітарно-технічного паспорту дільниці входить збірна інформація з карт умов праці на робочих місцях, додаткова характеристика засобів колективного користування (будівлі, побутові й допоміжні приміщення, засоби колективного захисту, під’їзні шляхи).

Паспорт господарства складається з паспортів дільниць і містить додаткову характеристику засобів загальногосподарського користування, об’єкти колективного захисту.

Кожний головний спеціаліст господарства організує обстеження умов праці і стан технічної безпеки у підпорядкованій йому галузі/

Значно зменшити об’єми робіт при паспортизації можна шляхом групування робочих місць.

5.2 Методика складання карти умов праці. На кожне типове робоче місце складається карта умов праці, в яку заносяться трудові, санітарно-гігієнічні і фактори безпеки.

Форма карти встановлена, але для навчальних цілей прийнятніше є форма, наведена нижче (табл. 1.1 додаток 1).

Послідовність заповнення карти умов праці:

1. За ГОСТ 12.1.005-88 визначається категорія робіт і встановлюються оптимальні показники мікроклімату.

2. За гігієнічною класифікацією праці та іншими джерелами визначається перелік факторів умов праці на робочому місці, для яких з нормативних документів встановлюють гранично допустимий рівень або гранично допустиму концентрацію (ГДР, ГДК), які заносять у гр. 1,2,3 табл. 1.1 додатку 1.

3. Для кожного з факторів умов праці проводиться за загальноприйнятими методиками інструментальний замір фактичного значення фактора. Для навчальних цілей фактичні значення факторів умов праці беруться з матеріалів попередньо проведеної паспортизації або з літературних джерел.

4. Визначається коефіцієнт нормозабезпеченості:

(5.1),

де А_в – виміряне значення фактора умови праці;

А_н- нормативне значення фактора.

Знак „+” ставиться для розрахунку за гранично допустимим значенням нормативного параметру А_н. Результати розрахунків заносяться в графу 5 таблиці 1.1 додатку 1.

Гранично допустиме значення коефіцієнта нормозабезпечення повинно дорівнювати одиниці. Якщо воно більше одиниці, то це означає, що діючий фактор умови праці вищий за гранично допустимий рівень і треба вжити заходів для зниження дії цього фактора, тим самим поліпшити умови праці.

5. Відповідно до технології виконання процесу встановлюється тривалість дії кожного фактора і результати заносяться у графу 6 і 7 таблиці 1.1 додатку 1.

6. Визначається коефіцієнт небезпеки К_дф від кожного фактора умов праці і від усіх діючих факторів К.

Результати підрахунків заносяться у графу 8 і 9 таблиці 1.1 додатку 1. Ці коефіцієнти обчислюються за формулами:

К_дф=К_нТ_дф (5.2);

К= (5.3),

де Т_дф – тривалість дії фактора;

n - кількість факторів умов праці.

7. За таблицею 5.1 встановлюється ступінь шкідливості фактора і визначається початкова та розрахункова кількість балів Х та Х_фак.

Розрахункова кількість балів Х_фак. визначається за формулою (5.4):

Х_фак.= Х Т_дф (5.4)

Початкова і розрахункова кількість балів заносяться відповідно у графи 10-15 табл. 1.1 додатку 1.

8. Визначаються фактори технічної небезпеки і результати заносяться у табл. 5.2.

Виявити фактори технічної небезпеки можна методом вибирання їх з карт контролю тракторів, комбайнів і автомобілів за показниками безпеки і контролю сільськогосподарської техніки за показниками безпеки.

9. Визначається коефіцієнт травмонебезпеки:

К_Т= (5.5),

де П_о – кількість небезпечних факторів;

П_ф – загальна кількість факторів.

10. Розраховується коефіцієнт небезпеки на робочому місці:

К_рм= К+К_Т (5.6),

де К – сумарний коефіцієнт небезпеки від шкідливих факторів умов праці;

К_Т – коефіцієнт травмонебезпеки.

Коефіцієнт небезпеки на робочому місці повинен бути менше одиниці, якщо він буде більший за одиницю, треба вжити заходів щодо його зниження.

11. Визначається сумарна кількість балів за даними таблиці 1.1 додатку 1.

12. За даними таблиці 1.2 додатку 1 встановлюється розмір доплат до тарифної ставки або посадового окладу.

Далі визначається можливість підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до рекомендацій, викладених у постанові Кабінету Міністрів України № 442 від 01.08.92 р.