
1. Класифікація 11
1.1. Столи обідні трансформовані 12
1.1.1. Конструювання окремих вузлів столів 28
1.2. Столи зі змінною висотою робочої поверхні 35
1.3. Столи на центральній опорі 38
1.4. Столи з металу та скла 40
1.5. Столи для праці 43
1.5.1. Столи письмові 43
1.5.2. Столи для комп’ютерів 53
Запитання для самоконтролю 55
1. Класифікація
Поверхню, на якій людина виконує різні роботи, називають столом. За функціональним призначенням розрізняють столи обідні, письмові, комп’ютерні, для засідань, приставні, сервірувальні, журнальні, туалетні, гри, столи-тумби, пульти та ін. До столів можна також віднести такі вироби, як кафедра, пюпітр, мольберт тощо, робоча поверхня яких слугує для підтримання відповідних матеріалів на певному рівні від підлоги. Парта також є учнівським письмовим столом, що конструктивно сполучений із лавкою. Робочими називають столи, які використовують у виробничих умовах для виконання технологічних операцій, і їхні функціональні розміри залежать від розмірів предмета праці та пози людини при виконанні цієї операції. Переважно столи є виробами мобільними, проте можуть бути стаціонарними, коли вони закріплюються на одному місці. Відкидні площини, що закріплюються до задніх спинок сидінь, наприклад у кріслах літака, що призначені для прийняття їжі, письма, читання, праці з комп’ютером тощо, також можна назвати столиками.
Класифікацію столів за конструктивним рішенням зовнішнього вигляду підстілля подано на рис. 1.1.
Функціональні розміри столів різного призначення див. у додатку 1.
Чільними елементами у столів є матеріал, конструкція, розміри, форма, експлуатаційні та естетичні властивості стільниці. Робоча поверхня столів може бути личкована простим або фігурним набором шпону з інтарсією та інкрустацією. Сучасні стільниці і напівстільниці виготовляють із плитних личкова них та ламінованих матеріалів, мармуру, керамічних плиток, штучного каменю та ударостійкого скла.
1.2. Столи обідні трансформовані
За формою стільниці обідні столи можна поділити на дев’ять основних груп, що їх подано на рис. 1.2.
Столи обідні, або столи для прийняття їжі за висотою робочої поверхні можна поділити на три типи. Столи висотою до 500 мм традиційно використовуються в мусульманському світі. Столи висотою 720-4-750 мм - коли їдять сидячи на стільцях, і столи висотою більше 1000 мм - коли їдять стоячи, притаманні європейцям. Такі столи на трьох ніжках стародавні греки (IV ст. до н. е.) нази- нали «трапеза». В мистецтві народів Західної Європи ХІ-ХІІ ст. перше місце посідає сундук (скриня), що прижився на багато століть і служив столом, стільцем, шафою і навіть ліжком. Хронологію розвитку дизайну столів обідніх подано ми рис. 1.3.
Рис. 1.3. Столи обідні
Стіл романського стилю - 1 - стоїть на двох дощатих стояках, що для міцності з'єднані досить масивним бруском, торці якого виходять назовні і заклинені. 11 і якої різьби на таких столах немає, прикрасою слугує фігурний виріз по крайках стояків. У цей період виготовляли столи із круглою чи багатогранною стільницею на одній опорі, яку прикрашали столярними елементами і різьбленим декором; 2 - італійський стіл раннього відродження XV ст. вишуканої форми: ріаьба по крайці масивної стільниці, опори з лапами лева нагадують кам’яні рельєфи с і ароримських мармурових столів; 3 - стіл ранньоколоніальної Америки кінця XVII ст. на точених ніжках, в якому вже застосовано складання круглої стільниці за рахунок звисання на завісах напівстільниць, такий метод трансформації стола застосовується і в наш час (див. рис. 1.8 і 1.9); 4 - російський розсувний стіл із різьбою та інкрустацією, стільниця здвоєна, міжніжки розміщені високо на ніжках, початок XVIII ст.; 5 - німецький стіл нової форми першої половини XVIII ст., стиль бароко, стільниця має інтарсію з горіха та вишні з криволінійними крайками, стоїть на ніжках кабріоль і фігурними міжніжками; 6 - шотландський обідній стіл кінця XIX ст.: розсувна стільниця овальної форми і профільована по крайках. Точені ніжки конічної форми з канелюрами, стільниця розсувається спеціальним механізмом із ключем (винайдений у 1835 р., але популярним став тільки наприкінці XIX ст.); 7 - круглий обідній стіл Роберта Джупе (початок XIX ст.) зі складною механікою розкладання на центральній опорі, стільниця складається з восьми секторів, які радіально розходяться при трансформації, збільшуючи діаметр стільниці. Проміжки між секторами заповнюються вкладними стільничками; 8 - сучасний стіл «АИТІСО», матеріал стільниці - скло, каркас із сірого алюмінію на скошених ніжках, дизайн Хорхе Пенсі (1998 р.).
