1.5. Столи для праці
1.5.1. Столи письмові
Стільниці столів - поверхні, на яких виконують різноманітні роботи, що відображають їхні назви, рис. 1.39. У сучасному розвинутому суспільстві пріоритетною стала розумова праця, фізична праця відійшла на другий план завдяки механізації, автоматизації та комп’ютеризації виробничих процесів. Столи, що призначені для розумової праці (писання, читання тощо), дістали назву письмових.
Сучасні письмові столи опріч свого прямого призначення є також підставками для різного електронного обладнання, що є невід’ємною частиною розумової праці. Для інтелектуально-фізичної праці придатні столи, що переважно призначені для виконання різних технічних чи технологічних операцій, та ігрові (більярдні тощо).
На рис. 1.40 подано коротку хронологію дизайну письмових столів. Столи суто для письма в Європі з’явились у XVII ст. Мармурові столи відомі зі стародавніх часів і мали універсальне призначення, висота робочої поверхні 800 мм і вище. Одним із перших письмових столів можна вважати бюро кардинала Мазаріні, що його виготовив П’єр Голь, червонодеревник Людовика IV, в стилі бароко в XVII ст.; цим столом можна було користуватись і як туалетним - 1.
І’ис. 1.40. Загальний вигляд столів письмових у різні історичні періоди
Письмовий стіл для бібліотеки з двома тумбами висотою 840 мм Роберта Ада- ма оздоблений класичним декором з маркетрі, виготовлений із різних порід деревини (близько восьми), явно призначений тільки для письма, його форма дійшла і до наших днів - 2. Взагалі XVIII ст. вирізняється тим, що в цей період з’явились секретери - корпусні вироби з відкидною або висувною стільницею для письма і бюро - письмові столи з відкидною стільницею, за якою містились ємності і шухлядки для зберігання письмового приладдя. Цікавим для цього періоду є французький секретер із мармуровою горішньою плитою, личкований королівським рожевим шпоном і шпоном клена -З, в горішній частині є шухляда з замком, На початку XIX ст. (стиль бідермеєр) широко застосовувались бюро-циліндри - 4. Цей стіл личкований шпоном волоського горіха, з горішньою фризовою шухлядою, під нею - закруглені висувні дверцята зі стільницею, а ще нижче - дві широкі шухляди. Циліндричні дверцята, що ховаються, закривають шість шухлядок і декілька відкритих відділень.
Французький дамський письмовий стіл 5 - характерний для початку XX ст. (стиль ар нуво), виготовлений із дуба та червоного дерева, має фасолевидну стільницю, на задній частині якої спроектований легкий корпус із нішею та шухлядками, які увінчані виступами у вигляді крил метелика. Стіл декорований інтарсією з рослинними квітковими мотивами. В стилі ар деко виготовлений швейцарський письмовий стіл - 6, усі поверхні якого личковані шпоном волоського горіха (крайки поперек), гострі кути мають округлення, двері тумб накладні, стоїть на звичайних ніжках, що закріплені до долішньої рамки тумб. Така форма стола була поширена по всій Європі аж до кінця XX ст., почала витіснятись з ужитку з появою комп’ютерів.
Видовжений стіл 7-з обтічними формами модернізму в США має три горизонтальні поверхні, розміщені на різних висотах сталевого каркаса, що пофарбований під колір тумб і стоїть на мідних наконечниках 9 (дизайнер Франк Ллойд Райт).
Середина минулого століття вирізняється інтенсивним розвитком дизайну письмових столів для офісів (закладів) різного призначення, це столи для конструктора, архітектора, керівників різного рангу або прості робочі столи для пересічних працівників розумової праці. Характерним для цього періоду є стіл 8 за назвою «все в одному» дизайнера з США Джорджа Нельсона - робоча стільниця покрита штучною шкірою, малогабаритна тумба, решітчастий знімний алюмінієвий контейнер для сміття, розкошена сталева опора і секція для зберігання на металевих трубках із розсувними, нахиленими назад дверцятами. Все це надає столу просторову легкість і символізує створення універсального меблевого виробу.
Стіл 9 - двотумбовий щитової конструкції, личкований шпоном дуба, опоряджений під натуральний колір деревини, під стільницею ніша і дві тумби, одна з яких обладнана висувними столярними шухлядами різної висоти, а друга - висувними полицями за дверцятами, тумби стоять на півлавочках із масивної деревини (автор 3. Дячун, ПКТІ Львівського раднаргоспу). Такого типу столи щитової конструкції, одно- чи двотумбові, виготовлялись масово в 60-70-ті рр. минулого століття. До цього ж типу столів можна віднести французький однотумбовий стіл на трьох опорах Пера Полена зі стільницею вільної форми з ламінованої плити -
10, змонтований на каркасі з гнутих металевих труб, пофарбованих у чорний колір, вставні шухляди з нахиленими передніми стінками без ручок.
