1  Вольтметр; 2  перемикач «Заряд  розряд»; 3  запобіжник;

4  Реостат навантаження; 5  амперметр; 6  акумуляторна батарея

Зарядні групи слід складати з однотипних батарей так, щоб реостати навантажень поглинали якомога менше енергії. Для цього в групу вміщують максимально можливу за напругою кількість батарей з розрахунку 2,7 В на кожен акумулятор, тобто 16,2 В на батарею напругою 12 В.

Величина зарядного струму встановлюється і регулюється за допомогою реостатів, які застосовуються в ЗРУ, а також шляхом зміни напруги зарядного джерела або ж іншим способом залежно від особливостей застосованого зарядного агрегату.

Під час заряду густина електроліту в акумуляторах поступово підвищується і лише до кінця заряду приймає постійне значення. Напруга на акумуляторах поволі зростає з 2,2 В до 2,4 В, при цьому починається розкладання води і помітне на око газовиділення. Газ виділяється на поверхні електроліту у вигляді міхурів. Напруга акумуляторів до кінця заряду досягає величини 2,6 – 2,65 В, після чого більше не зростає. Газовиділення стає при цьому рясним, створюється враження кипіння.

Заряджання акумуляторних батарей у всіх випадках треба проводити до тих пір, доки напруга на акумуляторах і густина електроліту не будуть постійними протягом 1 години під час одночасного рясного газовиділення у всіх акумуляторах батареї.

Температура електроліту під час заряджання акумуляторних батарей зростає, тому необхідно контролювати її величину, особливо в кінці заряджання.

Температура електроліту під час заряджання не повинна перевищувати 45°С. У випадку, якщо температура виявиться вище 45°С, слід зменшити на половину зарядний струм або перервати заряджання на деякий час, необхідний для охолодження електроліту до 30 – 35°С.

Рівень електроліту перед початком заряджання повинен бути таким же, як і після заливання сухих батарей. Якщо в результаті заряджання виявлені недозаряджені акумулятори, то їх дозаряджають окремо, ввімкнувши в ланцюг заряджання іншої групи.

В кінці заряджання густина електроліту приведена до 25°С повинна бути в межах норми, що здійснюється доливанням дистильованої води або розчином електроліту густиною 1,40. Після коректування необхідно продовжити заряджання протягом 30 – 40 хвилин.

Заряджання з постійною величиною зарядної напруги.

Сутність способу заряджання акумуляторних батарей з постійною величиною зарядної напруги полягає у тому, що зарядна напруга джерела струму підтримується постійною, протягом всього часу заряджання, а зарядний струм при цьому знижується.

Цей заряд доцільний під час заряджання акумуляторних батарей без зняття їх з машини. Проводиться або за допомогою штатного генератора, або допоміжними засобами.

Переваги:

• можна заряджати акумуляторні батареї без зняття їх з машини.

Недоліки:

• неможливо провести зовнішній огляд акумуляторних батарей;

• заряджання здійснюється не повністю (на 90 %);

• неможливо провести контроль заряджання (рівень електроліту, густина);

• неможливо дозарядити окремі акумулятори в батареї;

• неможливо провести коректування густини електроліту.

Початкова величина зарядного струму залежить від ступеня розрядження акумуляторних батарей, за якого вони вмикаються на заряджання, зарядної напруги і температури електроліту. У момент увімкнення акумуляторних батарей на заряджання зарядний струм може досягати 50 А і більше, а через 2,5 – 3 години заряджання він знижується до декількох ампер.

Для заряджання акумуляторних батарей без підвищеного газовиділення і надмірного підвищення температури електроліту зарядну напругу встановлюють з розрахунку 2,25 – 2,4 В на один акумулятор батареї, що відповідає 13,5 –14,4 В на акумуляторну батарею напругою 12 В. При такому рівні зарядної напруги батареї розряджені на 50%, за 2,5 – 3 години заряджають до 90% ємності.

Прискорене комбіноване заряджання

Прискорене комбіноване заряджання застосовується за необхідності 100% заряджання акумуляторних батарей у скорочений час.

Прискорене комбіноване заряджання проводиться в два етапи. На першому етапі заряджання акумуляторних батарей здійснюється при постійній величині зарядної напруги, на другому етапі – при постійній величині зарядного струму.

Для заряджання акумуляторних батарей використовується зарядна акумуляторна станція з автоматичним зарядним пристроєм ЗРУ.

Порядок і періодичність контролю стану акумуляторних батарей під час заряджання комбінованим способом аналогічні загальноприйнятим.

Контрольно-тренувальний цикл

Контрольно-тренувальний цикл проводиться з метою:

• контролю технічного стану акумуляторних батарей;

• перевірки ємності, що віддається ними;

• виправлення недозаряджених акумуляторів;

• часткового усунення сульфатації на ранніх стадіях.

За контрольно-тренувального циклу проводяться:

• попереднє повне заряджання;

• контрольне (тренувальне) розряджання струмом 10 - годинного режиму розряду;

• остаточний повний заряд.

Періодичність проведення контрольно-тренувального циклу для акумуляторних батарей 6СТ-90ЕМС – 1 раз на рік.

Перед початком контрольного розряджання температура електроліту повинна бути 18 – 27°С. Сталість розрядного струму вказаного в таблиці повинна постійно дотримуватися протягом всього часу розряду, який повинен закінчуватися у момент зниження напруги до 1,7 В на будь-якому акумуляторі батареї. Вимірювання напруги на акумуляторах і температури в середньому акумуляторі батареї проводиться під час увімкнення на розряджання, потім через кожні 2 години. Зі зниженням напруги на одному з акумуляторів до 1,85 В виміри напруги треба проводити через кожні 15 хвилин, а зі зниженням напруги до 1,75 В акумулятор контролюється постійно, щоб визначити закінчення розряджання.