Залежно від конструктивного рішення столи можуть бути нерозбірними або розбірними. Перевагу надають розбірним столам, що дає змогу спростити технологічний процес їхнього виготовлення і створює зручність під час пакування та транспортування. Робоча поверхня столів може бути суцільною або складатися з декількох частин у столах, що трансформуються. Залежно від способу трансформації стільниці столи можуть бути розсувними, розкладними і складними.
Столи складаються з двох основних вузлів - стільниці та підстілля. Термін «стільниця» означає горішню площину (щит, скло тощо), що розташована над підстіллям. Ця площина може бути суцільною або складатися з окремих частин. І Іідстілля-опора для стільниці містить царговий пояс із ніжками і пристроями для трансформації.
Розглянемо схеми трансформацій столів і їх конструктивне рішення. На рис. 1.4 подано конструктивне рішення стола за схемою 1 з розсувними царгами та вільно вкладними стільничками. Конструкцію ходових і напрямних брусків, ніжок, царг тощо подано на рисунках 1,17-1,23. Розміри елементів стільниці для розрахунку кількості посадочних місць мають відповідати галузевому стандарту (табл. 1.1.)
Таблиця 1.1
Розрахунок посадочних місць за столом за схемою 1
Довжина стільниці, мм |
Ширина, мм |
Кількість вкладних стільниць, шт. |
Кількість посадочних місць, шт. |
|||
1. |
L1 |
стільниці, в |
вкладної стільнички, / |
L |
L1 |
|
1100 |
1500 1900 2300 |
800 |
400 |
1 2 3 |
4 |
6 7 9 |
1700 2300 |
600 |
1 2 |
6 9 |
|||
1200 |
1600 2000 2400 |
400 |
1 2 3 |
5 |
6 8 9 |
|
1800 2400 |
600 |
1 2 |
7 9 |
|||
|
1700 |
|
|
1 |
|
7 |
|
2100 |
|
400 |
2 |
|
8 |
1300 |
2500 |
900 |
|
3 |
5 |
10 |
|
1900 |
|
600 |
1 |
|
8 |
|
2500 |
|
|
2 |
|
10 |
Стіл розсувний за схемою 2 (рис. 1.5) має вільно лежачу вкладну стільничку. Напівстільниці розсувають на ходових трапецієвидних ходових брусках, які розміщені в аналогічних вирізах бічних царг.
Таблиця 1.2
Розрахунок посадочних місць за столом
Довжина стільниці в положенні, мм |
Ширина, мм |
Кількість вставних |
Кількість посадочних місць, шт. |
|||
складе |
розсув- |
стіль |
вставних |
стільниць, |
|
|
ному, Ь |
ному, її |
ниці, В |
стільниць, 1 |
шт. |
|
|
|
1500 |
750 |
400 |
|
|
6 |
1100 |
1500 |
800 |
400 |
|
|
6 |
|
1700 |
800 |
600 |
1 |
|
6 |
|
1600 |
800 |
400 |
|
5 |
6 |
|
1800 |
800 |
600 |
|
5 |
7 |
Стіл розсувний за схемою 3 (рис. 1.6) має дві півстільнички, кожна з яких має по два поворотних кронштейни, які, повертаючись, ховаються у царговий пояс. Розміри подано у табл. 1.3.
Таблиця 1.3
Розрахунок посадочних місць за столом за схемою З
Довжина стільниці у положенні, мм |
Ширина, мм |
Діметр D < |
Кількість вкладних стільничок, шт. |
Кількість посадочних місць, шт. |
|||||
розкладеному, L |
розсувному |
стільниці, В |
вкладних стільниць, l |
L |
D |
L1 i L2 |
|||
L1 |
L2 |
||||||||
800 |
1200 |
_ |
800 |
400 |
_ |
|
3 |
|
5 |
900 |
1300 |
- |
900 |
400 |
- |
2 |
4 |
|
|
- |
- |
1350 |
|
350 |
1000 |
|
|
4 |
5 |
Стіл розкладний за схемою 4 має дві напівстільнички, до яких знизу закріплені під кутом ходові бруски, завдяки яким при розсуванні напівстільнички займають рівень стільниці, рис. 1.7. Величина клина при заданій довжині напівстільниці має дорівнювати товщині стільниці. Розміри подано в табл. 1.4.
