59. Стаття – це…

А). Літературно оформлена праця науково-виробничого характеру, де всебічно висвітлюється певне питання в науково-популярній формі

Б). Основна форма письмової інформації між спеціалістами, які працюють в одній або суміжній галузях науки

В). Надрукована наукова робота теоретичного характеру, в якій всебічно висвітлена певна проблема або окреме вузлове питання

Г). Коротка форма викладу змісту першоджерел з теми, яка вивчалася

60. Монографія – це…

А). Літературно оформлена праця науково-виробничого характеру, де всебічно висвітлюється певне питання в науково-популярній формі

Б). Основна форма письмової інформації між спеціалістами, які працюють в одній або суміжній галузях науки

В). Надрукована наукова робота теоретичного характеру, в якій всебічно висвітлена певна проблема або окреме вузлове питання

Г). Коротка форма викладу змісту першоджерел з теми, яка вивчалася

61. Літературно оформлена робота, яка ґрунтується на оригінальному матеріалі:

А). Рецензія

Б). Стаття

В). Наукова доповідь

Г). Науковий звіт

62. Основна форма письмової інформації між спеціалістами, які працюють в одній або суміжній галузях науки:

А). Рецензія

Б). Стаття

В). Наукова доповідь

Г). Науковий звіт

63. Інформація, яка допомагає досліднику орієнтуватися у змісті наукового документа і включає титульний лист, анотацію, заголовки, зміст та ін.:

А). Сигнальна

Б). Бібліографічна

В). Релевантна

Г). Основна

64. Цією інформацією є зміст роботи, подані автором нові положення, система доказів, правила, формули:

А). Сигнальна

Б). Бібліографічна

В). Релевантна

Г). Основна

65. Коротка характеристика книги, статті або рукопису, в якій викладається зміст першоджерела, перелік ключових питань і дається його оцінка:

А). Теза

Б). Резюме

В). Анотація

Г). Рецензія

66. Основна думка або ключове положення доповіді, лекції, статті чи іншого авторського первинного документа:

А). Теза

Б). Резюме

В). Анотація

Г). Рецензія

67. Принцип діалектичного заперечення передбачає:

А). Одночасну єдність та антагонізм елементів і характеристик предметів або явищ

Б). Необхідність дотримання спадковості при переході від старого до нового

В). Цілеспрямований процес активного відображення об’єктивного світу свідомістю людини у формі суб’єктивних ідеальних образів

Г). Взаємозалежність якості і кількості визначається самою діалектичною природою

68. Принцип відображення передбачає:

А). Одночасну єдність та антагонізм елементів і характеристик предметів або явищ

Б). Необхідність дотримання спадковості при переході від старого до нового

В). Цілеспрямований процес активного відображення об’єктивного світу свідомістю людини у формі суб’єктивних ідеальних образів

Г). Взаємозалежність якості і кількості визначається самою діалектичною природою

69. Метод пізнання, який дає змогу встановити подібність і розходження предметів та явищ дійсності:

А). Порівняння

Б). Спостереження

В). Вимірювання

Г). Експеримент

70. Метод дослідження, що спирається насамперед на роботу органів чуттів людини та його предметну матеріальну діяльність:

А). Порівняння

Б). Спостереження

В). Вимірювання

Г). Експеримент

71. Метод наукового дослідження, який припускає втручання у природні умови існування предметів і явищ у спеціально створених умовах з метою вивчення їх без супутніх обставин:

А). Порівняння

Б). Спостереження

В). Вимірювання

Г). Експеримент

72. На стадії поверхневого ознайомлення із об’єктом дослідження застосовують …:

А). Прямі (емпіричні) аналіз і синтез

Б). Поворотні (елементарно-теоретичні) аналіз і синтез

В). Структурно-генетичні аналіз і синтез

Г). Метод сходження від абстрактного до конкретного

73. Метод дослідження, який вимагає виділення у складному явищі таких елементів або ланок, які представляють центральне, суттєве в них, “основу”, яка визначає всі інші сторони сутності об’єкта:

А). Прямі (емпіричні) аналіз і синтез

Б). Поворотні (елементарно-теоретичні) аналіз і синтез

В). Структурно-генетичні аналіз і синтез

Г). Метод сходження від абстрактного до конкретного

74. Закон тотожності передбачає:

А). Не можуть бути правильними доразу два висловлювання, коли перше стверджує, а інше заперечує одне й те саме

Б). Предмет думки в межах одного міркування має залишатися незмінним

В).З двох суперечливих суджень одне не правильне, а інше є правильним

Г). Усяка істинна думка має достатню підставу, тобто будь-яку іншу думку, з якої за необхідності випливає істинність цієї думки

75. Закон достатньої підстави передбачає:

А). Не можуть бути правильними доразу два висловлювання, коли перше стверджує, а інше заперечує одне й те саме

Б). Предмет думки в межах одного міркування має залишатися незмінним

В).З двох суперечливих суджень одне не правильне, а інше є правильним

Г). Усяка істинна думка має достатню підставу, тобто будь-яку іншу думку, з якої за необхідності випливає істинність цієї думки

76. Відповідно до закону протиріччя:

А). Не можуть бути правильними доразу два висловлювання, коли перше стверджує, а інше заперечує одне й те саме

Б). Предмет думки в межах одного міркування має залишатися незмінним

В).З двох суперечливих суджень одне не правильне, а інше є правильним

Г). Усяка істинна думка має достатню підставу, тобто будь-яку іншу думку, з якої за необхідності випливає істинність цієї думки

77. Який логічний закон формулюється наступним чином: усяка істинна думка має достатню підставу, тобто будь-яку іншу думку, з якої за необхідності випливає істинність цієї думки?

