- •Загальні організаційно-методичні вказівки щодо відпрацювання теми№ 2: «Двигун автомобіля»
- •Розрахунок часу за видами занять:
- •Навчально – методичні матеріали для проведення занять Заняття №1 Загальна будова і робота двигунів внутрішнього згоряння (двз)
- •2 Години
- •Загальні організаційно-методичні вказівки:
- •Методичні вказівки щодо вступної частини:
- •Методичні вказівки щодо відпрацювання навчальних питань.
- •Методичні вказівки щодо заключної частини:
- •Вивчення будови і технічної характеристики двигунів автомобілів Самостійне заняття
- •1Година
- •Порядок проведення заняття
- •Система охолодження двигуна
- •2 Години
- •Загальні організаційно-методичні вказівки:
- •Методичні вказівки щодо вступної частини:
- •Методичні вказівки щодо відпрацювання навчальних питань.
- •Методичні вказівки щодо заключної частини:
- •Несправності системи охолодження Самостійне заняття
- •1 Година
- •Автомобиль КамАз 6х6. Руководство по эксплуатации. м.: Воениздат, 1988. Стр. 68-69.
- •Порядок проведення заняття
- •Заняття №5 Система мащення двигуна
- •2 Години
- •1.Загальні організаційно-методичні вказівки:
- •Методичні вказівки щодо вступної частини:
- •3. Методичні вказівки щодо відпрацювання навчальних питань.
- •4.Методичні вказівки щодо заключної частини:
- •Несправності системи мащення Самостійне заняття
- •1 Година
- •Автомобиль КамАз 6х6. Руководство по эксплуатации. м.: Воениздат, 1988. Стр. 68-69.
- •Порядок проведення заняття
- •Система живлення карбюраторного двигуна Групове заняття
- •2 Години
- •Загальні організаційно-методичні вказівки:
- •Методичні вказівки щодо вступної частини:
- •Методичні вказівки щодо відпрацювання навчальних питань.
- •Методичні вказівки щодо заключної частини:
- •Керування карбюратором Самостійне заняття
- •2 Години
- •Порядок проведення заняття
- •Системи живлення дизельного двигуна
- •2 Години
- •Загальні організаційно-методичні вказівки:
- •Методичні вказівки щодо вступної частини:
- •Методичні вказівки щодо відпрацювання навчальних питань.
- •Методичні вказівки щодо заключної частини:
- •Система випуску відпрацьованих газів. Несправності системи живлення Самостійне заняття
- •2 Години
- •Автомобиль КамАз 6х6. Руководство по эксплуатации. м.: Воениздат, 1988.
- •Порядок проведення заняття
- •Розміщення двигуна та приладів систем в автомобілі. Вивчення будови, принципу роботи механізмів двигуна, вузлів і приладів систем
- •4 Години
- •Загальні організаційно – методичні вказівки:
- •Методичні вказівки щодо вступної частини.
- •Методичні вказівки щодо відпрацювання навчальних питань
- •Зміст навчальних місць
- •Графік зміни навчальних місць
- •Навчальні місця і розрахунок часу на їх відпрацювання
- •Методичні вказівки щодо заключної частини
- •Загальні вимоги заходів безпеки
- •Тема 2. Двигун автомобіля. Заняття 2. Вивчення будови і технічної характеристики двигунів автомобілів.
- •Тема 2. Двигуни автомобіля. Заняття 4. Несправності системи охолодження.
- •Автомобиль КамАз 6х6. Руководство по эксплуатации. м.: Воениздат, 1988. Стр. 68-69.
- •Тема 2. Двигуни автомобіля. Заняття 6. Несправності системи мащення.
- •Автомобиль КамАз 6х6. Руководство по эксплуатации. м.: Воениздат, 1988. Стр. 68-69.
- •Тема 2. Двигуни автомобіля. Заняття 8. Керування карбюратором.
- •Тема 2. Двигуни автомобіля. Заняття 10. Система випуску відпрацьованих газів. Несправності системи живлення.
- •Дидактичний матеріал для проведення занять.
- •Основні визначення двигунів внутрішнього згоряння.
- •Призначення, будова і робота механізмів двигуна.
- •Призначення, тх, будова та робота системи живлення повітрям двигуна КамАз-740.
Призначення, будова і робота механізмів двигуна.
КШМ.
Кривошипно-шатунний механізм служить для сприйняття тиску газів і перетворення зворотно-поступального руху поршня в обертовий рух колінчатого вала.
Нерухомі частини КШМ:
Блок циліндрів;
Головки блоку циліндрів;
Гільзи циліндрів;
Картер щеплення та маховика;
Піддон (масляний картер).
Рухомі частини КШМ:
Поршень.
Поршневі кільця.
Шатун.
Колінчастий вал.
Маховик.
ГРМ.
Газорозподільний механізм призначений для своєчасного впуску в циліндри двигуна необхідного заряду свіжої горючої суміші та випуску із них відпрацьованих газів.
Будова ГРМ:
Газорозподільний вал.
Штовхачі.
Штанги штовхачів.
Коромисла.
Клапани.
Робота механізму газорозподілу полягає в наступному. Обертання колінчатого вала двигуна через пару розподільних шестерень передається на розподільний вал. Кулачок цього вала набігає на штовхач і змушує його переміщатися. Переміщаючись, штовхач передає зусилля на клапан через передатні деталі й змушує клапан відкриватися. При збіганні кулачка зі штовхача клапан під дією пружини закриває отвір впускного або випускного каналу.
Призначення, ТХ, будова та робота системи охолодження двигуна ЗІЛ-131.
Необхідність системи охолодження викликається тим, що деталі двигуна, що стикаються з розпеченими газами, при роботі сильно нагріваються. Якщо не охолоджувати внутрішніх деталей двигуна, то внаслідок перегріву може відбутися вигоряння шару змащення між деталями і їх заїдання. Неможнадопускати й переохолодження двигуна, тому що при цьому збільшуються теплові втрати й зменшується кількість корисно використовуваного тепла, зростають втрати на тертя внаслідок загущеннязмащення, погіршуються умови сумішоутворення, знижується потужність і погіршується економічність.