У 80-х роках минулого століття з'явились персональні комп’ютери, які вплинули на дизайн письмових столів: почали поступово зникати тумби, шухляди, тобто вже не було потреби в об’ємних системах для зберігання документів. Прикладом такого спрощеного виробу є стіл «Кант» - 11, що має ломану стільницю, яка слугує поличкою для книг. Це базова модель стола, яка може комплектуватись додатковими пристроями. Такі столи називають «hot desring» (тобто одне і те саме робоче місце, що використовується різними працівниками в різний час).
Наприкінці XIX ст. дизайн письмових столів почав змінюватись у зв’язку з проектуванням цілих модульних меблевих систем для офісів. Формотворення сучасних офісних столів ґрунтується на широкому спектрі криволінійних поверхонь на металевих опорах -13, значна увага в яких надається декоруванню крайок стільниць як засобу сучасного дизайну. На рис. 1.41 подано найпоширеніші форми стільниць письмових столів. Найбільш зручними є стільниці у формі прямокутника, що добре гармонізує з прямокутними формами приміщень, де столи розміщуються. В сучасних спорудах архітектори використовують криволінійні стіни, зокрема внутрішні перегородки з гіпсокартону, що вплинуло на відповідне формотворення стільниць, рис. 1.41 - є, є, ж (див. рис. 1.40 - 13). При проектуванні різноманітних форм стільниць та організації робочих місць можна використати додаток 1 (частина 1 цього посібника, с. 323).
Проектне рішення стола письмового залежить від його призначення, тому може бути простим або ж ускладнюватись залежно від утилітарних потреб замовника - передбачати полиці, ніші та тумби з різним насиченням їхнього внутрішнього об'єму. Зовнішній вигляд стола, а відповідно і його конструкція, часто ускладнюється згідно з естетичними вимогами замовника-посадовця. Найпоширеніші конструктивні рішення письмових столів подано на рис. 1.42: а - стіл аудиторний щитової конструкції нерозбірний із вертикальною задньою стінкою, що надає йому бічної жорсткості, б - стіл аналогічної конструкції а з нішами, в, г - столи однотумбові та двотумбові, останні можуть бути закріплені до несучої стінки (показано пунктиром) або мати окрему опору з деревини (див. частину І цього посібника, с. 248 - лавочки) чи металу, д - стіл двотумбовий з горішньою нішею на всю його ширину, є - стіл на металевому зварному каркасі з квадратних або прямокутних труб. За необхідності каркас роблять розбірним, а саме: до двох П-подібних поздовжніх вузлів приварюють кутники, до яких закріплюють поперечні царги болтами (по два з кожного боку). Навішують тумби стяжками гвинтовими двосторонніми типу ф. 211.11, є - стіл із викатною тумбою на колісних опорах
і металевих ніжках і заслоном. Виносні елементи до рис. 1.42 подано на рисунках 1.43-1.46. Несучі вертикальні стінки столів мають бути обладнані металевими п’ятами-кутниками або пластмасовими п’ятами-корками, рис. 1.43.
Широко застосовують металеві опори з круглих, квадратних, прямокутних труб або готові металеві ніжки різного дизайну. Опору, що зображена на виносному елементі II, називаємо підсадною, до неї висувають дві основні вимоги - регулювання висоти опори і надійне кріплення до долішньої горизонтальної стінки, рис. 1.44. Така труба з трубчастим стрижнем у середині дає змогу виготовляти ніжки різної висоти, розрізаючи їх на задану довжину. Тоді виконують вирізку перетинок, нарізають різьбу в центральній трубці і врешті монтують опору, прикрутивши горішній та долішній фланці. Застосовують опори висотою до 200 мм, адже відстань між кріпильними шурупами невелика (44 мм) і мале плече опору при дії зовнішньої сили поперек осі ніжки. Кріплення потовщеної стільниці до долішньої стінки ніші показано на рис. 1.45 - III. З цією метою використано довгу гвинтову стяжку.
