Тема 3. Електрообладнання зіл-131 та КамАз-4310. Заняття 8. Несправності системи запалювання двигуна, приладів освітлення та квп

Навчальна та виховна мета:

1. Закріпити та поглибити знання, отримані на попередніх групових заняттях теми, використовуючи рекомендовану літературу.

2. Самостійно вивчити характерні несправності системи запалювання двигуна, приладів освітлення та КВП, їх причини та способи усунення.

3. Розвивати навички самостійної роботи з навчальною літературою, вміння аналізувати та систематизувати вивчений навчальний матеріал.

Час: 2 години.

Місце проведення: клас

Навчально-матеріальне забезпечення:

Література:

1. Автомобиль ЗИЛ-131 и его модификации. Руководство по эксплуатации. – М.: Машиностроение, 1988.

2. Автомобиль КамАЗ 6х6. Руководство по эксплуатации.  М.: Воениздат, 1990.

3. Можаев В. Н. Электрооборудование армейских машин.М.: Воениздат, 1972.

4. Ютт В. Е. Электрооборудование автомобилей. М.: Транспорт, 1989.

Наочні посібники:

1. Навчальні стенди автомобілів ЗІЛ-131, КАМАЗ-4310.

2. Зразки приладів електрообладнання автомобілів.

3. Плакати.

Самостійно вивчити навчальні питання:

1. Основні несправності системи запалювання. Їх ознаки, причини та способи усунення.

2. Несправності приладів освітлення та контрольно-вимірювальних приладів. Їх ознаки, причини та способи усунення.

Методичні вказівки щодо вивчення навчальних питань:

Отримати і підготувати до роботи рекомендовану літературу. Керуючись завданням та методичними рекомендаціями, використовуючи рекомендовану літературу та навчально-матеріальне забезпечення класу самостійно вивчити навчальні питання:

Навчальне питання: «Основні несправності системи запалювання. Їх ознаки, причини та способи усунення.»

1. Вивчити та законспектувати в зошит основні несправності системи запалювання автомобіля ЗІЛ-131та способи їх усунення. (1 стор.206).

Навчальне питання: «Несправності приладів освітлення та контрольно-вимірювальних приладів. Їх ознаки, причини та способи усунення.»

1. Вивчити та законспектувати в зошит основні несправності приладів освітлення, контрольно-вимірювальних приладів та способи їх усунення (2 стор.222-225).

Питання для самоконтролю:

1. Що може бути причиною нерівномірної роботи двигуна, що супроводжується «хлопками» із глушника, або раптовою зупинкою двигуна?

2. Яка несправність в системі запалювання є причиною того,що двигун погано пускається та працює з перебоями?

Ст. викладач кафедри ВПОЗ

О.В.Тищук

Додаток 5.

Дидактичний матеріал для проведення занять. Заняття №1. Загальна будова системи електрообладнання. Автомобільні акумуляторні батареї

Призначення, загальна будова електрообладнання автомобіля.

Система електрообладнання призначена для:

• запалення робочої суміші в циліндрах карбюраторного двигуна;

• запуску двигуна стартером;

• роботи системи освітлення і сигналізації;

• контролю режимів роботи двигуна;

• забезпечення роботи механізмів і систем з електричними приводами.

Технічна характеристика:

Система виконана за однодротяною схемою з мінусом на корпусі.

Запалення батарейне, безконтактно-транзисторне

Напруга бортової мережі 12 В

Стартер СТ-2 1,5 к.с ( 1,2 кВт)

Генератор Г287-Б max. I= 85 А, U=14 В

Регулятор напруги РР132-А, безконтактний, напівпровідниковий

Акумуляторна батарея 6СТ-90ЕМС 12В, ємністю 90 Агод

Розподільник запалення Р351безконтактний, екранований

Котушка запалення Б118

Резистор котушки запалення СЭ326

Транзисторний комутатор ТК200

Аварійний вібратор РС331

Свічки запалення СН307-В герметизуються

Вимикач запалення ВК350

Переривник покажчиків повороту РС57

Для зменшення радіоперешкод всі високовольтні дроти зроблені в екранованому вигляді.

Загальна будова електрообладнання:

• джерела електричної енергії;

• споживачі електричної енергії;

• КВП (контрольно-вимірювальні прилади) та прилади сигналізації;

• допоміжне устаткування;

• електрична бортова мережа.

Джерелами електричної енергії називаються прилади, що перетворюють один з видів енергії в електричну.