А). Закон тотожності

Б). Закон протиріччя

В). Закон достатньої підстави

Г). Закон виключеного третього

78. Умовивід, у якому висновок про певний елемент множини робиться на підставі знання загальних властивостей усієї множини:

А). Індуктивний

Б). Дедуктивний

В). Умовивід за аналогією

Г). Аргументація

79. Логічний процес, сутність якого в тому, що в ньому обґрунтовується істинність певного судження за допомогою інших суджень:

А). Аргументація

Б). Індукція

В). Умовивід

Г). Дедукція

80. Метод спостереження, який передбачає спеціальний випадковий відбір певного кола одиниць загальної сукупності, характеристика яких дає змогу судити про всю сукупність:

А). Спостереження основного масиву

Б). Монографічний опис

В). Вибіркове спостереження

Г). Разове спостереження

81. Метод спостереження, який застосовується для детального вивчення одиничних, але типових об’єктів (господарств, організаційних схем тощо):

А). Спостереження основного масиву

Б). Монографічний опис

В). Вибіркове спостереження

Г). Разове спостереження

82. Спосіб збору інформації, за яким уповноважена та спеціально підготовлена особа проводить опитування певної категорії людей з метою з’ясування проблеми:

А). Інтерв’ювання

Б). Експедиційний спосіб

В). Кореспондентський спосіб

Г). Анкетування

83. Процес виявлення позицій опитуваних стосовно кількісних чи якісних характеристик явищ або процесів, яке проводить безпосередньо дослідник:

А). Інтерв’ювання

Б). Експедиційний спосіб

В). Кореспондентський спосіб

Г). Анкетування

84. Який метод групування спрямований на вивчення взаємозв’язків варіюючи ознак у межах однотипної сукупності?

А). Структурні групування

Б). Типологічні групування

В). Комбіновані групування

Г). Аналітичні групування

85. Групування, які застосовуються для однотипних сукупностей і орієнтовані на вивчення складу таких сукупностей за варіюючи ми ознаками, а також взаємозв’язків:

А). Структурні групування

Б). Типологічні групування

В). Комбіновані групування

Г). Аналітичні групування

86. Форма раціонального викладення інформації – це…:

А). Експлікація

Б). Графік

В). Моделювання

Г). Таблиця

87. Наочне подання інформації у формі кількісних показників за допомогою геометричних ліній та фігур:

А). Експлікація

Б). Графік

В). Моделювання

Г). Таблиця

88. Розподіл предмета або явища на складові елементи з метою встановлення їхніх взаємозв’язків та визначення, таким чином, їх внутрішньої сутності:

А). Синтез

Б). Дедукція

В). Моделювання

Г). Аналіз

89. Вид аналізу, який полягає у визначення ключових характеристик очікуваної (майбутньої) економічної системи:

А). Стратегічний

Б). Управлінський

В). Фінансовий

Г). Соціально-економічний

90. Вид аналізу, який стосується безпосередньо вивчення ринкових позицій та зовнішнього економічного середовища:

А). Інвестиційний

Б). Логістичний

В). Маркетинговий

Г). Функціонально-вартісний

91. Вид аналізу, який вивчає вкладення фінансових, матеріальних та інших ресурсів у економічні суб’єкти з позицій доцільності, перспективності, ефективності, ризиків тощо:

А). Інвестиційний

Б). Логістичний

В). Маркетинговий

Г). Функціонально-вартісний

92. Методами інформаційно-логічного аналізу є:

А). Балансовий, індексний, функціонально-вартісний

Б). Порівняння, відносних та середніх величин

В). Дисперсійний та кореляційний аналіз

Г). Логарифмування та дисперсний аналіз

93. Методами стохастичного факторного аналізу є:

А). Визначення тенденцій та показників динаміки

Б). Порівняння, відносних та середніх величин

В). Порівняння паралельних рядів та дисперсний аналіз

Г). Інтегральний та пропорційного тиску

94. За допомогою якого аналізу досліджують взаємодію економічних суб’єктів з навколишнім природним середовищем?

А). Логістичного

Б). Функціонально-вартісного

В). Маркетингового

Г). Економіко-екологічного

95. Найбільш поширений метод проведення економічних досліджень, який полягає у зіставлення однорідних об’єктів з метою знаходження подібних або різних елементів:

А). Групування

Б). Порівняння

В). Спостереження

Г). Аналіз

96. Процес або явище, що породжує проблемну ситуацію чи вимагає дотримання більш детального знання:

А). Об’єкт наукових досліджень

Б). Об’єкт економічного аналізу

В). Об’єкт спостереження

Г). Одиниця спостереження

97. Найбільш широко вживаний наочний показник, який зазвичай використовують для характеристики певної сукупності предметів або явищ:

А). Середні величини

Б). Абсолютний показник

В). Середня гармонійна

Г). Середня арифметична

98. Метод дослідження, який дає змогу вивчити та виміряти взаємозв’язок факторів та їх вплив на результативний показник:

А). Ідеалізація

Б). Експеримент

В). Факторний аналіз

Г). Моделювання

99. Дослідження за допомогою умовних зображень об’єктів або їх аналогів (умоглядних чи фізичних), що мають аналогічні істотно важливі характеристики:

А). Ідеалізація

Б). Експеримент

В). Факторний аналіз

Г). Моделювання

100. Форма наукового знання, зміст якої становить сферу непізнаного людиною, того, що потребує вивчення:

А). Наукова ідея

Б). Наукова діяльність

В). Наукова проблема

Г). Наукові факти