Таблиця 1.4
Розрахунок посадочних місць за столом за схемою 4
Довжина стільниці у положенні, мм |
Ширина, мм |
Кількість вкладних стільничок, шт. |
Кількість посадочних місць, шт. |
||||
складеному, L |
розкладеному, L1 |
стільниці, В |
вкладної стільнички, l |
||||
L |
L1 |
L2 |
|||||
1100 |
1600 |
750 |
500 |
1 |
4 |
6 |
- |
2100 |
2 |
- |
8 |
||||
1300 |
1900 |
800 |
600 |
1 |
5 |
7 |
- |
2500 |
2 |
- |
10 |
Стіл за схемою 5 з відкидною і поворотною стільницею складається з двох однакових стільниць, що з’єднані між собою потайною завісою, рисунки 1.8 та 1.26, 1.27. Робоча поверхня стола при цьому збільшується в два рази. Долішня стільниця до царгового пояса закріплена болтом (віссю) через міжцарговий брусок, навколо якого вона повертається.
Горішня поверхня царгового пояса покривається сукном, яке запобігає дряпанню долішньої пласті стільниці. Точку повороту визначають графічним методом. З цією метою стіл зображують у масштабі зі складеною і розкладеною стільницею в плані. Тоді через центр стола з точки А і через точку В (кінець крайки стола в складеному положенні і стик стільниць стола в розкладеному положенні) проводять прямі, що перетинаються під кутом 90° у точці С - точці повороту. Поперечні крайки стільниць з’єднані торцевою двошарнірною завісою ф. 115.01 [43]. Долішня стільниця повинна мати упорні шканти для фіксації її положення і засувку, яка кріпиться до царги або ніжки. Розміри подано в табл. 1.5.
Таблиця 1.5
Розрахунок посадочних місць за столом за схемою 5
Довжина стільниці у положенні, мм |
Ширина стільниці, мм, В |
Кількість посадочних місць при довжині стільниці, шт. |
||
складеному, і |
розкладеному, і/ |
|||
ь |
11 |
|||
800 |
1200 |
600 |
2 |
5 |
Стіл-тумба за схемою 6 має стаціонарну прямокутно витягнуту стільницю, що являє собою горішню горизонтальну стінку корпуса тумби (вона обов’язково нрохідна), рис. 1.9. До поздовжніх крайок цієї стільниці на завісах закріплені стільниці, які вільно звисають. Стільниці в піднятому горизонтальному положенні опираються на опори-рамки, які закріплені завісами до бічних стінок тумби і відповідно можуть повертатись, що показано стрілками на рисунку. Недоліком виробів цього типу є те, що в складеному вигляді за такий стіл неможливо сісти, тому їх ставлять при стіні і, за потреби, переміщають на середину приміщення і використовують за прямим функціональним призначенням в розкладеному вигляді. Перевага їх у тому, що габарити їхні в складеному вигляді невеликі, завдяки чому вони займають мало місця і зручно розміщуються в будь-яких умовах. Опори-рамки виготовляють із брусків масивної деревини перерізом 16x34, 16x44, 19x34, 19x44 мм, залежно від величини стола.
Замість рамок-опор можна використовувати висувні бруски чи рамки з-під горішньої горизонтальної стінки корпусу тумби. З цією метою також можна використовувати поворотні металеві кронштейни, але при цьому втрачається стійкість стола в розкладеному вигляді.
Таблиця 1.6
Розрахунок посадочних місць за столом за схемою 6
Довжина стільниці у положенні, мм |
Довжина стільниці, мм, l |
Ширина стільниці, мм, В |
Кількість посадочних місць, шт. |
|||
складеному, 1 |
розкладеному, |
|||||
L |
L2 |
L1 |
L2 |
|||
350 |
1000 |
1650 |
650 |
800 900 |
3 |
6 |
Розміри подано в табл. 1.6. Кількість посадочних місць у таких столах можна збільшити за рахунок додаткових стільниць (рис. 1.10). Тумби таких столів можуть мати різне функціональне призначення.