Система охолодження призначена для відведення тепла від деталей двигуна, що стикаються з гарячими газами з метою підтримки нормального теплового режиму двигуна.
Технічна характеристика:
Тип: закрита, рідинна, із примусовою циркуляцією охолоджувальної рідини.
Заправний об'єм:
29 л без розширювального бачка;
31 л з розширювальним бачком.
Нормальний тепловий режим роботи двигуна - 80—95 °С.
Використовувані охолоджувальні рідини:
помягшена вода;
НОР (антифриз марки «40» або «65»).
Охолоджувальні рідини повинні задовольняти наступним основним вимогам: мати високу теплоємність, невелику в'язкість, бути негорючими, нешкідливими та дешевими, мати низьку температуру замерзання, високу температуру кипіння й не сприяти утворенню накипу в системі охолодження.
Вода як охолодна рідина має ряд позитивних властивостей: високу теплоємність, оптимальну в'язкість, безпечна в пожежному відношенні, не токсична.
Основні недоліки води: недостатньо низька температура замерзання, збільшення об'єму при замерзанні (приблизно на 10%), невисока температура кипіння, утворення накипу, що має погану теплопровідність. Інтенсивність утворення накипу в системі охолодження залежить від жорсткості води, що створюється розчинними в ній солями, в основному кальцію й магнію.
Групи жорсткості води:
м’яка (до 2);
помірної жорсткості (2-4);
середньої жорсткості (4-6);
жорстка (6-8);
дуже жорстка (>10).
Кількість низькозамерзаючої рідини, що заливається в систему охолодження, беруть на 6-8 % менше її місткості, тому що антифриз при нагріванні збільшується в об'ємі більше, ніж вода;
Етиленгліколеві антифризи - сильні отрути, тому при роботі з ними необхідно дотримуватись правил техніки безпеки.
Система охолодження включає:
Сорочки охолодження.
Водяний насос.
Вентилятор.
Термостат.
Радіатор.
Пароповітряний клапан.
Жалюзі.
Сполучні трубопроводи й шланги.
Зливні краники.
Контрольні прилади (термометр, контрольна лампа).
Радіатор опалювача кабіни.
Кран опалювача.
Водяной насос призначений для забезпечення примусової циркуляції охолодної рідини в системі.
Тип: відцентровий.
Встановлений на передньому торці блоку циліндрів. Конструктивно поєднаний з вентилятором.
Насос складається з:
корпуса,
корпуса підшипників,
валика,
крильчатки,
сальника,
маточини шківа вентилятора
шківа привода.
Корпус підшипників має маслянку й контрольний отвір для виходу змащення. В нижній частині насоса є контрольний отвір для виходу охолодної рідини у випадку ушкодження сальника. Крильчатка насоса закріплена на валику болтом.
Вентилятор призначений для утворення потоку охолоджуючого повітря через радіатор.
Вентилятор шестилопастний, виготовлений з листової сталі.
Розміщений в направляючому кожуху (дифузорі) для збільшення швидкості потоку повітря через радіатор.
Привод вентилятора й водяного насоса здійснюється від шківа колінчатого вала двома ременями. Причому вентилятор приводиться в дію незалежно від водяного насоса, що дозволяє при подоланні бродів відключати вентилятор ослабленням ременя, не припиняючи обертання водяного насоса, компресора й насоса гідропідсилювача рульового керування. Ремінь привода вентилятора охоплює шків генератора, а ремінь привода водяного насоса охоплює шків насоса гідропідсилювача рульового привода. Від шківа водяного насоса приводиться в дію компресор.
Термостат призначений для прискорення прогріву холодного двигуна й запобігання його від переохолодження.
Тип: із твердим наповнювачем.
Активна маса – церезин (нафтовий віск) та мідний порошок.
Розміщений між верхнім і нижнім патрубками.
Будова:
корпус;
заслінка;
шток;
балон з активною масою та мембраною;
зворотна пружина.
Робота термостата. При прогріві холодного двигуна канал, що з'єднує сорочку двигуна з радіатором, перекритий заслінкою термостата. Охолодна рідина через перепускний патрубок, що з'єднує нижній випускний патрубок з усмоктувальною порожниною корпуса водяного насоса, інтенсивно циркулює, минаючи радіатор, що прискорює прогрів двигуна. Ця циркуляція зберігається й при повністю відкритому термостаті. При температурі охолодної рідини, рівної 70—83 °С, активна маса (церезин), що міститься в балоні термостата, плавиться, і збільшення її об’єму викликає переміщення штока доверху, при цьому відкривається заслінка, після чого охолодна рідина починає циркулювати через радіатор. При зниженні температури ОР об’єм церезину зменшується і заслінка під дією пружини зачиняється.
Радіатор призначений для відведення тепла від нагрітої охолоджувальної рідини.
Тип: трубчасто-стрічковий, трьохрядний.
Складається із:
верхнього бачка;
серцевини;
нижнього бачка.
Пробка заливної горловини радіатора із двома клапанами: впускним (повітряним) і випускним (паровим).
Випускний (паровий) клапан допускає підвищення тиску в системі охолодження на 100 кПа (1 кгс/см2) вище атмосферного. Це сприяє зменшенню втрат ОР від випаровування, а температура кипіння підвищується до 119°С. Таким чином підвищується ефективність системи охолодження, і автомобіль можна експлуатувати в тяжких умовах більше тривалий час без закипання охолодної рідини в радіаторі.
Впускний (повітряний) клапан перешкоджає створенню в системі великого розрідження при остиганні двигуна й охороняє деталі радіатора від ушкодження. Відкривається при розрідженні 1—13 кПа (0,01—0,13 кгс/см2).
