2. Ліс як екологічна система
На мезоекосистемному рівні поняття екосистеми тотожне
Поняттю біогеоценоз.
Завдяки історичним причинам та сучасним природнім \ мовам ліси планети Земля різноманітні. В тропіках ростуть найбільш складні за складом і будовою дощові або це вологі іронічні ліси (гілеї), а на затоплюваних узбережжях мангрові ліси; м районах з континентальним кліматом і низьких гірських поясах і и lira з перевагою хвойних порід; в областях з помірним кліматом листяні ліси (рис. 3)
.
Рис. 3. Основні групи лісів.
Листопадні ліси ростуть в помірних широтах (більша територія тріпни) в тих місцях де вигвдає багато опадів, а зимою холодно ц иіматограма рис. 4).
Рис 4. Кліматограма заповідника « Ліс на Ворсклі ».
а середня річна температура
б - середня сума опадів
в - крива середньомісячних температур
г- крива середньомісячних опадів (співвідношення 100=30мм)
д - вологий період року
е - місяці з середньодобовим мінімум температур нижче 0°С з - безморозний період к - напівзасушливий період
Рослинні організми - індивідуми, як правило ростуть природі не ізольовано, а в певних угрупуваннях, які складаються особин одного і того ж виду чи інших видів. Ці комбінації рослиі відмінні не тільки складом, але і зовнішнім видом - фізіономієк (аспект). За зовнішнім виглядом і розрізняють - ліси, степи, луки ставки, болота і т.д.
Розрізняють ознаки лісових фітоценозів:
аналітичні;
синтетичні.
Аспект - це ознаки загального порядку, що с відображенням і синтезом ознак. До числа аналітичних ознак фітоценозу відносяться:
1.Флористичний склад - із яких видів рослим
складається рослинний покрив даної ділянки асоціації;
2.Ярусність - розпад рослинного покриву у
вертикальному напрямку на окремі частині;
3. Рясність - в якій кількості, скільки екземпляри! зустрічається того чи іншого виду;
Покриття - яку поверхню ґрунту покривають частинки різних видів;
4.Зустрічаємість - як розміщені, розповсюджені види на даній ділянці;
5.Суспільність - чи утворюють індивідами одного виду скупчення і як вони розміщені відносно один одного;
6. Життєздатність - як почувають себе різні види (наскільки вони добре розвинуті за даних обставин);
7.Періодичність - як розподілений житгєвий цикл виді» за вегетаційний період;
8.Аспективність - яку роль в аспекті (фізіономії) даної ділянки відіграє вид;
9.Життєва форма - з яких екологічних видів складається рослинний покрив;
10.Синузія - розпад рослинного покриву на екологічні різні групи рослин.
І. Флористичний склад
Це - список видів у даній асоціації і на даній ділянці. Список іншій ііо може бути обмежений у часі. Він включає всі види, що існують іцнингом вегетаційного періоду в даний момент або можуть бути "і купи з ряду особистих етапів розвитку (періодичність).
Іі Ярусність (просторова структура лісу).
Ліс ділиться на багато ярусів (поверхів). Ця багатоярусна і рук і ура включає в себе, знизу вверх:
ґрунтовий ярус;
ярус трав - травостій ;
ярус кущів - підлісок ;
ярус дерев - кроновий ярус (кроновий свод).
Грунтовий ярус включає: підстилку, кореневий простір,
мінеральний шар. Він нагромаджує продукти розкладу і таким чином, забезпечує поживними речовинами рослини.
Підстилка. В цьому шарі починається перетворення мертвої органічної речовини в гумус. Тваринні організми, що живляться залишками інших загинувших тварин (личинки мух, ногохвостки, багатоніжки) подрібнюють мертві рештки і перетворюють їх в продукти своєї життєдіяльності. Гриби та бактерії також сприяють перегниванню гілляк та стовбурів - створюють гумус ґрунту. Тут ростуть мохи сфагнум
(Polytrichum sphagnosa.) гриби лишайники
Кореневий простір. Тут формується та використовується іруїм Па одному квадратному метрі лісового ґрунту місцями чіі/іш існувати до мільйона дрібних тварин.
Таблиця1
Жителі |
Кількість |
Вага (г) |
||
Мікоорганізми(бактерії ) |
1500 млрд. |
200.0 |
||
Найпростіші |
25000 |
0.01 |
||
Нематоди |
1 мли |
1.0 |
||
Ногохвостки |
50000 |
0.6 |
||
Малощетинкові |
10000 |
2.0 |
||
Молюски |
50 |
10.0 |
||
Павуки |
50 |
0.2 |
||
Вуховертки |
50 |
0.5 |
||
Личинки жуків |
100 |
1.5 |
||
Личинки двокрилих |
100 |
1.0 |
||
Дощові черв'яки |
80 |
40.0 |
||
Тут також можна зустріти і більш великих тварин - крота і борсука.
Тварини перемішують подрібнений і перегнивший органічний матеріал з неорганічними частинками та вживають його як їжу виділяючи продукти своєї життєдіяльності в грунт.
« Коренева система рослин іде в глибину на різну величину, служить для утримання (особливо високих дерев) і поглинання води та поживних речовин.
Розрізняють:
Стержневу мичкувату кореневу систему з поверхневим розміщенням коренів
Мінеральний шар. Мінеральний шар (ґрунтоутворюючий субстрат) складається з гірської породи (основа) та органічної частини. Загально признано, що за однакових кліматичних умов лісовий грунт заселений і перероблений глибше ніж фунт луків та полів.
Ярус трав - травостій. Ярус трав в лісі складається ч квіткових рослин та папороті. У більшості видів надземна частина відмирає восени, а весною знову відростає. Багато трав’яних рослин відростає з підземних бульб та цибуль.
Травостій в грабових лісах розвинутий слабо, а в густих ийних лісах зовсім відсутній. Краще всього він розвинутий на лісових галявинах і там, де значні віддалі між окремими деревами, що забезпечує достатнє надходження світла.
Видовий склад травостою, в значній мірі залежить від типу VIIІ у і вмісту в ньому вологи.
Трав’яні рослини:
види осок (Careх)
плауни (Lycopodium Selago)
мохи (зозулячий льон Polytrichum commune)
риби:
-
Папороть:
багатоніжка звичайна (Polypodium)
листовик сколожнуровий (Driopteri uspinulosd)
вужовик звичайний (Driopteris spinulosa)
Трави:
тонконітінистий (Poa nemoralis)
ожина (Luzulapilosa)
зірочник лісовий (Stellaria)
копитняк європейський (Asarum еигораеит)
горниці (Vaccinium Myrtillus)
Квіткові рослини:
кислиця звичайна (Oxalis Acetosella)
конвалія (Convallaria majalis)
суниця лісова (Fragaria vesca)
анемона лісова (Anemone nemorosa)
Ярус підліску (кущів). Цей ярус утворюють молоді дерева та кущі Він розвивається при сприятливому освітлені, головним ницім на окраїні лісу і на полянах. Кущі на окраїні лісу є місцем Ширини» поживи та укриття тварин, дають можливість і ні пушіння багатьох видів птахів. Крім того, вони охороняють лісовий внутрішній простір від вітру.
Найбільш часто зустрічаються в ярусі підліску:
шипшина (Rosa сапіпа)
жимолость звичайна (Lonicera Xylostenm L. )
терен (слива колюча) (Prunus spinosa)
крушина ломка (Rhamnus Frangula L.)
калина {Viburnum Opunus)
вовче око (Daphne Mezereum L.)
клен татарський {Acer tataricum)
зелена вілочка {Ainus fruticosa)
бузина горна {Sambucus nigra)
червона бузина {Sambucus racemosa L.)
верба сіра {Salix cinerea)
верба пурпурна (S. purpurea)
ліщина {Carylus Avellana)
глід {Grataegus oxyacantha)
азалія {Rhododendronflavum don)
Ярус дерев. Від кронового ярусу, кронового своду, залежить інтенсивність освітлення і кількість опадів. Цей ярус с ідеальним життєвим простором для багатьох видів фауни: для хижих і співучих птахів, комах, білок і т.д. Від типу кронового ярусу, від кількості і різновидності опалого листя і т.п. залежить утворення гумусу.
Ярус дерев поділяють на декілька ярусів.
І Ярус (самий верхній) складається з великих дерев першої величини В основному це такі породи дерев висотою до 30-35 м і віком біля 200-300 років:
дуб черечшатий (літній) (Quercus robur)
клен гостролистий (Acerplatanoides)
явір (білий клен) (Acer psendoplatanus)
ясен (Fraximus excelsior)
липа серцелиста (Тіlia cordata)
тополя срібляста (біла) (Populus alba)
тополя чорна (осокір) (Populus nigra)
ялина звичайна (європейська) (Picea excelsior)
сосна звичайна (Pinus sylvestris)
бук (західноєвропейський) (Fagus silvatica)
акація біла (Robinia pseudoacacia)
II ярус складають супутники дерев першої величини, Середня висота таких дерев 20-25 м, вік біля 150 років:
береза бородавчата (Betula verrucosa)
осика (Populus tremula)
вільха горна (Ainus glutinosa)
верба біла (болотна ветла) (Salix alba)
граб звичайний (Carpinus betulus)
в’яз (Ulmus laevis)
клен польовий (Acer campestre)
черемшина (Prunus padus)
III ярус - «малоросні» породи дерев. Висота не більше 10-15 м:
горобина звичайна (Sorbus Аикирагіа)
козяча верба (Salix саргеа)
дика яблуня (кисличка) (Pirus malus)
дика груша (Pirus commius)
В залежності від ярусу та значення породний склад но кінчається А1; А2; A3; A4 ... т.д.
І Іоро/іи дерев розрізняють за гранично досягаемою ними висотою :
більше 25 м - дерева першої величини: від 10 до 25 м - другої величини: менше 10 м - третьої величини.