Зображена на рисунку тумба має двостороннє використання - з однієї сторони шухляди, з другої - відкрита ніша. Внутрішнє заповнення тумби визначає дизайнер. За ширини тумби 500 мм, довжини 800 мм, довжини стільниць по 650 мм і 630 мм кількість посадочних місць становить 16 осіб (без сидіння проти тумби). В цьому велика перевага такого стола, а недоліком є велика маса, тому його необхідно обладнати ручками для перенесення.
Стіл стільницями і вкладною стільничкою, яка повертається навколо попгргчінн осі, іа схемою 7 наведено на рис. 1.11. Бічні вузли складаються з двох ніжок та царги поздовжньої. Ніжки з царгами з'єднуються на рамковий шип. Розміри подано в табл. 1.2.
Рис. 1.11. Конструкція стола обіднього з розсувними напівстільницями і вкладною стільничкою, що розвертається на поперечній осі:
1 - напівстільниця, 2 - царга бічного вузла, 3 - ніжка, 4 - царга поперечна,
5 - вкладна стільничка, 6 - шуруп, 7 - брусок ходовий, 8 - брусок міжцарговий,
9 - шуруп, 10 - кронштейн повороту
Стіл обідній розсувний і:і круглим царговим поясом і круглою стільницею та розкладними стільничками, які розвертаються на осі, подано на рис. 1.12, схема 8. Круглі або овальні царгові пояси виготовляють гнутоклеєними з лущеного шпону або тонкої фанери. Більш прогресивним є конструктивне рішення таких криволінійних царг із плитних матеріалів - гнутопропильних деталей (див. частину 1 навчального посібника, с. 180).
Стіл обідній розсувний з двома стільницями, що переміщаються в пазах поздовжніх царг бічних вузлів, зображено на рис. 1.13, схема 9.
Після розкладання такого стола робочі поверхня збільшується вдвічі. Схема трансформації стола, порівняно з попередніми схемами, не потребує спеціальних механізмів, проста та надійна. Схема послідовності дій при трансформації складається з таких операцій: а - стіл у складеному вигляді, б - стільниця зміщується вліво за стрілкою до упору, в - висування горизонтально долішньої стільниці вправо за стрілкою, г - продовження висування долішньої стільниці з одночасним підніманням вгору до упору за стрілками, д - повертання правої стільниці в горизонтальне положення відносно правого упору (шпильки) з проходженням лівої шпильки вгору за стрілками, є - переміщення долішньої стільниці за стрілкою горизонтально до змикання з горішньою'стільницею. Складання стола виконується в зворотному порядку. Зовнішній вигляд бічного вузла з пазами для переміщення стільниці (стіл металевої конструкції) подано на рис. 1.13 - продовження.
При конструюванні каркаса столів, що трансформуються за схемами 7, 9 та 10, можна використати сталеві смуги товщиною не менше 6 мм, які замінюють поперечні царги. Приклад кріплення до таких сталевих смуг підсадних ніжок показано на рисунках 1.14 та 1.22 - здійснюється спеціальною гвинтовою стяжкою з потайною головкою.
Стіл обідній розсувний зі шторними напівстільничками подано на рис. 1.15, схема 10. Конструкція царгового пояса особлива тим, що ніжки 6 є підсадними - закріплені спеціальними гвинтовими 9 стяжками до поздовжніх царг. З’єднання бічних вузлів із поперечними царгами 7 і середником 11 формує каркас підстілля. Планки шторних стільничок виготовляють із переклеєного шпону, щоб
запобігти їхньому жолобленню. Планки скріплені між собою двома стрічками за допомогою клямр, рис. 1.15, 2. До кожної планки з двох сторін прикріплені ходові шканти 10.
Стіл обідній розсувний із телескопічними напрямними подано на рис. L16, схема 11. Такого типу столи тепер виготовляють мало. їх можна розсунути за довжиною значно більшою, ніж у складеному вигляді. Телескопічні напрямні закріплені шурупами до поздовжніх царг. Обидві половини стільниці з’єднані з крайніми напрямними і можуть розсуватися. Простір, що утворюється, заповнюють вкладними стільничками, які зберігають окремо. Для запобігання провисання висунутої частини стола на останній напрямній нерухомо закріплюється
поперечна царги з підкидними ніжками. Напівстільниці, вставні стільнички фіксуються між собою присадними шкантами або в шпунт і гребінь. Теле- с конічні напрямні з деревини можуть бути замінені на металеві на підшипниках кочення. Конструкцію металевих телескопічних напрямних подано на рис. 1.16.