Жалюзі радіатора призначені для регулювання потоку повітря, що проходить через радіатор.
Складаються із окремих пластин, що шарнірно закріплені спереду радіатора.
Керування жалюзі здійснюється з кабіни водія. Ручка керування розташована під щитком з лівої сторони кабіни. Щоб закрити жалюзі, треба потягнути ручку на себе. Закривати жалюзі треба при прогріві двигуна, а також при русі у випадку зниження температури охолодної рідини.
Контрольні прилади.
Термометр:
покажчик (установлений на щитку приладів);
датчик покажчика температури (встановлений у водяному каналі впускного трубопроводу).
Контрольна лампа аварійного перегріву ОР. Загоряється при досягненні температури охолодної рідини 115°С. Датчик контрольної лампи встановлений у верхньому бачку радіатора.
Зливні крани – 3 од.
один кран патрубка радіатора;
два крана пускового підігрівача.
Опалювач кабіни призначений для обігріву кабіни та вітрового скла у випадку його замерзання. Розміщений в кабіні. Вмикається в систему охолодження за допомогою крана, який розміщений на головці блоку циліндрів.
Робота системи охолодження.
Від обертання колінчатого вала двигуна через привод приводиться в дію водяний насос та вентилятор. В приймальній порожнині водяного насоса при обертанні крильчатки утворюється розрідження. ОР за рахунок розрідження поступає із нижнього бачка радіатора в водяний насос, а з нього під певним тиском по двох нагнітаючих патрубках насоса подається в лівий і правий блоки циліндрів і, проходячи через вікна в міжциліндрових перегородках, охолоджує гільзи циліндрів. Через отвори в привалочних поверхнях блоку й головки та у прокладці між ними охолодна рідина проходить у головки. Зазначені отвори розташовані так, щоб можна було підвести рідину до найбільш нагрітих частин головок - патрубкам випускних клапанів і гніздам свічок - і ввести в головки основну частину охолодної рідини біля задніх торців головок. Це забезпечує подальший поздовжній рух рідини від заднього до переднього торця головок. Потім охолодна рідина по каналах у впускній трубі проходить до патрубка термостата. Якщо температура ОР менше 70°С, термостат закритий і рідина циркулює, обминаючи радіатор. При досягненні температури ОР 83°С термостат повністю відчиняється і рідина циркулює через радіатор, охолоджуючись там потоком повітря, який утворює вентилятор.
Призначення, будова та робота пускового підігрівача.
Передпусковий підігрівник призначений для розігріву двигуна перед його пуском при низькій температурі навколишнього повітря.
Він встановлений на двигуні із правої сторони.
Технічна характеристика:
Тип….. П-100, рідинний, включений в систему охолодження.
Використовуване паливо…………………бензин А-76.
Місткість паливного бака…………………………...2 л.
Теплопродуктивність………18,2 кВт (15 600 ккал/год).
Час на розігрів двигуна при температурі –30°С…25 хв.
Будова:
Котел (складається з камери згоряння, жарової труби, газоходу й двохз'єднаних між собою рідинних сорочок (теплообмінника).
Направляючий лоток.
Паливний бачок.
Заливна воронка.
Електромагнітний клапан.
Електродвигун з вентилятором.
Свічка накалювання.
Пульт керування.
Паливний кран.
Зливні крани.
Трубопроводи.
Робота підігрівача:
Паливо в камеру згоряння котла подається з бачка самопливом. Для керування подачею палива встановлений електромагнітний клапан з регулювальною голкою та паливним фільтром. Повітря нагнітається вентилятором, циркуляція ОР між теплообмінником котла та сорочкою охолодження блоку циліндрів під час роботи підігрівача – термосифонна.
Первіснезапалення суміші починається від свічі накалювання. Після того як у камері встановиться стійке горіння, свіча вимикається, і подальше горіння забезпечується від полум'я раніше запаленого палива. У ланцюг свічки послідовно включений додатковий резистор, установлений на пульті керування підігрівником. По розжаренню спіралі резистора судять про роботу свічки.
Гарячі гази, що утворюються при згорянні палива в камері згоряння котла, закрученим потоком проходять по жаровій трубі й віддають теплоту рідині, що знаходиться в теплообмінниках котла підігрівача. Нагріта в котлі підігрівача ОР проходить через порожнини сорочок охолодження блоку та головок блоку і розігріває двигун. Гази, що проходять через випускний патрубок, лотком направляються під картер двигуна, де використаються для обігріву масла в картері.
Призначення, ТХ, будова та робота системи змащення та вентиляції картера двигуна ЗІЛ-131.
Система змащування двигуна призначена для зберігання, очищення та подавання мастила до поверхонь двигуна, що труться, з метою:
зменшення тертя та зносу деталей;
часткового відводу тепла від поверхонь, що труться;
видалення продуктів зносу від тертя деталей;
захисту деталей двигуна від корозії.
Технічна характеристика:
Тип – комбінована.
Масло, що використовується – М-8В1
Ємкість системи – 9,5 л.
Робочий тиск в системі – 2-4 кгс/см2
Мінімальний тиск в системі – 0,5 кгс/см2
Застосовуване для змазування двигуна масло повинне мати властивості, що забезпечують ефективну роботу системи; необхідним рівнем в'язкості при високих і низьких температурах, гарною здатністю змочувати поверхні деталей, не викликати корозії деталей, не містити механічних домішок і т.д. Ці властивості масла створюються введенням у певній концентрації спеціальних присадок (миючих, протизадирних, антиокисних, протизношувальних і ін.) У процесі роботи у двигуні ці присадки поступово спрацьовуються і їхня концентрація зменшується. Тому для підтримки концентрації присадок моторні масла періодично заміняють.
