- •Загальні організаційно-методичні вказівки щодо відпрацювання теми № 3: «Електрообладнання автомобіля»
- •Розрахунок часу за видами занять:
- •Навчально – методичні матеріали для проведення занять Заняття №1 Загальна будова системи електрообладнання. Автомобільні акумуляторні батареї.
- •2 Години
- •Загальні організаційно-методичні вказівки:
- •Методичні вказівки щодо вступної частини:
- •Методичні вказівки щодо відпрацювання навчальних питань.
- •Методичні вказівки щодо заключної частини:
- •Заняття № 2 Принципові схеми систем електрообладнання. Самостійне заняття
- •1 Година
- •Порядок проведення заняття
- •Заняття №3 Приведення акумуляторних батарей до робочого стану
- •2 Години
- •Загальні організаційно-методичні вказівки:
- •Методичні вказівки щодо вступної частини:
- •Методичні вказівки щодо відпрацювання навчальних питань.
- •Методичні вказівки щодо заключної частини:
- •Заняття № 4 Утримання акумуляторних батарей. Самостійне заняття
- •1 Година
- •Порядок проведення заняття
- •Заняття №5 Автомобільні генератори та стартери.
- •2 Години
- •Загальні організаційно-методичні вказівки:
- •Методичні вказівки щодо вступної частини:
- •Методичні вказівки щодо відпрацювання навчальних питань.
- •Методичні вказівки щодо заключної частини:
- •Заняття № 6 Несправності автомобільних генераторів та стартерів Самостійне заняття
- •2 Години
- •Порядок проведення заняття
- •Заняття №7 Система запалювання двигуна. Прилади освітлення, сигналізації, контрольно-вимірювальні та допоміжні прилади
- •2 Години
- •Загальні організаційно-методичні вказівки:
- •Методичні вказівки щодо вступної частини:
- •Методичні вказівки щодо відпрацювання навчальних питань.
- •Методичні вказівки щодо заключної частини:
- •Заняття № 8 Несправності системи запалювання двигуна, приладів освітлення та квп Самостійне заняття
- •2 Години
- •Порядок проведення заняття
- •Заняття № 9 Вивчення будови та роботи приладів електрообладнання
- •4 Години
- •Загальні організаційно – методичні вказівки:
- •Методичні вказівки щодо вступної частини.
- •Методичні вказівки щодо відпрацювання навчальних питань
- •Зміст навчальних місць
- •Графік зміни навчальних місць
- •Навчальні місця і розрахунок часу на їх відпрацювання
- •Методичні вказівки щодо заключної частини
- •Загальні вимоги заходів безпеки
- •Тема 3. Електрообладнання автомобілів. Заняття 2. Принципові схеми систем електрообладнання.
- •Тема 3. Електрообладнання автомобілів. Заняття 4. Утримання акумуляторних батарей.
- •Тема 3. Електрообладнання автомобілів. Заняття 6. Несправності автомобільних генераторів та стартерів.
- •Тема 3. Електрообладнання зіл-131 та КамАз-4310. Заняття 8. Несправності системи запалювання двигуна, приладів освітлення та квп
- •Дидактичний матеріал для проведення занять. Заняття №1. Загальна будова системи електрообладнання. Автомобільні акумуляторні батареї
- •1 Вольтметр; 2 перемикач «Заряд розряд»; 3 запобіжник;
- •4 Реостат навантаження; 5 амперметр; 6 акумуляторна батарея
- •Заняття№5. Автомобільні генератори та стартери.
- •1 Статор; 2 обмотка статора; 3 ротор; 4 обмотка збудження;
- •5 Втулка ротора; 6 вентилятор; 7 шків; 8 розпірна втулка;
- •9, 11 Кришки; 10 вивід обмотки статора; 12 випрямний блок,
- •I до котушки запалення; II до навантаження;
- •1 Регулятор напруги; 2 замок запалення; 3 фільтр фр-132;
- •4 Акумуляторна батарея; 5 – генератор
- •Призначення та загальна будова системи електричного пуску двигуна.
- •Технічна характеристика, будова та робота стартерів ст2 та ст142б.
- •Заняття №7. Система запалювання двигуна. Прилади освітлення, сигналізації, контрольно-вимірювальні та допоміжні прилади
- •1 Фільтр; 2 додатковий резистор; 3 котушка запалення; 4 аварійний вібратор; 5 розподільник; 6 блок конденсатора; 7 вимикач запалення і стартера; 8 транзисторний комутатор; 9 стартер.