Доцільним є і конструювання металевих каркасів столів письмових, переважно для адміністративних, навчальних та інших громадських приміщень, рис. 1.42, е. Такі каркаси виготовляють із квадратових або прямокутних алюмінієвих чи сталевих труб. Опорядження поверхонь алюмінієвих труб здійснюють шляхом анодування (метод травлення під замшу), або застосовують порошкове різноколірне покриття методом електростатичного напилювання. Останнє покриття має перевагу в тому, що «холодний» метал вкритий шаром пластмаси і на дотик така поверхня стає «теплою». Для сталевих труб застосовують тільки порошкове покриття електростатичним напилюванням, або ж покриття емалями. Каркаси можуть бути повністю зварними або розбірними на болтах. При цьому
П-подібний бічний вузол із привареними кутниками з’єднується з поперечними царгами болтами по два з кожного боку.
Стільницю до металевого каркаса закріплюють шурупами, що на IV виносному елементі показано у двох варіантах.
Торець труб має бути закритий пластмасовим наконечником, виносний елемент V. За конструкцією наконечники можуть насаджуватися на торець труби ззовні, їхня кріпильна частина (хвостовик) також може входити в середину труби.
Якщо працівникові часто доводиться користуватися тумбою під час роботи, то її доцільно робити мобільною, що дає змогу поставити її в зручному місці, рис. 1.42, є, виносний елемент VI. З цією метою використовують колісні опори,
що обертаються навколо своєї осі, рис. 1.46. Фірми випускають велику кількість колісних опор різного дизайну і конструктивного рішення, з гальмом і без нього, завдання конструктора - вибрати опору, яка відповідала б технічним і ергономічним вимогам.
Найпопулярнішими для офісних столів стали металеві ніжки з труб круглого або квадратового перерізу, що подано на рис. 1.47.
Така ніжка складається з горішнього кріпильного фланця З і болта 2, яким кріпиться труба до фланця через заклинюючий фланець-гайку 5. Долішній торець ніжки має пластмасовий наконечник, який вкручується в трубу, що дає змогу змінювати висоту робочої поверхні стола. Зовнішній вигляд різноманітних ніжок із металевого профілю подано на рис. 1.48.
Номінальна висота ніжок 710 мм, враховуючи різну товщину стільниць, вписується в допустиму висоту робочої поверхні відповідно до вимог державного стандарту 720+780 мм. До плити товщиною 18 мм ніжки з фланцями кріплять шурупами довжиною 14+16 мм, що є ненадійним. Отже, стільницю стола слід виготовляти з плит значно більшої товщини (24+28 мм), або в зоні кріплення ніжок робити потовщення додатковим шаром із плити (окремих смуг), які ставлять на клею і закріплюють шурупами. До цього потовщення прикріплюють ніжку шурупами довжиною до 30 мм, що гарантує міцність кріплення ніжок.
Широкий асортимент ніжок для столів випускає фірма «КМ» (м. Харків) - 060x710 і 060x810 мм з регульованою висотою (за потреби з колісною), останні використовують у робочих кухонних столах. Аналогічного типу також випускають ніжки 060x710 і 060x810 мм і 080x710 та 080x810 мм без регулювання за висотою.
У підстіллі офісних столів часто монтують заслінні стінки, які виконують не тільки функціональну, а й декоративну функцію. Такі стінки виготовляють із плитних матеріалів, із листової перфорованої сталі або штампованих металевих декоративних панелей (частина І цього посібника, розділ 5.6). Для кріплення таких панелей використовують спеціальну фурнітуру, рис. 1.49. До таких столів необхідно підвести проводи живлення приладів - монітора, процесора, принтера тощо, які вставляють у спеціальні секційні кабелепроводи, що запобігає хаотичному їх розміщенню, рис. 1.50. Залежно від потреб, букші є з внутрішнім діаметром 60, 80 та 85 мм, які комплектуються заслінками.
Офісні меблі, як вироби широкого вжитку та призначення, слід конструювати на базі уніфікованих елементів, що сприяє різноманітності їх дизайну і функціональній досконалості. Для прикладу подано каркас промислово-ко- мерційної фірми «Ніка» (м. Київ), який за рахунок комбінацій перемичок та бічних опорних вузлів дає змогу скласти більше 300 типорозмірів столів з одного комплекту уніфікованих елементів, рис. 1.51. На рисунку не показано такі додаткові елементи, що входять до комплекту: тумба та її опора, опора для скляних поличок, опори регульовані та кріпильні вироби пластини, Z-пoдiбнi пластини та кутники. Металеві поверхні покривають порошковою кольоровою емаллю за домовленістю із замовником.