6. Порядок виконання роботи
1. Вивчити конструкцію приладів.
2. Провести визначення освітленості від установок штучного освітлення машин.
3. Визначити рівномірність освітлення.
4. Порівняти отримані результати из нормативними. Зробити необхідні розрахунки та висновки. При необхідності надати пропозиції щодо поліпшення освітленості робочих місць.
5. Оформити звіт.
6. Відповісти на контрольні питання.
7. Методика визначення освітлення мобільної техніки (ГОСТ 12.2.002-91. ССБТ. Техника сельскохозяйственная. Методы оценки безопасности).
Для кількісної оцінки умов освітлення і визначення відповідності їх вимогам технологічного процесу та діючих норм проводяться інструментальні заміри освітлення робочих поверхонь.
Вимірювання освітленості від установок штучного освітлення машин (фар) проводять на місці при працюючому двигуні і вимкнутих робочих органах у темну пору доби в контрольних точках. Для тракторів таких контрольних точок існує 50 (рис. 5.2); для інших машин – 36 (рис. 5.3)
Для вимірювання освітлення використовують об’єктивний фотоелектричний люксметр типу Ю-16 (рис. 5.1). Основними складовими частинами його є гальванометр і фотоелектричний датчик, для яких використовують селеновий фотоелемент, що з допомогою гнучкого дрота приєднується до гальванометра з дзеркальною шкалою. При освітленні поверхонь фотоелемента в мережі, яка складається з фотоелемента і гальванометра, виникає струм, що відхиляє стрілку приладу. Величина струму і відхилення стрілки приладу пропорційна освітленню поверхонь фотоелемента.
-
14
15
12
13
28
29
3
4
25
26
27
30
16
17
24
18
11
5
32
31
23
22
21
20
19
10
9
8
7
6
33
34
35
36
42
43
44
45
37
41
50
46
38
40
49
48
47
39
Рис. 5.2 – Схема забезпечення освітленості системою висвітлення тракторів. Розташування точок вимірювання (1-50) освітленості, що створюється світловими приладами тракторів (ГОСТ 12.2.019-86)
-
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
1200
33
36
34
35
Рис. 5.3 - Розташування точок вимірювання (1-36) освітленості, що створюється світловими приладами машин
Для вимірювання освітлення використовують об’єктивний фотоелектричний люксметр типу Ю-16 (рис. 5.1). Основними складовими частинами його є гальванометр і фотоелектричний датчик, для яких використовують селеновий фотоелемент, що з допомогою гнучкого дрота приєднується до гальванометра з дзеркальною шкалою. При освітленні поверхонь фотоелемента в мережі, яка складається з фотоелемента і гальванометра, виникає струм, що відхиляє стрілку приладу. Величина струму і відхилення стрілки приладу пропорційна освітленню поверхонь фотоелемента.
7.1 Перед проведенням вимірювань необхідно:
- очистити освітлювачі від пилу та при необхідності відрегулювати напругу на клеммах;
- усі транспортні і робочі фари, а також усі споживачі електроенергії, які використовують під час виконання робіт, повинні бути вимкнені не менш, ніж за 30 хвилин до початку вимірювання.
Додаткова освітленість у точках вимірювання, яка утворюється сторонніми джерелами світла, не повинна перевищувати 0,5 лк;
7.2 Для вимірювання значень освітленості горизонтальної поверхні фотоелемент люксметра розташовують на відстані 0,1 м над освітленою поверхнею таким чином, щоб геометричний центр світлочутливого елемента розташовувався над точкою вимірювань.
- Фотоелемент направляють на джерело світла і повертають уздовж горизонтальної осі так, щоб зафіксувати максимальне показання приладу.
- Розміщують гальванометр горизонтально, а фотоелемент – у площині вимірювання освітленності (горизонтально, вертикально або пыд нахилом).
- При вимірюванні освітленості вертикальної площини фотоелемент установлюють у точці вимірювання так, щоб фоточутлива поверхня елемента знаходилась у вертикальній площині, й ориєнтують оптичну вісь фотоелементу у напрямку джерела світла.
- Перевірити чи перебуває стрілка приладу на нульовій поділці шкали і у разі потреби перевести стрілку у нульове положення за допомогою коректора, розміщеного з лицьового боку корпусу;
- поставити перемикач приладу на межу 500 лк;
- встановити на фотоелемент люксметру поглинач;
- підключити до вимірювача датчик, додержуючись полярностей, вказаних на затискачах.