Джерелами електричної енергії є:

• стартерна акумуляторна батарея 6 СТ- 90 ЕМС;

• генератор електричного струму Г287- Б.

Споживачами електричної енергії називаються прилади, що перетворюють електричну енергію в інші види енергії.

Основні споживачі електричної енергії:

• стартер СТ-2;

• електродвигуни (вентилятора, підігрівача, опалювача кабіни);

• прилади освітлення і сигналізації;

• свічка підігрівача.

Контрольно-вимірювальні прилади та прилади сигналізації призначені для контролю режимів роботи двигуна та інших систем.

До контрольно-вимірювальних приладів належать: термометр, амперметр, паливомір, сигнальні лампи.

До допоміжного устаткування належать:

• вимикачі;

• перемикачі;

• кнопки;

• розетки;

• реле;

• запобіжники.

До електричної бортової мережі належать:

• дроти;

• кабелі;

• роз'єми;

• деталі кріплення дротів.

Рис. 1. Схема електрообладнання автомобіля ЗІЛ-131

Графічне зображення всіх складових частин системи електрообладнання називається схемою електрообладнання (рис.1).

Будова, принцип дії та основні електричні характеристики свинцево-кислотного акумулятора.

Акумулятор – це хімічне джерело струму, що складається з позитивного і негативного електродів і електроліту, дія якого заснована на використовуванні оборотних електрохімічних процесів.

Простий свинцевий акумулятор складається з позитивного електрода, активною речовиною якого є двоокис свинцю PbO₂ (темно – коричневого кольору), і негативного електрода, активною речовиною якого є губчастий свинець Pb (сірого кольору). Якщо обидва електроди помістити в посудину з електролітом (розчин сірчаної кислоти H₂SO₄ в дистильованій воді), то між електродами виникає різниця потенціалів. При підключенні до електродів споживача в ланцюзі потече електричний струм і акумулятор розряджатиметься. Під час розряджання акумулятора губчастий свинець Pb негативного і двоокис свинцю PbO₂ позитивного електродів перетворяться в сірчанокислий свинець PbSO₄ ( сульфат свинцю ).

Під час розряджання витрачається сірчана кислота з електроліту і одночасно в електроліт виділяється вода H₂O. У міру розряджання свинцевого акумулятора зменшується концентрація сірчаної кислоти H₂SO₄ в електроліті і його густина знижується.

Під час заряджання відбуваються зворотні хімічні реакції, в результаті яких з сульфату свинцю PbSO₄ на позитивному електроді знов утворюється двоокис свинцю PbO₂, а на негативному електроді – губчастий свинець Pb. Під час заряджання в електроліт виділяється сірчана кислота H₂SO₄ і витрачається вода H₂O. При цьому густина електроліту у міру заряду зростає. У міру зростання густини можна судити про величину заряду акумулятора .

До розряджання Після розряджання

PbO₂ + Pb + 2H₂SO₄ ==== PbSO₄ + PbSO₄ +2H₂O

Рис. 2. Робота простішого акумулятора:

а – під час заряджання; б – під час розряджання;

1 – двоокис свинцю; 2 – електроліт підвищеної густини; 3 – губчастий свинець;4 – сульфат свинцю;

5 – електроліт низької густини

Основні електричні характеристики:

1. ЕРС  різниця потенціалів між електродами акумулятора при розімкненому зовнішньому ланцюзі (1,92  2,15 В).

2. Напруга  різниця потенціалів між електродами акумулятора під навантаженням (2 В).

3. Ємність акумулятора  кількість електрики, що віддається повністю зарядженим акумулятором під час його розряджання до допустимої кінцевої розрядної напруги (1,7В).

Призначення, характеристика та будова автомобільних акумуляторних батарей 6СТ-90ЭМС та 6СТ-190ТР.

Акумуляторні батареї призначені:

• для живлення електричною енергією системи електричного пуску двигуна;

• для живлення споживачів, коли двигун не працює або працює на зниженій частоті обертання колінчастого вала;

• для живлення електричною енергією споживачів у всіх режимах, коли генератор не може забезпечити необхідної потужності.

Акумуляторна батарея 6СТ-90ЕМС розміщується на кронштейні рами біля лівої підніжки кабіни, закріплюється спеціальним кронштейном.

Вимоги до акумуляторних батарей:

• повинні віддавати великий струм без значного зниження напруги;

• мати великий термін служби;

• забезпечувати безперебійну роботу в умовах зміни температури навколишнього середовища;

• стійкі в роботі в умовах постійного трясіння, вібрацій і ударів.

