- •Загальні організаційно-методичні вказівки щодо відпрацювання теми № 3: «Електрообладнання автомобіля»
- •Розрахунок часу за видами занять:
- •Навчально – методичні матеріали для проведення занять Заняття №1 Загальна будова системи електрообладнання. Автомобільні акумуляторні батареї.
- •2 Години
- •Загальні організаційно-методичні вказівки:
- •Методичні вказівки щодо вступної частини:
- •Методичні вказівки щодо відпрацювання навчальних питань.
- •Методичні вказівки щодо заключної частини:
- •Заняття № 2 Принципові схеми систем електрообладнання. Самостійне заняття
- •1 Година
- •Порядок проведення заняття
- •Заняття №3 Приведення акумуляторних батарей до робочого стану
- •2 Години
- •Загальні організаційно-методичні вказівки:
- •Методичні вказівки щодо вступної частини:
- •Методичні вказівки щодо відпрацювання навчальних питань.
- •Методичні вказівки щодо заключної частини:
- •Заняття № 4 Утримання акумуляторних батарей. Самостійне заняття
- •1 Година
- •Порядок проведення заняття
- •Заняття №5 Автомобільні генератори та стартери.
- •2 Години
- •Загальні організаційно-методичні вказівки:
- •Методичні вказівки щодо вступної частини:
- •Методичні вказівки щодо відпрацювання навчальних питань.
- •Методичні вказівки щодо заключної частини:
- •Заняття № 6 Несправності автомобільних генераторів та стартерів Самостійне заняття
- •2 Години
- •Порядок проведення заняття
- •Заняття №7 Система запалювання двигуна. Прилади освітлення, сигналізації, контрольно-вимірювальні та допоміжні прилади
- •2 Години
- •Загальні організаційно-методичні вказівки:
- •Методичні вказівки щодо вступної частини:
- •Методичні вказівки щодо відпрацювання навчальних питань.
- •Методичні вказівки щодо заключної частини:
- •Заняття № 8 Несправності системи запалювання двигуна, приладів освітлення та квп Самостійне заняття
- •2 Години
- •Порядок проведення заняття
- •Заняття № 9 Вивчення будови та роботи приладів електрообладнання
- •4 Години
- •Загальні організаційно – методичні вказівки:
- •Методичні вказівки щодо вступної частини.
- •Методичні вказівки щодо відпрацювання навчальних питань
- •Зміст навчальних місць
- •Графік зміни навчальних місць
- •Навчальні місця і розрахунок часу на їх відпрацювання
- •Методичні вказівки щодо заключної частини
- •Загальні вимоги заходів безпеки
- •Тема 3. Електрообладнання автомобілів. Заняття 2. Принципові схеми систем електрообладнання.
- •Тема 3. Електрообладнання автомобілів. Заняття 4. Утримання акумуляторних батарей.
- •Тема 3. Електрообладнання автомобілів. Заняття 6. Несправності автомобільних генераторів та стартерів.
- •Тема 3. Електрообладнання зіл-131 та КамАз-4310. Заняття 8. Несправності системи запалювання двигуна, приладів освітлення та квп
- •Дидактичний матеріал для проведення занять. Заняття №1. Загальна будова системи електрообладнання. Автомобільні акумуляторні батареї
- •1 Вольтметр; 2 перемикач «Заряд розряд»; 3 запобіжник;
- •4 Реостат навантаження; 5 амперметр; 6 акумуляторна батарея
- •Заняття№5. Автомобільні генератори та стартери.
- •1 Статор; 2 обмотка статора; 3 ротор; 4 обмотка збудження;
- •5 Втулка ротора; 6 вентилятор; 7 шків; 8 розпірна втулка;
- •9, 11 Кришки; 10 вивід обмотки статора; 12 випрямний блок,
- •I до котушки запалення; II до навантаження;
- •1 Регулятор напруги; 2 замок запалення; 3 фільтр фр-132;
- •4 Акумуляторна батарея; 5 – генератор
- •Призначення та загальна будова системи електричного пуску двигуна.
- •Технічна характеристика, будова та робота стартерів ст2 та ст142б.
- •Заняття №7. Система запалювання двигуна. Прилади освітлення, сигналізації, контрольно-вимірювальні та допоміжні прилади
- •1 Фільтр; 2 додатковий резистор; 3 котушка запалення; 4 аварійний вібратор; 5 розподільник; 6 блок конденсатора; 7 вимикач запалення і стартера; 8 транзисторний комутатор; 9 стартер.
- •1 Акумуляторна батарея; 2 вимикач запалення; 3 додатковий резистор; 4 транзисторний комутатор; 5 котушка запалення; 6 свічка;
- •7 Розподільник запалення (датчик-розподільник)
- •1 Корпус; 5 секції додаткового резистора; 6 ізолятор
- •1 Контакти; 2 якір; 3 сердечник; 4 обмотка; 5 пружина; 6 – конденсатори
- •1 Втулка ущільнювача; 2 керамічна втулка; 3 вкладиш; 4 свічка; 5 контактний пристрій; 6 екрануючий шланг
- •Система освітлення та світлової сигналізації автомобіля зіл-131.
