
- •9.1 Побудова осі траси на карті .
- •9.2 Побудова попередніх повздовжніх профілів .
- •9.3 Підрахунок попередніх об’ємів земляних робіт
- •9.4 Розпланування пікетажу траси
- •9.6 Детальне розпланування кривих .
- •9. 7 Складання поздовжнього профілю траси.
- •9.7.1 Основні відомості
- •9.7.2 Складання будівельних поперечників
- •9.7.2.1 Основні відомості
- •9.7.2.2 Розпланування поперечників у рівних місцях на насипі.
- •9.7.2.3 Розпланування поперечників у насипі при значному нахилі місцевості ( на схилі).
- •9.7.2.4 Розпланування поперечників у виїмці .
9.7.2 Складання будівельних поперечників
9.7.2.1 Основні відомості
Крім поздовжнього профілю, при трасуванні складають профілі-поперечники.
Останні вибирають у характерних місцях як на пікетах, так і на плюсових точках, з таким розрахунком, щоб з необхідною повнотою охарактеризувати трасу в поперечному до неї напрямку. Побудова поперечників в основному аналогічна побудові повздовжнього профілю.
На поперечниках проводять проектування детального розпланування будівельного полотна.
Основною частиною залізничного полотна є верхня будова – рейки зі шпалами, укладені на баластний шар. Для кращого стоку води земляну основу над баластним шаром влаштовують у вигляді так званої зливної призми.
На малюнку 9.10 наведений поперечний розріз полотна залізниці для одношляхової дороги. Уздовж дорожнього полотна влаштовують бокові водовідвідні канави – кювети. Середня глибина кювета 0,6 м.
Для виконання земляних робіт роблять детальне розпланування земляного полотна або, як кажуть, будівельних поперечників. Це розпланування полягає в позначенні на місцевості в плані і за висотою всіх характерних точок профілю полотна : осі, бровок, кюветів і т.д.
Мал.9.10 Поперечний профіль
полотна залізниці
Поперечники розплановують на всіх переломах поздовжнього профілю, на прямолінійних ділянках через 20-40 м. Осьовими точками поперечників служать як пікети, так і плюсові точки. На заокругленнях траси поперечники розплановують через 10-20 м за напрямком до центру кривої.
Одночасно з розплануванням поперечників виносять у натуру червоні відмітки, які відповідають відмітці бровки дорожнього полотна у закінченому вигляді.
Залежно від розташування, поперечники розплановують одним із таких способів :
9.7.2.2 Розпланування поперечників у рівних місцях на насипі.
Вихідними даними для розпланування поперечника є :
а – ширина земляного полотна, рівна 5,8 м ;
h – висота насипу рівна робочій висоті ;
m – похил схилу, що приймається залежно від інженерно – геологічних властивостей грунтів (наприклад, 1 : 1,5) .
Рис.9.11 Розпланування поперечника на горизонтальній ділянці
Для розпланування поперечників у натурі відкладають в обидва боки від осьової точки 01 віддаль в/2 для позначення бровок і віддалі l = в/2 + h * m для фіксації схилів (приклад: допустим h = 4 м , тоді l=5,8/2+4* 1,5 = 8,9 м )
9.7.2.3 Розпланування поперечників у насипі при значному нахилі місцевості ( на схилі).
У цьому випадку для того, щоб отримати на місцевості розташування точок підошви насипу Б1 і Б, відкладають вверх і вниз віддалі l1 i l2 , якi знаходять за формулами:
l1 = ( B/2+mh)sin β/sin(β+υ) ; (9.41)
l2 = ( B/2+mh)sin β/sin(β-υ) ; (9.42)
де υ – кут поперечного нахилу місцевості (знаходять за горизонталями плану ) :
β – кут схилу насипу ( tg β = 1:m ) = 0,67 .
Рис.9.13 Розпланування поперечника
на схилі
Для визначення на місцевості проекції бровок А1 і А2, необхідно від осьової точки 01відкласти по поверхні землі відстань О1А1 = О1А2 = B/2cos υ .