Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Т.3.1-11.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
397.31 Кб
Скачать

Закордонна система класифікації олив

В США і країнах Західної Європи, згідно класифікації Об’єднання Інженерів Автомобільної Промисловості (Society Automotive Engineers – SAE), моторні оливи підрозділяються на 12 в’язкісних класів (6 зимових і 6 літніх).

Застосовується в сучасних умовах також класифікація моторних олив за рівнем експлуатаційних властивостей, яка запропонована американським нафтовим інститутом (American Petroleum Institute – API). Ця класифікація передбачає розподіл моторних олив на дві групи – для карбюраторних двигунів і для дизельних двигунів. В межах кожної групи оливи розподіляються за рівнем якості.

Ці класифікації разом з розвитком техніки постійно покращуються, в результаті чого їх сучасні форми корінним чином відрізняються від початкових. Можна виділити дві основні групи класифікації:

  1. В’язкісні класифікації для:

а) моторних олив SAE J300MAR93;

б) трансмісійних автомобільних олив SAE J300MAR85;

в) промислових олив (трансмісійних, гідравлічних, компресорних, турбінних і т.д.) ISO 3448.

  1. Якісні класифікації для:

а) моторних олив:

  • згідно ASEA (CCMC), європейська класифікація;

  • згідно API, американська класифікація;

  • згідно MIL-L, військова американська класифікація;

  • згідно виробників двигунів, Mercedes Benz (MB), Volkswagen (VW), Volvo, MAN, Ford та інші.

В’язкістна класифікація моторних олив

Ця класифікація розроблена Об’єднанням Інженерів Автомобільної Промисловості (Society Automotive Engineers – SAE), і розподіляє оливи на основі декількох експлуатаційних критеріїв. Моторні оливи поділені на 12 класів:

  • шість класів "зимових" (додатково позначені буквою W) – OW, 5W, 10W, 15W, 20W, 25W;

  • шість "літніх" класів – 20, 30, 40, 50, 60.

Критерії класифікації такі:

а) для "зимових" класів:

  • максимальна в’язкість, якої олива може досягнути при визначеній мінусовій температурі;

  • кінцева температура рухомості (температура застигання);

  • мінімальна в’язкість при температурі 1000С;

б) для "літніх" класів:

  • мінімальна в’язкість при температурі 1000С;

  • максимальна в’язкість при температурі 1000С;

  • мінімальна в’язкість при температурі 1500С.

Класифікація моторних олив за в’язкістю – SAE J300

Клас в’язкості по SAE

Прокачуємість при температурі, 0С

Кінематична в’язкість, сст при 1000С

min

max

0W

3250 при –30

3,8

5W

3500 при –25

3,8

10W

3500 при –20

4,1

15W

3500 при –15

5,6

20W

4500 при –5

5,6

25W

6000 при –5

9,3

20

5,6

<9,3

30

9,3

<12,5

40

12,5

<16,3

40

12,5

<16,3

50

16,3

<21,9

60

21,9

<26,1

Якісна класифікація

На цей час використовуються три види класифікацій:

1) класифікації, які розроблені спеціалізованими установами -американським нафтовим інститутом (API – American Petroleum Institute), організацією японських автомобілістів (JASO – Japanese Automobile Standard Organization, Європейською спільнотою конструкторів і виробників автомобільних двигунів (ACEA), та іншими ;

2) класифікації, які спеціально розроблені воєнними установами (MIL-L);

3) класифікації, які розроблені виробниками двигунів (MB, VW, Volvo, MAN, Ford, Scania, Rover Goup, mtu та інші).

Кожна з перелічених вище класифікацій побудована на одному і тому ж принципі – підбирається склад тестів на відповідно сконструйованих випробувальних двигунах, які працюють у суворо відповідних умовах на відповідному виді палива. Для кожної специфікації існує точно підібраний склад моторних тестів і характерний для даного класу олив перелік вимог.

Повне позначення якості оливи згідно АРІ виглядає таким чином:

SD – олива середнього класу для карбюраторних двигунів;

CD– олива високого класу для дизельних двигунів;

SG/CD – універсальна олива високої якості, призначена для використання в карбюраторних і дизельних двигунах.

Якісна класифікація ґрунтується на проведених тестах, в яких проходить оцінка таких експлуатаційних властивостей олив, як:

– зношування підшипників;

– чистота поршня;

– осадок на поршні та витрата оливи;

– іржа і корозія;

– окислення оливи та зношування двигуна;

– витрата палива;

– згущення та розрідження оливи;

– зношування циліндра та поршневих кілець.

Для кожного класу оливи визначається склад моторних тестів. Крім численних критеріїв, які визначені в тестах та в класифікації АРІ, кожний клас якості описаний словами і цифрами з урахуванням видів двигунів, в яких може використовуватись, а також умов роботи цих двигунів. Необхідно підкреслити, що ця класифікація має відкритий характер, тобто, в процесі розробки олив більш високої якості класифікація може бути доповнена новими оливами.

Класифікація АРІ є американською, яка дуже популярна у всьому світі. Однак конструкційні рішення, які використовуються при виробництві двигунів у США, набагато відрізняються від рішень, які використовуються в європейських двигунах, тому відрізняються також вимоги щодо моторних олив.