Якщо при вимірюванні освітленості стрілка відхиляється менш, ніж на 10 поділок, то перемикач треба перевести на меншу межу вимірювання. При освітленності, меншій як 500 лк, перемикач переводять на межу 500 і поглинач з фотоелементу знімається.
7.3 Під час експлуатації приладу не допускається:
- нагрівання фотоелементу до температури більше 400С і тривале його перебування у повітрі з відносною вологістю понад 80%;
- робота з фотоелементом при його освітленості понад 500 лк;
- встановлення приладу поблизу струмопровідних проводів, які створюють сильні магнітні поля;
- доторкання до площини фотоелемента і забруднення їх.
7.4 Вимірювання освітленності від установок штучного освітлення машин здійснюють на місці при працюючому двигуні і вимкнутих робочих органах в темну пору доби в контрольних точках, згідно з табл. 7.1 (курсивом виділені три контрольні точки, в яких буде проводитись вимірювання освітлення мобільної техніки в даній лабораторній роботі).
7.5 Вимірювання освітленості робочих органів машин і пультів управління тракторів і машин виконують не менше, ніж у трьох точках, рівномірно розподілених по поверхні, яка освітлюється.
7.6 Вимірювання освітленості зон розвантаження технологічного продукту виконують у квадраті з довжиною сторонни 3 м.
7.7 Вимірювання проводять у дев’яти точках, рівномірно розподілених по площі квадрату, центр якого розташовується під розвантажуючим приладом. Фотоелемент встановлюють у горизонтальній площині на висоті 1,5 м від поверхні, на яку здійснюється розвантаження.
7.8 Для визначення фактичного освітлення (Еф) необхідно робити контроль напруги на джерелах світла та вносити поправку на відхилення вимірюваного освітлення від номінального. При наявності такого відхилення значення освітлення при номінальному навантаженні розраховують за формулою:
Еф=
,
де Е вим – виміряна освітленість, лк;
Uном – номінальна напруга, В;
Uвим –напруга на джерелі світла у момент контрольних вимірювань освітлення, В;
k - коефіцієнт, який враховує зміни освітлення залежно від напруги; для ламп розжарювання k=3,5.
7.9 За оціночний показник приймають середнє значення рівня освітленості в нормованих зонах Еm (табл. 5.1), яке визначають за формулою:
Еm=
,
де n – число одиничних вимірювань;
Еі – значення вимірювань освітленості в кожній із точок вимірювань у нормованій площині.
Для тракторів як додатковий оціночний показник приймають освітленість вертикальної площини.
7.10 Виміряні значення освітленості Евим або перераховані при необхідності Ефакт порівнюються з середнім значенням рівня освітленості Еm і проводиться оцінка освітленості мобільної техніки.
Таблиця 7.1 – Контрольні точки при вимірюванні освітлення у темну пору доби (ГОСТ 12.2.002-91)
Робоча поверхня |
Контрольна точка |
Положення фотоелемента |
1. Пульт управління |
Прилади |
На площині шкали приладів |
2. Робочі органи по ширині захвату машин |
Лівий край |
Горизонтально
|
Середина |
||
Правий край |
||
3. Ділянка поля на відстані 5 м попереду і по ширині машини (агрегату) |
Лівий край |
Вертикально
|
Середина |
||
Правий край |
||
4. Ділянка поля на відстані 10 м попереду і по ширині машини (агрегату) |
Лівий край |
Вертикально
|
Середина |
||
Правий край |
||
5. Ділянка поля на відстані 20 м попереду і по ширині машини (агрегату. |
Лівий край |
Вертикально
|
Середина |
||
Правий край |
||
6. Місце розвантаження (навантаження) технологічного продукту у транспортні засоби, емкості, сховища |
На 100 см нижче виходного отвору розвантажувального приладу |
Вертикально
|
Середина і на рівні борту транспортного засобу |
Горизонтально
|
|
Середина відкритого транспортера |
|
|
7. Місточки, сходи, переходи |
Середина |
Вертикально |
8. Місця змащування і регулювань |
На відстані 0,3 м від переносного освітлювача |
Перпендикулярно до осьового променя освітлювача |