Прийоми навчання в молодшій групі

(під час формування співочих вмінь)

1) Співоча постава - положення тулубу (корпусу)- сидіти, спираючись на стілець. Прийоми: показ, слово вихователя (пояснення).

2) 3вукоутворення - не чітке, в'яле. Діти не вміють володіти своїм голосом. Артикуляційний апарат розвинутий слабо. Діти часто картавлять, ковтають окремі звуки, тобто співають „говірком” (пе - ту - шок).

Програмові вимоги - вчити співати без напруги і крику, протяжно.

Для протяжного співу використовувати такі методичні прийоми: вчити підспівувати спочатку окремі слова - склади („мяу, тра -та – та”), а потім всю пісню. Для співучості пропонувати співати на склад „ля”, ”ду”, “ко –ко”(наприклад „ Кошка” (мяу) і „Цыплята” (ко - ко - ко).

З) Дихання - поверхове, коротке. Вчити не брати дихання посеред слова ( на підставі показу).

4) Дикція - повинна бути чіткою. Діти повинні розуміти зміст слів. Для цього бажано використовувати наступні методичні прийоми: наочність (картки, іграшки, пояснення слів, показ, індивідуальна робота).

Не можна слова пісні вчити як вірш, слова засвоюються разом з мелодією, а окремо повторюються тільки важкі слова.

5) Чистота інтонування (стрій). Прийоми: спів з голосу педагога.

Потрібно знати, що з голосу малюки краще сприймають мелодію. Тому спочатку треба вчити співати без супроводу (а капелла). Велике значення має використання вправ, пов’язані з наспівуванням. Діти співають в ігровій формі звуконаслідування: „ку- ку”, “а- у”, “бі- бі –бі”.

а) Поспівки співають без інструменту, з голосу вихователя;

б) Важкий інтервал пісні можна співати на склад „ля” чи інший;

в) Співи гарно співаючих дітей;

г) Індивідуальні заняття з нечисто співаючими.

6)Ансамбль. Діти часто відстають або випереджають один одного під час співу.

Прийоми:

а) зібрати увагу дітей: „Посмотрите все на меня. Поем по руке”;

б) виразний початок пісні. в)Індивідуальна робота;

На одному занятті можна виконати 2-3 пісні, а за рік 6 пісень.

Середня група.

На п’ятому році життя діти мають певну музичну підготовку.

У них зміцнився голос, поширився діапазон – ре¹ – сі¹, краще стало вимовляння звуків. Це дає можливість поширити обсяг співочих вмінь. До кінця року діти повинні оволодіти такими програмними навичками:

• співати природнім голосом без напруги, протяжно;

• брати дихання між короткими фразами;

• вимовляти слова чітко, правильно;

• разом починати й закінчувати пісню;

• правильно передавати нескладну мелодію;

• співати узгоджено в межах „ре¹ – сі¹”;

• прислухуватися до голосів інших;

• розрізняти звуки за висотою;

• співати із супроводом та без нього;

Основний метод - виразний, емоційний показ, як і молодша група, а прийом – ігровий, який поки що залишається основним.

а) Над звукоутворенням - продовжити роботу над протяжністю звучання, тому іноді діти ще співають „говірком”.

б)Над диханням - показ і контроль за зміною дихання.

в)Над дикцією - роз'яснення змісту пісні та слів.

г)Над чистотою інтонування - вправи на розширення діапазону, показ голосом

прийомів, наприклад, як пищить комар (спів тоненьким, високим голосом), а потім питання: „А ведмідь теж пищіть?”.

- “Ні”, а як?

- спів без супроводу (Вправи: „ Дві машини”, „Качелі”, „Птах і пташенята”, гарно вивчена пісня).

д) Над ансамблем - діти самі повинні починати спів з показу вихователя. Потрібно звертати увагу на характер вступу, слухати інструмент, співати не голосно.

Прийоми: чіткий показ вступу, індивідуальна робота, спів по підгрупам.

В середній групі на одному занятті діти можуть виконати 2-3 пісні. На закріплення.

Пед. завд. № 11(про машини).