В позначенні масла М-8В1: М – моторне, 8 – кінематична вязкість в сантистоксах при 100°С, В – група масла, 1 – масло для карбюраторних двигунів. (групи масел: А-для нефорсованих двигунів, Б-для малофорсованих, В-для середньофорсованих, Г-для високофорсрваних, Д та Е –для спеціальних двигунів; індекс 1 – масло для карбюраторних двигунів, 2 – для дизельних двигунів, буква “к” після індексу – для двигунів типу КамАЗ)
Система змащування включає:
Масляний картер двигуна (піддон).
Маслоприймач.
Масляний насос.
Відцентровий фільтр очистки масла.
Клапани (1-редукційний, 2-пропускні).
Масляний радіатор.
Кран масляного радіатора.
Маслопроводи.
Маслорозподільна камера, масляні канали в головках, блоці, корпусах і деталях механізмів і агрегатів двигуна.
Контрольні прилади.
Маслозаливний патрубок.
Масляний картер двигуна (піддон).
Масляний картер двигуна призначений для зберігання необхідної кількості масла, що забезпечує роботу системи.
Він також захищає деталі двигуна від пилу та бруду.
В нижній частині піддону мається зливний отвір, в який загвинчена пробка з постійним магнітом, що виконує функцію фільтра. Магнітний фільтрадсорбує окислені й неокислені сталеві й чавунні частки, що потрапили в масляний піддон у результаті зношування деталей двигуна або випадково. При русі автомобіля масло в піддоні перемішуються, його потоки обмивають полюса магніту, внаслідок чого продукти зношування сталевих і чавунних деталей осідають на полюсах магніту.
Маслоприймач.
Маслоприймач забезпечує забирання масла з піддону та його первісне очищення від механічних домішок.
Нерухомо закріплений двома болтами й ущільнений прокладкою з маслостійкогопароніта в виштамповці масляного картеру.
Складається з:
корпусу;
маслоприймальної труби;
фільтруюча сітка;
пружина.
Фільтруюча сіткамаслоприймача затримує органічні й неорганічні частки розміром більше 0,7 мм. Розмір отворів сітки 0,7x0,7 мм, виготовлена з лудженого або оцинкованого сталевого дроту діаметром 0,3 мм.
Масляний насос.
Призначений для подачі масла в систему й створення в ній необхідного тиску.
Установлений зовні на механічно обробленійпривалочній поверхні із правої сторони (по ходу) задньої частини блока-картера й прикріплений до нього трьома болтами.
Технічна характеристика.
Тип: шестеренний, двосекційний із загальним для всіх секцій входом і роздільним виходом масла.
Тиск, на який відрегульований редукційний клапан - 3,2 кгс/см2;
Тиск, на який відрегульований перепускний клапан - 1,2 кгс/см2;
Будова:
Корпус (корпус верхньої секції, основа (кришка), корпус нижньої секції).
Ведучий вал.
Ведуча та ведена шестерні верхньої секції.
Ведуча та ведена шестерні нижньої секції.
Редукційний клапан (в кришці насоса).
Перепускний клапан (в корпусі нижньої секції).
Робота:
Приводиться в дію від зубчатки розподільчого валу через додатковий валик. При обертанні шестерень насосу іх зубці захоплюють масло з вхідного отвору, переносять його біля стінок корпуса та витискають у вихідний отвір.
Насос забирає масло з піддону картера двигуна через маслоприймач.
Верхня секція масляного насоса подає масло під тиском в систему змащення двигуна через центрифугу та маслорозподільну камеру, а нижня секція через спеціальний кран забезпечує циркуляцію мастила через радіатор.
У разі підвищення тиску в каналі подачі масла до центрифуги більше 3,2 кгс/см2 масло з нагнітаючої порожнини верхньої секції насосу через редукційний клапан буде перетікати до приймальної.
У разі підвищення тиску в маслопроводі подачі масла від нижньої секції насоса до радіатора більше 1,2 кгс/см2 масло з нагнітаючої порожнини нижньої секції насосу через перепускний клапан буде перетікати до приймальної.
Відцентровий фільтр очистки масла.
Призначення.
Для очищення масла від механічних домішок та продуктів окислення.
Встановлений зверху в задній частині двигуна. Включений у систему змащення послідовно.
Технічна характеристика.
Тип - відцентровий з реактивним приводом.
Швидкість обертання ротора - 5000-6000 об/хв.
Спрацювання перепускного клапана – при перепаді тиску 0,8 – 1 кгс/см2.
Будова.
Корпус фільтра.
Кожух фільтра.
Вісь ротора з маслороздільною трубкою.
Корпус ротора з двома жиклерами.
Ковпак ротора.
Деталі ущільнення.
Деталі кріплення.
Перепускний клапан.
Робота.
Масло з верхньої секції масляного насосу під тиском поступає через кільцевий і радіальні канали під маслороздільну вставку. Звідси частина масла через сітчастий фільтр, що запобігає засміченню, подається до двох жиклерів, а інша частина масла, пройшовши через отвори у вставці, піддається очищенню від бруду в центрифузі. Корпус центрифуги обертається за рахунок реактивної сили, створюваною струменем масла, що випливає з корпуса через два жиклери. Під дією виникаючих відцентрових сил частки забруднень (продукти зношування деталей, частки нагару, продукти окислювання масла, сторонні механічні частки, що потрапили в масло), щільність яких більше щільності масла, відкидаються до внутрішньої стінки ковпака ротора, де відкладаються у вигляді щільного осаду. Цей осад видаляють із кришки корпуса при чищенні центрифуги. Масло, що випливає із сопел, збирається в широкій частині корпуса фільтра й стікає в масляний піддон двигуна.
Очищене масло, обігнувши зверху вставку, через радіальні отвори у верхній частині осі ротора й трубки надходить у корпус масляного фільтра й потім у маслорозподільну камеру блоку двигуна.