- •1 Прокладка; 2 утримувач кожуха; 3 кожух; 4 лампа; 5 втулка рефлектора; 6 втулка
1 Акумуляторна батарея; 2 вимикач запалення; 3 додатковий резистор; 4 транзисторний комутатор; 5 котушка запалення; 6 свічка;
7 Розподільник запалення (датчик-розподільник)
Додатковий резистор (варіатор), ввімкнений в ланцюг низької напруги послідовно з первинною обмоткою котушки запалення, покращує роботу котушки запалення за великої частоти обертання колінчастого вала двигуна, а також полегшує пуск двигуна стартером. Коли двигун працює за малої частоти обертання, сила струму в первинній обмотці встигає досягти максимального значення. При цьому сталева спіраль варіатора нагрівається і її електричний опір зростає, обмежуючи силу струму в первинному ланцюзі. Під час роботи за великих частот обертання час замкнутого стану контактів зменшується, і сила струму в первинній обмотці не встигає зрости до максимального значення. Нагрівання і опір варіатора зменшуються, що частково компенсує ослаблення струму в первинній обмотці. Тому напруга вторинного струму залишається достатньо високою.
Під час пуску двигуна стартером варіатор вимикається (замикається накоротко) додатковим реле стартера. Тому, не дивлячись на падіння напруги акумуляторної батареї у момент ввімкнення стартера, сила струму в первинній обмотці котушки запалення і напруга у вторинній обмотці достатні.
Рис. 5. Додатковий резистор СЕ 326:
1 Корпус; 5 секції додаткового резистора; 6 ізолятор
Розподільник герметичний, екранований, безконтактний. Призначений для керування роботою комутатора і розподілу імпульсів високої напруги по циліндрах двигуна в необхідній послідовності.
Рис.6. Розподільник:
1 важіль установки запалення; 2 масельничка; 3 вал розподільника з ротором; 4 вивід низької напруги; 5 контактна вуглинка; 6 пружина вуглинки; 7 вивід високовольтного дроту до котушки запалення; 8 кришка; 9 екран; 10 кришка розподільника; 11 бігунок; 12 сальник; 13 статор; 14 корпус розподільника; 15 мітка установки запалення; 16 регулювальні гайки октан-коректора; 17 ротор; 18 обмотка
Для плавного регулювання кута випередження запалення залежно від сорту вживаного пального призначений октан-коректор, що складається з двох пластин, одна з яких прикріплена болтом до корпусу розподільника, а друга двома болтами до корпусу привода (на блоці циліндрів). Обертанням регулювальних гайок октан-коректора досягається взаємне переміщення пластин і відповідно поворот корпусу розподільника.
Датчик-розподільник Р351 екранований і має замість переривника струму датчик імпульсів, який керує моментом іскроутворення системи запалення.
Основними елементами датчика імпульсів є статор 1 і ротор 2. Статор є обмоткою, укладеною в спеціальний корпус, а ротор кільцевий постійний магніт з щільно притиснутими до нього зверху і знизу 8-ми полюсними обоймами, жорстко закріпленими на втулці. Приведення ротора в дію здійснюється від шестерні розподільного вала.
Під час обертання ротора в обмотці статора наводяться імпульси змінної напруги, які надходять на вхід транзисторного комутатора. Транзисторний комутатор, реагуючи на сигнали, що надходять в суворо визначені моменти, замикає і розмикає первинний ланцюг системи запалення.
Рис.7. Датчик імпульсів:
1 – статор; 2 – ротор
Під час обертання колінчастого вала двигуна приводиться в дію ротор датчика імпульсів, позитивні сигнали напруги у визначені моменти надходять на базу транзистора Т1 і відкривають його. Відкриття транзистора Т1 призводить до різкого пониження потенціалу бази транзистора Т2, унаслідок чого він закривається і перериває струм у первинному ланцюзі котушки запалення. Процеси, що відбуваються в системі запалення після переривання струму в первинному ланцюзі, аналогічні розглянутим вище.
За два оберти колінчастого вала двигуна (один оберт ротора датчика імпульсів) на базу транзистора Т1 подається вісім позитивних імпульсів, що викликають стільки ж разів закриття транзистора Т2, а отже, і переривання струму в первинному ланцюзі системи запалення. При кожному перериванні струму в первинному ланцюзі відбувається утворення іскри між електродами свічки і запалювання суміші у порядку роботи циліндрів двигуна.
Аварійний вібратор включається в роботу тільки в аварійному режимі при несправному комутаторі. Для цього слід приєднати дріт від роз’єму «КЗ» комутатора на роз'єм вібратора, а заглушку з роз'єму вібратора поставити на роз'єм «КЗ» комутатора.
Рис.8. Аварійний вібратор:
а загальний вигляд; б електрична схема;
