- •Загальні організаційно-методичні вказівки щодо відпрацювання теми № 3: «Електрообладнання автомобіля»
- •Розрахунок часу за видами занять:
- •Навчально – методичні матеріали для проведення занять Заняття №1 Загальна будова системи електрообладнання. Автомобільні акумуляторні батареї.
- •2 Години
- •Загальні організаційно-методичні вказівки:
- •Методичні вказівки щодо вступної частини:
- •Методичні вказівки щодо відпрацювання навчальних питань.
- •Методичні вказівки щодо заключної частини:
- •Заняття № 2 Принципові схеми систем електрообладнання. Самостійне заняття
- •1 Година
- •Порядок проведення заняття
- •Заняття №3 Приведення акумуляторних батарей до робочого стану
- •2 Години
- •Загальні організаційно-методичні вказівки:
- •Методичні вказівки щодо вступної частини:
- •Методичні вказівки щодо відпрацювання навчальних питань.
- •Методичні вказівки щодо заключної частини:
- •Заняття № 4 Утримання акумуляторних батарей. Самостійне заняття
- •1 Година
- •Порядок проведення заняття
- •Заняття №5 Автомобільні генератори та стартери.
- •2 Години
- •Загальні організаційно-методичні вказівки:
- •Методичні вказівки щодо вступної частини:
- •Методичні вказівки щодо відпрацювання навчальних питань.
- •Методичні вказівки щодо заключної частини:
- •Заняття № 6 Несправності автомобільних генераторів та стартерів Самостійне заняття
- •2 Години
- •Порядок проведення заняття
- •Заняття №7 Система запалювання двигуна. Прилади освітлення, сигналізації, контрольно-вимірювальні та допоміжні прилади
- •2 Години
- •Загальні організаційно-методичні вказівки:
- •Методичні вказівки щодо вступної частини:
- •Методичні вказівки щодо відпрацювання навчальних питань.
- •Методичні вказівки щодо заключної частини:
- •Заняття № 8 Несправності системи запалювання двигуна, приладів освітлення та квп Самостійне заняття
- •2 Години
- •Порядок проведення заняття
- •Заняття № 9 Вивчення будови та роботи приладів електрообладнання
- •4 Години
- •Загальні організаційно – методичні вказівки:
- •Методичні вказівки щодо вступної частини.
- •Методичні вказівки щодо відпрацювання навчальних питань
- •Зміст навчальних місць
- •Графік зміни навчальних місць
- •Навчальні місця і розрахунок часу на їх відпрацювання
- •Методичні вказівки щодо заключної частини
- •Загальні вимоги заходів безпеки
- •Тема 3. Електрообладнання автомобілів. Заняття 2. Принципові схеми систем електрообладнання.
- •Тема 3. Електрообладнання автомобілів. Заняття 4. Утримання акумуляторних батарей.
- •Тема 3. Електрообладнання автомобілів. Заняття 6. Несправності автомобільних генераторів та стартерів.
- •Тема 3. Електрообладнання зіл-131 та КамАз-4310. Заняття 8. Несправності системи запалювання двигуна, приладів освітлення та квп
- •Дидактичний матеріал для проведення занять. Заняття №1. Загальна будова системи електрообладнання. Автомобільні акумуляторні батареї
- •1 Вольтметр; 2 перемикач «Заряд розряд»; 3 запобіжник;
- •4 Реостат навантаження; 5 амперметр; 6 акумуляторна батарея
- •Заняття№5. Автомобільні генератори та стартери.
- •1 Статор; 2 обмотка статора; 3 ротор; 4 обмотка збудження;
- •5 Втулка ротора; 6 вентилятор; 7 шків; 8 розпірна втулка;
- •9, 11 Кришки; 10 вивід обмотки статора; 12 випрямний блок,
- •I до котушки запалення; II до навантаження;
- •1 Регулятор напруги; 2 замок запалення; 3 фільтр фр-132;
- •4 Акумуляторна батарея; 5 – генератор
- •Призначення та загальна будова системи електричного пуску двигуна.
- •Технічна характеристика, будова та робота стартерів ст2 та ст142б.
- •Заняття №7. Система запалювання двигуна. Прилади освітлення, сигналізації, контрольно-вимірювальні та допоміжні прилади
- •1 Фільтр; 2 додатковий резистор; 3 котушка запалення; 4 аварійний вібратор; 5 розподільник; 6 блок конденсатора; 7 вимикач запалення і стартера; 8 транзисторний комутатор; 9 стартер.
- •1 Акумуляторна батарея; 2 вимикач запалення; 3 додатковий резистор; 4 транзисторний комутатор; 5 котушка запалення; 6 свічка;
- •7 Розподільник запалення (датчик-розподільник)
- •1 Корпус; 5 секції додаткового резистора; 6 ізолятор
- •1 Контакти; 2 якір; 3 сердечник; 4 обмотка; 5 пружина; 6 – конденсатори
- •1 Втулка ущільнювача; 2 керамічна втулка; 3 вкладиш; 4 свічка; 5 контактний пристрій; 6 екрануючий шланг
- •Система освітлення та світлової сигналізації автомобіля зіл-131.
- •1 Прокладка; 2 утримувач кожуха; 3 кожух; 4 лампа; 5 втулка рефлектора; 6 втулка
Заняття№5. Автомобільні генератори та стартери.
Призначення, характеристика, будова та принцип роботи автомобільних генераторів змінного струму.
Генератор призначений для живлення споживачів електричного струму і підзаряду акумуляторної батареї під час роботи двигуна на середніх і великих обертах колінчастого вала.
На автомобілі ЗІЛ-131встановлений генератор змінного струму Г287-Б. Генератор встановлений в передній частині двигуна та кріпиться за допомогою кронштейна і розпірної планки. Ротор генератора приводиться в обертання трапецієподібним ременем безпосередньо від шківа колінчастого вала.