В корпус фільтра убудований перепускний клапан, відрегульований на перепад тисків 0,8—1 кгс/см2. Він призначений для пропуску частини масла в розподільну камеру, минаючи центрифугу, при значному зношуванні підшипників двигуна у зв'язку зі збільшенням витрати масла. Частина масла також може проходити через перепускний клапан при пуску двигуна через велику в'язкість холодного масла або засміченні сопел.
Масляний радіатор.
Призначений для охолодження масла та запобіганню його розрідження.
Встановлений перед радіатором системи охолодження двигуна.
Технічна характеристика:
Тип – трубчастий, повітряного охолодження.
Зовнішній діаметр трубки - 15,5 мм.
Внутрішній діаметр трубки - 12 мм.
Висота ребра - 27,5 мм.
Площа поверхні радіатора - 1,18 м2.
Будова.
Виготовлений з алюмінієвої трубки. Для збільшення площі поверхні охолодження на трубку встановлені ребра.
Для підвищення тепловіддачі від масла до стінки трубки, усередині її встановлений турбулізатор (кручена пружина). Застосування турбулізатора підвищує тепловіддачу радіатора.
Кран масляного радіатора.
Призначений для відключення масляного радіатора від системи припуску холодного двигуна при температурі навколишнього повітря нижче 0°С.
Встановлений на відвідній трубці нижньої секції масляного насосу.
Маслопроводи.
Призначені для з’єднання окремих елементів та ділянок системи мащення.
Виготовлені з латунних трубок та гумових трубок.
Контрольні прилади.
Манометр – мембранний, безпосередньої дії. Має контакти вмикання лампи аварійного зниження тиску масла. Під’єднаний до штуцера корпуса центрифуги.
Контрольна лампа аварійного зниження тиску масла в системі. Загоряється при зниженні тису в системі до 0,6 – 0,3 кгс/см2.
Контроль за рівнем масла в системі здійснюється за допомогою мірної лінійки.
Маслозаливний патрубок.
Призначений для заправлення масла в систему мащення двигуна.
Розміщений зверху двигуна. Має повітряний фільтр.
Робота системи мащення.
З масляного картера масло через маслоприймач засмоктується в масляний насос. Верхня секція насосу через канал у задній перегородці блоку подає масло під тиском в корпус масляного фільтра. Очищене у відцентровому фільтрі масло попадає в розподільну камеру, розміщену в задній перегородці блоку.
З розподільної камери масло попадає у два поздовжніх магістральних канали; з лівого каналу масло подається до корінних підшипників колінчатого вала, а від них - до підшипників розподільного вала. По каналах у колінчатому валу масло надходить до шатунних підшипників. У тілі шатуна передбачений спеціальний отвір, у момент збігу якого з каналом у шийці колінчатого вала масло випорскується на стінку циліндра. Масло, що знімається зі стінок циліндра маслоз’ємним кільцем, через отвори в канавці поршня подається усередину поршня й змазує опори поршневого пальця в бобишках поршня й верхню головку шатуна.
З переднього кінця правого (по ходу автомобіля) магістрального каналу масло подається для змащення компресора.
Нижня секція масляного насосу забезпечує циркуляцію масла через масляний радіатор, де воно охолоджується.
Система вентиляції картера.
Призначена для видалення парів палива та газів з картера двигуна.
Тип – примусова.
Будова:
повітряний фільтр маслоналивного патрубка;
маслоуловлювач;
клапан вентиляції картеру;
кран вимкнення системи вентиляції.
Робота системи вентиляції картера.
При роботі двигуна з неповністю відкритою дросельною заслінкою під дією великого розрідження у впускному газопроводі клапан піднімається, верхня ступінчата частина клапана входить в отвір штуцера й зменшує прохідний перетин клапана до величини, необхідної для проходу малого обсягу газів, що прориваються в картер двигуна.
При роботі двигуна з повністю відкритою дросельною заслінкою розрідження у впускному газопроводі падає й клапан під дією власної ваги опускається, відкриваючи повністю прохідний перетин, величина якого відповідає проходу великого обсягу газів, що прориваються в картер двигуна.
Із клапана гази відсмоктуються по спеціальній трубці в центральну частину впускного газопроводу.
Перед клапаном на виході із внутрішнього простору двигуна картерні гази проходять через спеціальний маслоуловлювач, що відокремлює частки масла від газів, що відсмоктують.
Зовнішнє повітря попадає в картер двигуна через повітряний фільтр, об'єднаний з маслоналивним патрубком. Очищати й промивати цей фільтр необхідно при кожній зміні масла у двигуні.
Призначення, ТХ, будова та робота системи живлення паливом двигуна ЗІЛ-131
Система живлення призначена для очистки палива і повітря, приготування горючої суміші, підводу її до циліндрів двигуна, відводу відпрацьованих газів і збереження запасів палива.
Паливо – бензин А-76;
Ємність системи – 340 л.
В автомобілі ЗІЛ-131 (двигун ЗІЛ-131) система живлення складається з:
Двох паливних баків;
Фільтра відстійника;
Паливного насосу;
Фільтра тонкої очистки палива;
Карбюратора з елементами керування;
Повітряного фільтру з впускним трубопроводом;
Пневмовідцентрового обмежувача обертів;
Глушника з прийомною і випускною трубами;
Крана вимикання паливних баків;
Трубопроводів.
Паливні баки потрібні для зберігання запасу палива на автомобілі.
На автомобілі ЗІЛ – 131 два паливних баки по 170 літрів. Наливні горловини баків закриті герметичними відкидними кришками з швидкодіючими затискачами.
Правий паливний бак споряджений клапанною коробкою з автоматично діючими клапанами(впускним – спрацьовує при розрідженні 0.016 -0.034 кгс/см2 і випускним - спрацьовує при підвищенні тиску на 0.11 – 0.18 кгс/см2), які з’єднують порожнину паливного баку з атмосферою у випадку підвищення або пониження внутрішнього тиску в баку.