- •1 Акумуляторна батарея; 2 вимикач запалення; 3 додатковий резистор; 4 транзисторний комутатор; 5 котушка запалення; 6 свічка;
- •7 Розподільник запалення (датчик-розподільник)
- •1 Корпус; 5 секції додаткового резистора; 6 ізолятор
- •1 Контакти; 2 якір; 3 сердечник; 4 обмотка; 5 пружина; 6 – конденсатори
- •1 Втулка ущільнювача; 2 керамічна втулка; 3 вкладиш; 4 свічка; 5 контактний пристрій; 6 екрануючий шланг
- •Система освітлення та світлової сигналізації автомобіля зіл-131.
- •1 Прокладка; 2 утримувач кожуха; 3 кожух; 4 лампа; 5 втулка рефлектора; 6 втулка
Заняття №7. Система запалювання двигуна. Прилади освітлення, сигналізації, контрольно-вимірювальні та допоміжні прилади
Призначення, схеми, принципи будови та роботи батарейних систем запалювання карбюраторних двигунів
У карбюраторних двигунах вітчизняних автомобілів застосовують систему батарейного запалення.
На автомобілях застосовуються 3 типи систем запалення:
контактна; 2) контактно - транзисторна; 3) безконтактно - транзисторна.
Контактна система запалення складається з:
котушки запалення;
розподільника запалення;
свічки запалення;
дротів високої напруги;
вимикача запалення;
додаткового резистора.
Контактно-транзисторна і безконтактно-транзисторна система запалення додатково мають транзисторний комутатор.
Вказані прилади і деталі утворюють два електричні ланцюги низької і високої напруги.
Діє система запалення таким чином. Струм низької напруги, що протікає по первинній обмотці котушки запалення (первинний струм), створює в її сердечнику магнітне поле, яке пронизує витки обох обмоток. Коли ланцюг первинного струму розімкнеться сердечник котушки розмагнітиться. Внаслідок цього у вторинній обмотці котушки запалення індукується ЕРС, значення якої завдяки швидкому зменшенню магнітного потоку в сердечнику і великому числу витків цієї обмотки досягає 15...16 кВ. Під дією індукованої у вторинній обмотці ЕРС на електродах свічки виникає іскровий розряд, який запалює горючу суміш, і в ланцюзі вторинної обмотки з'являється струм високої напруги (вторинний струм). Ланцюг струму високої напруги: вторинна обмотка котушки центральний контакт кришки розподільника ротор, бічний контакт дріт високої напруги електроди свічки «маса» акумуляторна батарея затиск реле стартера вимикач запалення додатковий резистор первинна обмотка котушки вторинна обмотка.
У момент розмикання ланцюга струму низької напруги в первинній обмотці котушки індукується ЕРС самоіндукції значенням 200...300 В. Під її дією в ланцюзі низької напруги виникає струм самоіндукції. Оскільки напрям струму самоіндукції співпадає з напрямом перерваного первинного струму, він протидіє розмагнічуванню сердечника котушки і цим знижує напругу вторинного струму.
Крім того, струм самоіндукції, проходячи через контакти переривника, що починають розмикатися, викликає іскріння між ними і швидке підгорання контактів. Цей шкідливий вплив струму самоіндукції усуває конденсатор. Виникаючий у момент початку розмикання контактів переривника короткочасний струм самоіндукції заряджає конденсатор. Оскільки конденсатор увімкнений паралельно контактам переривника, вони майже не підгорають.
Конденсатор розряджається через первинну обмотку котушки запалення. При цьому розрядний струм конденсатора, протікаючи по цій обмотці в напрямі, протилежному напряму первинного струму, сприяє різкішому зникненню магнітного поля, створеного первинним струмом, завдяки чому підвищується напруга вторинного струму.
Будова та робота приладів безконтактно-транзисторної системи запалювання двигуна автомобіля ЗІЛ-131.
На двигуні ЗІЛ-131 встановлена екранована, герметизована, безконтактно-транзисторна система батарейного запалення.
Безконтактно-транзисторна система запалення
У описаній вище системі батарейного запалення, що застосовується в карбюраторних двигунах, із зростанням частоти обертання колінчастого вала двигуна відбувається зниження напруги у вторинному ланцюзі, що викликається (особливо у двигунів з великим числом циліндрів) скороченням часу замкнутого стану контактів переривника, внаслідок чого зменшується магнітний потік в котушці запалення. Цього можна було б уникнути, збільшуючи струм в первинному ланцюзі, проте таке збільшення призводить до швидкого (після 10...15 тис. км пробігу) підгорання контактів переривника.
У зв'язку з цим на 8-циліндрових двигунах ЗІЛ-131 набула поширення безконтактно-транзисторна система, що дозволяє одержати вищу вторинну напругу, ніж за звичної системи батарейного запалення.
Крім приладів і деталей, що входять у звичну систему батарейного запалення, безконтактно-транзисторна система має транзисторний комутатор.
Рис. 1. Схема безконтактної системи запалення ЗІЛ-131:
