
- •9.1 Побудова осі траси на карті .
- •9.2 Побудова попередніх повздовжніх профілів .
- •9.3 Підрахунок попередніх об’ємів земляних робіт
- •9.4 Розпланування пікетажу траси
- •9.6 Детальне розпланування кривих .
- •9. 7 Складання поздовжнього профілю траси.
- •9.7.1 Основні відомості
- •9.7.2 Складання будівельних поперечників
- •9.7.2.1 Основні відомості
- •9.7.2.2 Розпланування поперечників у рівних місцях на насипі.
- •9.7.2.3 Розпланування поперечників у насипі при значному нахилі місцевості ( на схилі).
- •9.7.2.4 Розпланування поперечників у виїмці .
9.6 Детальне розпланування кривих .
Рис. 9.8 Детальне розпланування кругової кривої з перехідними
Підготовку даних для детального розпланування кругової кривої з перехідними ведуть за такими формулами:
β = L / 2R , (9.31)
x0 = L ( 1 - β 2 / 10 + β 4 / 216 ), (9.32)
y0 = L (β - β 3 / 14 + β 5 / 440 ), (9.33)
d0 = x0 – y0 ctg β , (9.34)
ξ0 = yo/sin β , (9.35)
φ’ = φ - 2 β, (9.36)
Порядок побудови такий. При розплануванні пікетажу ми знайшли, що пікетажна назва початку перехідної кривої рівна ПК 2 + 36.30 і кінець її –ПК 5 + 97.37. Для побудови головних точок цієї кривої (див. рис.9.8):
А – допоміжна точка , пересічення дотичних;
С – початок колової кривої НКК;
В – вершина кута колової кривої ВУКК;
С1- кінець колової кривої ККК;
Використовуючи прийняті значення R = 1000 м і L = 60 м, знаходимо за формулами (8.31 – 8.36) елементи перехідної кривої L – xо = 0,01 м, yо = 0,6 м, do = 40,00 м, ξ0 = 20,00 м, β = 1о 43 ‘08’’, 2β = 3о26’16’’. Далі вираховуємо кут повороту φ’, що припадає на колову криву. Для цього вираховують знайдене значення 2β з кута повороту траси φ
φ’ = 17о15’ – 3o26’16’’ = 13o48’44’’.
Використовуючи це значення (φ´), за формулами (9.14-9.16) знаходимо елементи колової кривої для R = 1000 м.
Т = 121,14, К = 241,10, Д = 1,18, Б = 7,31.
Далі вираховуємо пікетажну назву точки А
ПКК + do = ПК 2 + 36,30 + 40,00 = ПК 2+76,30 .
Побудувавши на плані точки ПКК і А, в останній будують кут повороту перехідної кривої β і вздовж отриманого напрямку в свою чергу відкладають два відрізки АС = ξ о і СВ = Т = 121,14 м. Точка С буде початком колової кривої , а точка В- вершиною її кута повороту.
У точці В будують кут повороту рівний φ´, отримавши таким чином напрямок другої дотичної і, діючи аналогічним чином, отримують положення точок С´, А´ і ККК, симетричних відповідно точкам С , А і ПКК .
Для контролю продовжують пікетаж по другій дотичній від ВКП до КПК2
ПКК ПК 2 + 36,30
+ do 40,00
----------------------------
ПК 2 + 76,30
+ ξo 20,00
----------------------------
ПКК ПК 2 + 96,30
+1\2K 1 + 20,55
СК ПК 4 + 16,85
+ 1\2 К 1 + 20.55
-----------------------------
ККК ПК 5 + 37.40
+ ξ o 20,00
-----------------------------
ПК 5 + 57,40
+ do 40,00
------------------------------
КК ПК 5 + 97,40
Знайдене значення пікетажної назви КК має співпадати в границях точності вираховувань зі знайденим раніше за сумованими елементами.
Детальне розпланування кривих ведуть через 20 м при R ≥ 500 м і через 10 м при R ≤ 500 м .
Підготовку даних для детального розпланування на ділянці кругової кривої можна вести за допомогою тих самих формул, які використовувались для виносу пікетів і формул (9.19) для перехідних кривих. Аналогічні значення прямокутних координат вираховують за формулами :
x = k ( 1 – k4 / (40R2L2) + k8 / ( 3456R4L4) (9.37)
y = k3 / 6RL ( 1 – k4 / ( 56R2L2) + k8 / ( 7040R4L4) (9.38)
Відмінність в обчисленнях і побудові точок полягає тільки в тому, що відстані k не вираховуються, а приймаються рівними 10,20 і т.д. метрам при R‹ 500 м або 20 , 40 , 60 …. і т.д. в іншому випадку .
Таблиця 9.5- Підготовка даних для детального озпланування
|
|
k |
k-x |
y |
k |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
ППК1 |
ПК2+36.30 |
20 |
0.00 |
0.02 |
20 |
ПК5+97.40 |
КПК2 |
|
ПК2+56.30 |
40 |
0.00 |
0.18 |
40 |
ПК5+77.40 |
|
|
ПК2+76.30 |
|
|
|
|
ПК5+57.40 |
|
ПКК |
ПК2+96.30 |
20 |
0.00 |
0.20 |
20 |
ПК5+37.40 |
ККК |
|
ПК3+16.30 |
40 |
0,01 |
0,80 |
40 |
ПК5+17.40 |
|
|
ПК3+36.30 |
60 |
0,04 |
1,80 |
60 |
ПК4+97.40 |
|
|
ПК3+56.30 |
80 |
0,09 |
3,20 |
80 |
ПК4+77.40 |
|
|
ПК3+76.30 |
100 |
0,17 |
5,00 |
100 |
ПК4+57.40 |
|
|
ПК3+96.30 |
|
|
|
|
ПК4+37.40 |
|
СКК |
ПК4+16.85 |
|
|
|
|
ПК4+16.85 |
СКК |
Підготуємо дані для детального розпланування до нашого прикладу. Оскільки крива складається з двох симетричних гілок від ППК1 до СКК і від КПК2 до СКК, то розпланування обидвох гілок ведеться аналогічно, тільки в першому випадку від ППК1 , а в другому – від КПК2 .
Підготовка даних зведена в таблицю 8.5, в якій записано пікетажні назви головних точок кривої і точок детального розпланування. Підкреслимо ще раз, що значення k-х та у знаходять за аргументами k, L, R для точок, розміщених на перехідних кривих, використовуючи формули (8.37)-(8.38) і за аргументами R і k для точок, розміщених на круговій кривій, використовуючи формули (8.19).
Побудова цих точок на плані аналогічна тому, як ми виносили пікети на криву .