Паливний насос – для примусової подачі палива з баків в поплавкову камеру карбюратора.
На автомобілі ЗІЛ – 131 паливний насос діафрагменний, герметизований, з важелем ручної підкачки палива. Продуктивність насосу - 180 літрів за годину (не менш) при частоті обертів розподільного валу двигуна 1300 – 1400 обертів за хвилину.
Паливні фільтри потрібні для очистки палива від механічних домішок. Паливні фільтри:
фільтр – відстійник (щілинний, пластини – 0.14 мм, щілини – 0.05 мм)
фільтр тонкої очистки палива (керамічний).
Карбюратор– для приготування горючої суміші необхідного складу за режимом роботи двигуна.
Повітряний фільтр потрібен для очистки повітря від пилу (механічних домішок).
На автомобілі ЗІЛ –131 фільтр піномасляний, інерційний, з трьохступеневою очисткою повітря і спеціальним патрубком відбору повітря в компресор.
Впускний колектор – для підведення горючої суміші від карбюратора в циліндри двигуна.
Випускні колектори служать для випуску відпрацьованих газів.
Глушник потрібен для зменшення шуму випуску відпрацьованих газів.
Принцип дії:
Паливо (бензин) засмоктується насосом із одного баку (вибір баку здійснюється за допомогою 3-х ходового крану) і подається крізь фільтр-відстійник і фільтр тонкої очистки у карбюратор, де розпилюється і змішується з очищеним повітрям, що надходить з повітряного фільтру. Отримана горюча суміш по впускному трубопроводі попадає в циліндр двигуна.
Відпрацьовані гази із циліндрів відводяться крізь випускний трубопровід і глушник в атмосферу.
Будова і принцип робота карбюратора К-88А.
Процес сумішоутворення полягає в змішуванні бензину в розпорошеному стані з повітрям у певній пропорції.
Горюча суміш - суміш парів бензину з повітрям.
Робоча суміш - горюча суміш у циліндрі двигуна разом із залишковими газами.
У середньому для повного згоряння 1 кг бензину теоретично потрібно 15 кг повітря.
При роботі двигуна кількість повітря в суміші може бути більше або менше теоретично необхідного.
Склад горючої суміші залежно від співвідношення палива й повітря характеризується спеціальним показником - коефіцієнтом надлишку повітря.
Коефіцієнт надлишку повітря – це відношення дійсної кількості повітря в суміші до теоретично необхідної кількості для повного згоряння палива в ній, тобто
α
=
Залежно від співвідношення мас бензину й повітря розрізняють наступні види сумішей:
Нормальна - суміш, у якій на 1 кг палива доводиться 15 кг повітря (α = 1.0).
У збідненій є невеликий надлишок повітря (α = 1.05 – 1.15),
Бідна- значний надлишок повітря (α = 1.2- 1.25).
Збагачена - суміш, що має невелику нестачу повітря (α = 0.8-0.95),
Багата - має значну нестачу повітря (α = 0.4-0.8).
Режим пуску двигуна. При пуску холодного двигуна потрібно багата горюча суміш із α = 0,4-0,6. Це необхідно тому, що значна частина палива в циліндри не попадає, а залишається у вигляді конденсату на стінках впускного трубопроводу.
Режим холостого ходу — суміш потрібна також багата з α = 0,6-0,8, тому що дросельна заслінка прикрита й наповнення циліндра повітрям погіршується.
Режим часткових (середніх) навантажень — суміш потрібна збіднена (економічна) з α = 1,05-1,15, тому що від двигуна повної потужності не потрібно й він працює більш економічно.
Режим повних навантажень — суміш потрібна збагачена з α = 0,8-0,95, тому що така суміш має найбільшу швидкість згоряння, а отже, тиск газів збільшується й зростає потужність двигуна.
Режим прискорення — суміш повинна значно збагачуватися, що необхідно для швидкого збільшення швидкості обертання колінчатого вала двигуна й підвищення його потужності, тобто щоб двигун мав гарну приємистість.
Карбюратор — прилад, у якому відбувається змішування палива з повітрям у певній пропорції й ретельне розпилювання його в повітрі.
Найпростіший карбюратор складається з поплавкової камери з поплавцем, голчастого клапана, дозуючого пристрою з жиклером і розпилювачем, змішувальної камери з дифузором, дросельною заслінкою й повітряною заслінкою. Змішувальна камера карбюратора з'єднується із впускним трубопроводом двигуна.
Принцип дії: паливо подається в поплавкову камеру через голчастий клапан; у міру наповнення камери поплавець спливає й клапан закривається, у такий спосіб у поплавковій камері підтримується постійний рівень палива. При такті впуску за рахунок розрідження повітря надходить у циліндри двигуна, проходячи змішувальну камеру карбюратора. Тиск у потоці повітря нижче атмосферного, а в поплавковій камері - атмосферне, тому що вона з'єднується дренажним отвором з атмосферою. У результаті цього паливо з поплавкової камери надходить через жиклер, дозуючого пристрою в змішувальну камеру. У дифузорі повітря підхоплює паливо, розпилює його на дрібні частки й несе через впускний трубопровід і клапан у циліндр двигуна.
Карбюратори сучаснихдвигунів мають спеціальні системи та пристрої, що забезпечують готування горючої суміші необхідного складу на різних режимах:
головну дозуючу систему з пневматичним гальмуванням палива – для отримання збідненого складу горючої суміші від малих до великих навантажень; складається з паливного та повітряного жиклерів і дифузора постійного перерізу;
систему холостого ходу – для приготування суміші багатого складу на малих обертах колінчатого вала при холостому ході; складається з паливного жиклера холостого ходу, повітряного жиклера, каналів та регулювального гвинта;
система пуску – для приготування суміші багатого складу під час пуску двигуна; складається з повітряної заслінки з автоматичним клапаном;
економайзер – для приготування суміші збагаченого складу при повних навантаженнях; складається з клапана з пружиною, жиклера економайзера та деталей приводу;
прискорювальний насос – для забезпечення роботи двигуна при різкому збільшенні частоти обертання колінчатого валу; складається з поршня з пружиною, зворотного та нагнітаючого клапанів, деталей приводу;
Карбюратор К-88А (ЗІЛ-131).