Технічна характеристика генератора Г287-Б:
змінного струму з вбудованим кремнієвим випрямлячем;
номінальна напруга 14 В;
максимальна сила струму 95 А.
Основні частини генератора:
статор;
ротор;
кришка з боку контактних кілець;
випрямний блок (на кришці);
щітковий вузол;
кришка з боку привода;
вентилятор;
шків.
Статор пакет пластин з електротехнічної сталі, що має 18 пазів. У пази поміщена обмотка з 18 котушок, які створюють 3 фази, сполучені між собою зіркою. Трьома шпильками статор затиснений між передньою і задньою кришками корпусу генератора, виготовленими з алюмінієвого сплаву.
Ротор складається з вала, встановленої на ньому котушки з обмоткою збудження, двох напресованих на вал шестиполюсних кігтеподібних наконечників, що створюють сердечник ротора, і двох контактних кілець, до яких приєднані кінці обмотки збудження.
Рис.1. Генератор змінного струму Г287-Б:
1 Статор; 2 обмотка статора; 3 ротор; 4 обмотка збудження;
5 Втулка ротора; 6 вентилятор; 7 шків; 8 розпірна втулка;
9, 11 Кришки; 10 вивід обмотки статора; 12 випрямний блок,
13 лабіринтове кільце; 14 гумове кільце; 15 клема «+» генератора; 16 контактне кільце; 17 щіткотримач; 18 прокладка
Полюси («кігті») наконечників з північною полярністю розміщуються в проміжках між полюсами наконечників з південною полярністю. Таким чином, північні і південні полюси сердечника ротора чергуються між собою.
Вал ротора обертається в кулькових підшипниках закритого типу, поміщених в кришках генератора. Підшипники змащують тільки під час розбирання генератора. З боку привода на валу ротора встановлені і закріплені гайкою вентилятор, що створює потік повітря для охолоджування порожнини генератора, і шків привода ротора.
На задній кришці корпусу генератора укріплений щіткотримач з двома щітками, притиснутими до контактних кілець ротора пружинами; одна щітка сполучена з масою, інша з вивідним затиском Ш на кришці корпусу генератора. Щітки призначені для з'єднання обмотки збудження ротора, що створює магнітне поле, з джерелом живлення постійного струму (акумуляторною батареєю або через випрямний пристрій з обмоткою статора генератора).
На внутрішній, торцевій поверхні задньої кришки змонтовані шість кремнієвих діодів випрямного пристрою: три діоди Д242 на алюмінієвому радіаторі, сполучені гнучким провідником з ізольованим затиском «+» генератора, і три діоди Д242АП зворотної полярності безпосередньо на кришці. Діоди зібрані в трифазну мостову схему випрямляння, сполучену з обмоткою статора.
Рис.2.
Електрична схема генератора
Генератор працює таким чином. Під час увімкнення запалення вимикачем запалення, через обмотку збудження ротора починає протікати постійний струм від акумуляторної батареї. При цьому в сердечнику ротора утворюється магнітне поле, що замикається через статор. Під час обертання ротора магнітне поле його полюсів, що пронизує витки котушок статора, змінюється, і в кожній з них по черзі індукується змінна ЕРС. У міру збільшення частоти обертання вала ротора ця ЕРС зростає.
З моменту, коли ЕРС генератора перевищить ЕРС акумуляторної батареї, живлення всіх споживачів енергії (акумуляторна батарея, обмотка збудження генератора, прилади освітлення і т. д.) відбувається від генератора через випрямляч.
Регулювання напруги генератора. Сумісна робота генераторів та регуляторів напруги.
З підвищенням частоти обертання колінчастого вала двигуна ЕРС в обмотках статора генератора і напруга в його зовнішньому ланцюзі збільшуються. Щоб напруга залишалася в допустимих межах (приблизно 13,5...14,5 В при номінальній напрузі 12 В), на автомобілі встановлюють безконтактно-транзисторні регулятори напруги РР-132, що не має електромагнітного реле. Дія цього приладу заснована, як і інших регуляторів, на зміні струму в обмотці збудження генератора шляхом включення в її ланцюг додаткових резисторів.
Реле-регулятор РР132-А працює з генераторами Г287-Б і Г250-П1 і включає тільки регулятор напруги, який виконаний на двох кремнієвих транзисторах типу п - р - п. Реле-регулятор має клеми «+», Ш і М, якими підключається в схему електрообладнання.
При напрузі генератора менше 14,014,6 В стабілітрон Д4 закритий. Транзистор Т 1 також закритий, оскільки його база через резистор R3 сполучена з масою. Транзистор Т2 відкритий, оскільки на його базу через резистор R5, діоди Д2 і Д3 подається позитивний потенціал. Струм в ланцюзі обмотки збудження проходить через відкритий транзистор Т2, напруга генератора не обмежується.
При напрузі генератора 14,014,6 В стабілітрон Д4 пробивається і потенціал бази транзистора Т1 різко підвищується, внаслідок чого транзистор Т1 відкривається. Це викликає значне пониження потенціалу бази транзистора Т2 і його закриття, що дорівнює перериванню струму в ланцюзі обмотки збудження генератора. Напруга генератора знижується до тих пір, доки не закриються стабілітрон Д4 і транзистор Т1. З їх закриттям транзистор Т2 відкривається, замикаючи знову ланцюг обмотки збудження генератора. Це призводить до збільшення магнітного потоку і напруги генератора. Далі процес повторюється, підтримуючи напругу генератора в межах 14,014,6 В.
Рис 3. Принципова схема з'єднання генератора Г287-Б і регулятора напруги РР132:
