2 Основні Екологічні Закони

Закон біогенної міграції атомт (закон Шертадєькогоу Міграція хімічних елементів на земній поверхні та з біосфері в цілому здійснюється під переважаючим впливом живої речовини, організмів.

Жива речовина або бере участь у біохімічних процесах безпосередньо, або створює відповідне, збагачене оксигеном, карбоновим оксидом, гідрогеном, нітрогеном та Іншими речовинами, середовище.

Закон константності (сформульований В.І Вернадським) Кількість живої речовини біосфери за певний геологічний час є величина постійна. За законом константності будь-яка зміна кількості живої речовини з одному з регіонів біосфери неминуче призводить до такої ж за обсягом зміни речовини з іншому регіоні, тільки зі зворотним знаком.

Закон (внутрішньої динамічної рівноваги Речовина, енергія, інформація, динамічні якості окремих природних систем тісно пов’язані між собою, так що будь-яка зміна одного з показників неминуче призводить до функціонально - структурних змін інших, при цьому зональні якості системи зберігаються. Цей закон допомагає зрозуміти, що у разі незначних втручань: у природне середовище, його екосистеми здатні саморегулюватися та відновлюватися, але, коли ці втручання перевищують певні межі, зони не можуть “згаснути”, призводять до значних порушень енерго- і біобалансу.

Закон генетичної різноманітності: все живе генетично різне й має тенденцію до збільшення біологічної різнорідності. Закон має важливе значення, з сфері бІотехнологій (біопрепарати, генна інженерія).

Закон максимуму біогенної енергії (Г.і Ю.Одум). У конкуренції з іншими системами зберігається та, яка найбільше сприяє надходженню енергії та інформації і використовує максимальну її кількість найефективніше. Максимізація забезпечує підвищення шансів до виживання.

Закони Коммонера (1976)

1.“Все пов’язане з усім.” Це твердження повторює відоме діалектико- матеріалїстичне положення про всеохвачуючі зв’язки предметів і явищ

2.“Все повинно кудись діватись” - це перефразовування закону збереження енергії.

3.“Природа знає краще” - це положення базується, з одного боку, на принципі “назад до природи” і з другого боку, вказує на необхідність обережного поводження з нею.

4.“Ніщо не дається даремно”- торкається проблем, котрі узагальнюють закон внутрішньої динамічної рівноваги, закони константності й розвитку природної системи. Згідно з четвертим законом ми повинні повертати природі те, що беремо від неї, інакше катастрофа неминуча.

Закони Чіраса У 1991 - 1993 Д.Чірас прийшов до висновку, що Природа існує вічно й чинить опір деградації завдяки дії чотирьох екологічних законів:

1 )рециклічності або повторного багаторазового використання найважливіших речовин;

2)постійного відновлення ресурсів;

3)консервативного споживання (коли живі істоти споживають лише те і в такій кількості, як їм необхідно, не більше і не менше);

4)популяційного контролю (природа же допускає “вибухового” росту популяцій, регулюючи кількісний склад того чи іншого виду шляхом створення відповідних умов для його існування і розмноження).