- •Змістовний модуль 2. Спеціальні роботи
- •Тема 8. Область застосування і характеристика способів ущільнення та закріплення ґрунтів.
- •8.1. Характеристика існуючих способів ущільнення і закріплення ґрунтів.
- •8.2. Силікатизація піщаних і лесових ґрунтів.
- •8.3.Влаштування споруд методом «стіна в грунт».
- •8.3. Основні параметри цементації.
- •8.4. Виконання цементаційних робіт.
- •8.5. Цементація піщаних грунтів.
- •8.6. Контроль якості цементаційних робіт.
- •8.7. Цементація будівельних швів.
- •Тема 9. Призначення та види гідроізоляційних робіт.
- •9.1.Призначення і види гідроізоляції.
- •9.2. Види гідроізоляційних робіт.
- •9.3.Підготовка поверхні, що ізолюється.
- •9.4. Влаштування фарбової гідроізоляції.
- •9.5. Влаштування штукатурної гідроізоляції.
- •9.6. Влаштування гарячої асфальво-штукатурної гідроізоляції.
- •9.7. Влаштування штукатурної цементація гідроізоляції.
- •9.8. Влаштування литої гідроізоляції.
- •9.9. Влаштування поклеєної гідроізоляції.
- •9.10. Влаштування просочувальної гідроізоляції.
- •9.10.Техніка безпеки при виконанні гідроізоляційних робіт.
8.7. Цементація будівельних швів.
Після природного або штучного охолодження бетону виникає розкриття поздовжніх температурно-усадочних швів греблі і порушення монолітної конструкції. тому після зниження температури бетонної кладки до розрахункової здійснюють тампонаж цих швів, відновлюючи тим самим монолітність бетонної споруди в цілому. Якщо омонолічування здійснюють не при повністю закінченому температурно-усадочному процесі, передбачають повторну цементацію у зв’язку з можливим додатковим розкриттям швів. За розрахункову температуру омонолічування приймають встановлену середньо багаторічну температуру масиву. Омонолічування здійснюють до підіймання напору на споруду.
Цементація будівельних швів бетонних споруд здійснюється наступним чином:
Кожний будівельний шов розділений шпонками на окремі ділянки – цементаційні карти. Ширина карти зазвичай рівна ширині секції споруди, а висота – 18…20 м. Карти, що розташовані в межах одних і тих же відміток споруди , утворюють ярус цементації. Площа карт складає згідно виробничому досвіду 80…6000 м². Карти обладнують замкнутою трубкою цементаціонною системою з випусками для подачі розчину в порожнину шва (рис. 8.9.). Ця система включає підвідний і відвідний колектори, систему труб-споживачів з випусками і повітро-відвідну штрабу. Цементаційні випуски розміщують рівномірно по площині карти, приблизно один випуск на 3…6 м² площі шва. Найбільше розповсюдження отримали тарелагасні випуски однократної цементації (рис. 8.10.). При охолодженні бетону суміжних отворів або секцій і розкриття будівельного шва між ними кришка випуску від тарілки , утворюючи щілину, крізь яку тампонажний розчин поступає у шов. З інших систем однократної цементації можна відмітити лінійний випуск штрабу, який суміщає функції живильника і випуску (рис. 8.10.).
При пуску споруди на проміжних відмітках цементацію швів виконують дол. завершення температурно-усадочних деформацій бетону. У випадку додаткового розкриття швів здійснюють повторну цементацію (багаторазову). Для цього в бетон закладають цементаційну арматуру з випусками багаторазової дії, яка дозволяє промивати цементаційну систему кожного сеансу цементації (рис. 8.11.). Гумовий клапан цього випуску при нагнітанні стискується і відкриває доступ розчину в шов, а по закінченню цементації повертається у вихідне положення, що дозволяє промити всю цементаційну систему і в подальшому здійснювати повторне нагнітання розчину. Цементаційну арматуру монтують у блоці до вкладання бетонної суміші. Для відводу повітря і освітленого розчину з шва і далі за межі карти у верхній її частині влаштовують штраб звичайного трикутного профілю (рис. 8.9.).
Перед початком цементації здійснюють промивку цементаційної системи, шва і повітропровідної штраби до повного освітлення витікаючої з усіх ланок води.. Потім виконують гідравлічні випробування карти, за результатами якого визначають водопоглинання шва, технологічні парнями цементації – тиск нагнітання, консистенція і шкалу згущення розчину.
Рис. 8.9. Конструкції трубних цементаційних систем
а- в картах з горизонтальним штрабленням; б- в картах з вертикальним штрабленням; 1- виводи від повітропровідної штраби; 2- штраби у площині будівельного шва; 3- стояки; 4- споживачі; 5- шпонка по контуру карти цементації; 6- цементаційні випуски; 7- підвідний колектор; 8- відвідний колектор; 9-повітропровідна шахта.
При досягненні відмови здійснюють опри совку карти під граничним тиском протягом 10…20 хв. Цементація карти вважається закінченою, якщо при встановленому тиску нагнітання не спостерігається протягом 20 хв витікання розчину або зниження тиску більше ніж на 10%.
Р
ис.
8.10. Цементаційні випуски однократної
цементації
а- тогковий тарілагатий випуск; 1- стальна тарілка товщиною 2мм; 2- труби діаметром 12,7 мм; 3- металевий хомут довжиною 1,5 мм; 4- отвір, що просвердлюється перед монтажем кришки; 5- кришка випуску товщиною 2мм; б- лінійний випуск; 1- трійник; 2- труба споживача; 3- штраба лінійного випуску; 4- будівельний шов; 5- залізобетонна кришка з анкерами; 6- обмазка цементаційним розчином.
Рис. 8.11. Тогковий випуск-клапан для повторної цементації
а, б – переріз і загальний вигляд: 1- скоба; 2- клапан з пористої гуми; 3- пружина; 4- балки; 5- фланець; 6- відвідний патрубок; 7- розчино провід; 8- струмененаправляюча перегородка; в, г – послідовність монтажу розчино проводом і спосіб кріплення його до опалубки.
Цементацію швів при мінусових температурах масиву виконують з попереднім прогрівом бетону поблизу зацементованого шва зо допомогою закладної прогріваючої арматури за допомогою прокачування гарячих розчинів по цементаційній системі.
Контроль якості цементації швів.
Включає постійні спостереження за якісним виконанням комплексу цементаційних робіт. По завершенню робіт якість цементації оцінюється:
візуальним оглядом (свердловини великого діаметру 1000…1200 мм);
методом ультразвукової дефектоскопії;
заміром опору між електродами, які встановлені по обидва боки шва;
Наявність не зацементованих порожнин в шві фіксується приладом за зменшення швидкості ультразвукової хвилі і її амплітуди. При кондуктометричному способі – по різному збільшення опору між електродами.