Під час контрольної розрядки необхідно записувати час увімкнення акумуляторних батарей на розряджання і початкову температуру електроліту, а також час закінчення розряджання.

Остаточне повне заряджання проводиться нормальним струмом заряду.

Якщо акумуляторні батареї, що не відпрацювали гарантійного терміну, віддають менше 100% номінальної ємності, то для них проводять повторний контрольно-тренувальний цикл. Якщо під час другого контрольного розряджання батареї, що не відпрацювали гарантійного терміну, віддають менше 100% гарантованої ємності, то подається акт-рекламація на завод - виробник.

Визначення ступеню заряду АБ за густиною електроліту.

Густина електроліту 1,26 свідчить про те, що акумуляторна батарея заряджена на 100 %. Надалі при експлуатації акумуляторних батарей з падінням густини електроліту на 0,01 г/см³ розряд складає 5 – 6 %, тобто в ідеальних умовах з падінням густини електроліту до 1,24 г/см³ розряд акумуляторної батареї складатиме 10 –12 %. Але на густину електроліту впливає і температура.

З підвищенням температури густина електроліту зменшується, а зі зниженням навпаки, збільшується. На кожні 15°С зміни температури густина змінюється на 0,01 г/см³, вихідною вважається температура електроліту 25°С. Даним правилом користуються у разі відсутності таблиці величин поправок.

Величина поправок до показань ареометра (денсиметра) залежно від температури електроліту

Температура електроліту під час вимірювання його густини, С	Поправка до показань ареометра, г/см3
Від –55 до – 41	-0,05
Від –40 до –26	-0,04
Від –25 до –11	-0,03
Від –10 до +4	-0,02
Від +5 до +19	-0,01
Від +20 до +30	0,00
Від +31 до +45	+0,01
Від +46 до +60	+0,02

Як ми бачимо, що для визначення ступеня розрядки акумуляторної батареї важливо знати не тільки густину електроліту, а і його температуру.

Приклад: густина електроліту, зміряна в акумуляторі за температури +2°С рівна 1,24 г/см³ . Визначити, на скільки відсотків розряджений акумулятор?

Відповідь: 1 . Визначимо густину електроліту приведену до 25°С.

Оскільки, згідно з таблицею температура +2^°С знаходиться в межах від – 10°С до + 4°С, то поправка береться із знаком – 0,02. До зміряної густини електроліту необхідно додати величину температурної поправки :

1,24 г/см³ +(–0,02 г/см³) =1,22 г/см³

2 . Визначимо падіння густини електроліту.

Акумуляторна батарея заряджена на 100% повинна мати густину 1,26 г/см³. Від цієї величини необхідно відняти густину електроліту приведену до 250°С:

1,26 г/см³ – 1,22 г/см³ = 0,04 г/см³

3 . Визначимо, на скільки % розряджений акумулятор.

Ми знаємо, що падіння густини електроліту на 0,01 г/см³ відповідає розряду акумулятора на 5  6% ( звичайно беруть більше число, тобто 6% )

0,04  6  100% = 24 %

Таким чином, можна легко визначити, на скільки розряджена акумуляторна батарея і вирішити чи є необхідність її заряджання, або її можна використовувати далі.

Допустимий ступінь розрядження акумуляторних батарей:

• влітку до 50 %;

• взимку до 25 %.

Основні несправності акумуляторних батарей:

• тріщини в заливальній мастиці і відшаровування її;

• пошкодження і спрацювання полюсних виводів і перемичок;

• сульфатація електродів;

• підвищене саморозрядження;

• незаряджені акумулятори;

• коротке замикання усередині акумуляторних батарей;

• порушення електричного ланцюга (обрив);

• тріщини корпусу і кришок;

• руйнування металевої арматури.

Саморозрядження – це розрядка батареї при вимкнених споживачах. Саморозрядження, що не перевищує 1,0 – 1,5 % заряджання батареї за добу (повна розрядка відбувається за 60 – 100 діб), нормальне.

Причини прискореного саморозрядження, під час якого батарея розряджається за декілька годин: електроліт і бруд на поверхні батареї, що викликають витік струму; замикання між собою позитивних і негативних пластин осадом активної маси, що накопилася на дні бачка вище за рівень ребер; забруднення електроліту сторонніми домішками.

Пониження заряджання батареї викликається однією з наступних причин: сульфатація пластин, недостатня густина електроліту, випадання активної маси.

Сульфатація відбувається під час глибокого (нижче 1,7 В) розряджання акумуляторів і коли батареї залишаються розрядженими на довгий час, з пониженням рівня електроліту в акумуляторах.

Активна маса випадає через надмірну густину електроліту або внаслідок викривлення пластин, викликаного перевантаженням акумуляторної батареї під час безперервного ввімкнення стартера більше, ніж 10 секунд, а також під час пуску стартером холодного двигуна, заправленого дуже в’язким маслом.

Повне припинення дії акумулятора (на виводах відсутня напруга) відбувається внаслідок замикання між собою пластин різної полярності при пошкоджених сепараторах або відриванні полюсних виводів від перемичок або міжелементних з’єднань.

Тріщини бака з’являються від ударів при ослабленому кріпленні батареї в місці установки, від необережного перенесення, замерзання електроліту зниженої густини.