Тип: двохкамерний, з падаючим потоком суміші, з балансованою поплавковою камерою з пневматичним гальмуванням палива.
Основні дані карбюратора К-88А
Діаметр дифузора, мм:
малого ………………………………… 8,5
великого ………………………………. 28
Діаметр змішувальних камер (мм) ……… 36
Діаметр повітряної горловини (мм) ……… 60
Діаметр дозуючих елементів, мм:
повітряного жиклера …………………... 2,2
жиклера холостого ходу ……………… 0,6
Відстань від рівня палива в поплавковій камері до
площини рознімання корпуса …….. 18 – 20 мм
Карбюратор складається із:
корпуса повітряної горловини і кришки поплавкової камери (верхній, із цинкового сплаву);
корпуса поплавкової камери (середній);
корпуса змішувальних камер (нижній);
виконавчого механізму пневмоінерційного обмежувача максимальної частоти обертання КВ двигуна;
системи пуску - повітряної заслінки з запобіжним клапаном (загальна);
прискорювального насоса (загальний);
економайзера (загальний);
головної дозуючої системи (для кожної камери);
системи холостого ходу (для кожної камери);
двох дросельних заслінок з приводом.
Керування карбюратором здійснюється за допомогою педалі й двох ручок керування на панелі приладів - керування дросельними заслінками й керування повітряною заслінкою.
Робота карбюратора.
Режим пуску. Повітряна заслінка закрита. Горюча суміш багата (α = 0.4-0.6). Працює головна дозуюча система та система холостого ходу.
Режим холостого ходу. Повітряна заслінка відчинена, дросельні - прикриті. Горюча суміш багата (α = 0.4-0.8). Працює система холостого ходу.
Режим часткових (середніх) навантажень. Горюча суміш збіднена (α = 1.05-1.15). Працює головна дозуюча система.
Режим повних навантажень. Горюча суміш збагачена (α = 0.8-0.95). Працює головна дозуюча система та економайзер.
Режим прискорення. Горюча суміш значно збагачується. Працює головна дозуюча система та прискорювальний насос.
Максимальна частота обертання колінчатого вала двигуна обмежується пневмовідцентровимобмежником (спрацьовує при обертах КВ 3200 -200 об/хв.).
Він складається із двох механізмів:
відцентрового датчика, що обертається від розподільного вала двигуна;
діафрагменого виконавчого механізму, що діє на дросельні заслінки карбюратора.
Призначення, ТХ, будова та робота системи живлення повітрям двигуна ЗІЛ-131.
Повітряний фільтр ВПМ-3.
Тип:піномасляний, інерційний, із триступінчастим очищенням повітря.
Будова повітряного фільтру:
Корпус.
Піномасляне набивання (фільтруючий елемент).
Дроселююча касети з капронового волокна.
Відбивач.
Масляна ванна.
Заслінка повітряного каналу.
Робота фільтра.
Запилене повітря під дією розрідження, створюваного двигуном, надходить у центральну трубу й, рухаючись униз, стикається з маслом. При цьому відбувається перше інерційне очищення повітря від найбільш великих часток пилу. При стиканні з маслом повітря захоплює його частки та переносить їх в дроселюючу касету та у фільтруючий елемент, де масло піниться. Повітря проходить через дроселюючу касету (друга ступінь очищення), масляну піну та фільтруючий капроновий елемент (третя ступінь очищення), очищається від дрібних частинок пилу. Очищене повітря по великому патрубку поступає в карбюратор, а по малому – в компресор.
Повітря до фільтру підводиться через повітропідвідний канал в капоті двигуна, з яким очисник повітря сполучений гофрованим патрубком. В канал може поступати як зовнішнє повітря, так і повітря з підкапотного простору залежно від положення заслінки, розміщеної в повітряному каналі.
Особливості будови та роботи системи охолодження двигуна КамАЗ-740.
Марка двигуна – КамАЗ-740.
Тип: Дизель, 4-х тактний, V- подібний, 8- циліндровий, рідинного охолодження.
Кут розвалу блоку - 90.
Діаметр циліндру і хід поршня, мм 120 х 120.
Ступінь стиснення 17.
Робочий об’єм 10,85 л.
Максимальна потужність, к.с. 210.
Частота обертів в колінчатому валу, об/хв.:
мінімальна - 600.
номінальна – 2600+50
максимальна - 2930.
Напрямок обертання колінчастого вала – правий.
Нумерація циліндрів - з боку протилежному маховику:
прав. блок – 1,2,3,4 лів.-5,6,7,8.
Порядок роботи циліндрів – 1-5-4-2-6-3-7-8.
Максимальний крутний момент, кгсм - 65.
Механізми двигуна .
КШМ (кривошипно-шатунний механізм),
ГРМ (газорозподільний механізм),
МП (механізм передач).
КШМ.
Нерухомі частини:
блок циліндрів;
гільзи циліндрів – 8;
головки циліндрів – 8;
Рухомі частини:
колінчатий вал з маховиком;
шатуни;
поршні.
ГРМ.
Призначений для впуску в циліндри свіжого повітря і випуску відпрацьованих газів.
Механізм газорозподілу – верхнєклапанний.
Розподільний вал.
Штовхачі.
Клапани.
Направляючі штовхачів.
Штанги.
Коромисло
Пружини клапанів.
Механізм передач – для передачі обертів від колінвалу до розподільного валу ГРМ, ПНВТ, компресора і насоса гідропідсилювача. Шестерні прямозубі.
Система охолодження призначена для відводу тепла від деталей двигуна, що торкаються гарячих газів та підтримки цих деталей в допустимих температурних межах
Тип: рідинна, закритого типу, з примусовою циркуляцією рідини.
Використовуєма рідина–низькозамерзаюча рідина марки “40” або “65”.
Ємність: – 35 л;
Температура ОР - номінальна: 75-98С;
Складається:
водяний насос;
сорочка охолодження циліндрів;
водяний радіатор;
2 термостата (початок відчинення клапана - 80 +2С, при температурі 80-93С клапан термостата відчинений частково, при 93 +2С - повністю);
розширювальний бачок (заправляється на 2/3 рівня);
вентилятор (5-ти лопастний);
гідромуфта приводу вентилятора;
вимикач гідромуфти (три положення: А-автоматичний, О-відключений, П-вентилятор ввімкнений постійно);
жалюзі;
пароповітряний клапан (повітряний відчиняється при надлишковому тиску 0,65 кгс/см2, паровий – при розрідженні 0,01-0,13 кгс/см2);
контрольно-вимірювальні прилади;
контрольна лампа аварійного перегріву ОР (при температурі ОР вище - 98С);
трубопроводи.
Призначення, ТХ та загальна будова та принцип роботи електрофакельного пристрою та передпускового підігрівача.
Електрофакельний пристрійпризначений для полегшення пуску холодного двигуна при температурі до мінус 25°С.
Складається:
Факельні свічки;
Електромагнітний клапан;
Паливний кран;
Додатковий резистор з термоелектричним реле;
Кнопка вмикання ЕФУ;
Сигнальна лампа готовності ЕФУ до пуску двигуна;
реле.
Принцип дії ЕФУ полягає в прогріві повітря факелом полум’я, яке утворюється у впускних трубопроводах двигуна від згоряння дизельного палива в період прокрутки двигуна стартером.
Передпусковий підігрівач призначений для підігріву ОР та масла в піддоні двигуна, що сприяє полегшенню пуску двигуна в холодну пору року.
Тип: ПЖД-30.
Паливо – що використовується для двигуна.
Витрата палива – 4,5 кг/год.
Теплопродуктивність – 26000 ккал/год.
Складається з:
котла;
насосного агрегата (електродвигун, паливний насос підігрівача, рідинний насос, вентилятор);
електромагнітний паливний клапан з форсункою та електронагрівачем палива;
паливний бачок;
запірний кран;
воронка для заливання рідини;
система дистанційного керування підігрівачем;
трубопроводів;
Особливості будови та роботи системи змащення двигуна КамАЗ-740.
Система призначена:
для безперервної подачі масла до поверхонь тертя під необхідним тиском з метою зменшення їх зносу та часткового відводу тепла від них;
Технічна характеристика:
Тип: комбінована, циркуляційна з “мокрим” картером.
Використовуєме масло: М-10 Г2К – літом;
М-8 Г2К – зимою.
Ємкість: 24,5 л. /по міткам В-Н, від Н до В 3,5 л./
Тиск масла: норма – 4-4,5 кгс/см2.
мін. – 1 кгс/см2 на нижче.
Температура масла: - нормальна – 80-100С;
- мах. допустима - 110С;
Складається:
піддона двигуна;
масляного насоса (три клапана);
основного (повнопроточного) масляного фільтра;
відцентрового масляного фільтра;
радіатора;
маслоналивної горловини;
клапанів;
контрольно-вимірювальних приладів: манометра, термометра;
трубопроводів.
Робота системи:
Із картера масло через маслоприймач надходить до нагнітаючої та радіаторної секції масляного насоса. Із нагнітаючої секції масло подається до повнопроточного фільтра і далі на змазування елементів механізмів двигуна. Масло також подається до вимикача гідромуфти для забезпечення роботи гідромуфти приводу вентилятора. Відпрацьоване масло зливається в піддон двигуна.
Із радіаторної секції масло подається до відцентрового фільтра далі до радіатора та зливається в піддон. При зачиненому крані масло із відцентрового фільтра через клапан зливається в піддон, оминаючи радіатор.
Особливості будови та роботи систем живлення паливом двигуна КамАЗ-740.
Система живлення пальним призначена для зберігання, транспортування, очищення та подачі палива в циліндри двигуна.
Технічна характеристика:
Тип – проточна.
Використовуєме паливо:
дизельне: ДЛ, ДЗ, ДА;
керосин ТС-1.
Ємкості під паливо:
2 бака х 125 л =250 л.
Витрата палива:
На 100 км, л – по шосе – 37;
Запас ходу по паливу км – по шосе 600;
по грунту – 200-500;
Складається:
а)Паливопідводячааппаратура:
баки, паливомір (електричний, щуп);
паливний насос низького тиску;
ручний паливопідкачуючий насос;
фільтр грубої очистки палива;
фільтр тонкої очистки палива;
трубопроводи низького тиску палива.
б) Паливоподаючааппаратура:
паливний насос високого тиску (ПНВТ);
трубопроводи високого тиску палива;
форсунки – 8 од.;
в) Апаратура керування подачею палива:
привід керування подачею палива (педаль з системою тяг, важелів);
механізм ручного приводу подачі палива та зупинки двигуна;
всережимний регулятор;
Робота.
Паливо із бака через фільтр грубого очищення засмоктується паливопідкачуючим насосом та через фільтр тонкого очищення по паливо проводам низького тиску подається до ПНВТ. У відповідності до порядку роботи циліндрів паливо по паливопроводам високого тиску подається до форсунок. Форсунки розпилюють та впорскують паливо в камери згоряння. Надлишкове паливо, а разом з ним повітря, що потрапило в систему, через перепускний клапан ПНВТ та клапан-жиклер фільтра тонкого очищення по дренажним паливо проводам відводиться в паливний бак. Паливо, яке просочилося через зазор між корпусом розпилювача та голкою, зливається в бак через зливні паливопроводи.