Технічна характеристика АБ.

6СТ-90ЕМС (ЗІЛ-131):

Тип - стартерна

Напруга 12 В

Номінальна ємність при 20 годинному режимі розряду 90 Агод

Номінальна ємність при 10 годинному режимі розряду 81 Агод

Вага без електроліту 28,0 кг

Вага з електролітом 35,6 кг

Кількість електроліту в батареї 6,0 л

Кількість електроліту в акумуляторі 1,0 л

6СТ-190ТР (КамАЗ-4310):

Тип - стартерна

Напруга 12 В

Номінальна ємність при 20 годинному режимі розряду 190 Агод

Номінальна ємність при 10 годинному режимі розряду 170 Агод

Вага без електроліту 57,2 кг

Вага з електролітом 71,7 кг

Кількість електроліту в батареї 12,0 л

Кількість електроліту в акумуляторі 2,0 л

Акумуляторна батарея складається із:

• 6 акумуляторів;

• моноблока;

• перемичок (міжелементних з'єднань);

• полюсних виводів;

• ручки для перенесення.

Акумулятор складається із:

• напівблока позитивних електродів;

• напівблока негативних електродів;

• борнів (полюсних виводів);

• сепараторів;

• запобіжного щитка (сітки);

• кришки акумулятора;

• пробки.

Типи і позначення (маркування) автомобільних акумуляторних батарей

На автомобілях встановлюють акумуляторні батареї напругою 12 В. Прийняте маркування батарей містить у собі цифру 6 (на початку), яка вказує на число акумуляторів в батареї; букви СТ, які вказують на те, що батарея стартерна; дво або тризначне число після букв СТ, що показує номінальну електричну ємність батареї в амперах-годинах. Букви в кінці позначення типу батареї характеризують матеріал моноблока (Э  ебоніт, Т  термопласт); матеріал сепараторів (Р  міпор, М  міпласт, С  скловолокно); серію (Н  нова).

Заняття №3. Приведення акумуляторних батарей до робочого стану.

Порядок приведення акумуляторних батарей до робочого стану.

Послідовність приведення акумуляторних батарей до робочого стану:

1. Приготування електроліту.

2. Підготовка акумуляторної батареї до заливання електролітом.

3. Заливання акумуляторних батарей електролітом.

4. Витримання батареї для просочування електродів електролітом.

5. Заряджання акумуляторної батареї.

Електроліт готується шляхом розведення акумуляторної сірчаної кислоти густиною 1,83 – 1,84 г/см³ (ГОСТ 667 – 73) в дистильованій воді. Під час приготування електроліту завжди вливати кислоту у воду тонким струменем при безперервному помішуванні скляною або ебонітовою паличкою.

Під час вливання кислоти у товщу води тепло, що виділяється, віддається масі води і розбризкування не відбувається.

Під час приведення акумуляторних батарей у робочий стан електроліт готують густиною 1,24 г/см³ за температури від 15 до 25°С.

Після заливання акумуляторних батарей, їх необхідно витримати протягом 2 годин, для того, щоб електроліт просочився в пори електродів і сепараторів. Після просочення густина електроліту знижується приблизно на 0,02 г/см³ і стає приблизно рівною 1,22 г/см³. Після постановки акумуляторної батареї на заряджання густина електроліту в кінці заряджання зростає на 0,04 г/см³ і стає рівною 1,26 г/см³.

Види та порядок заряду акумуляторних батарей

Застосовуються наступні способи заряджання акумуляторних батарей:

• заряджання при постійній величині зарядного струму;

• заряджання при постійній величині зарядної напруги;

• прискорений комбінований заряд.

Заряджання з постійною величиною зарядного струму

На зарядних станціях АБ, що приводяться в робочий стан, а також зняті з машин, заряджають, як правило, при постійній величині зарядного струму. За допомогою даного способу величина зарядного струму протягом всього часу заряджання підтримується незмінною. Це досягається зміною опору реостата, ввімкненого послідовно з батареєю, зміною напруги джерела струму або застосуванням автоматичних регуляторів струму.

Перед заряджанням АБ одного і того ж типу підбирають в групи, в групах АБ з’єднуються послідовно. Кількість батарей в одній групі, а також кількість груп батарей залежить від типу батарей, потужності зарядного джерела і напруги

Величина зарядного струму залежить від типу батарей і способу заряджання.

Рис. 3. Принципова схема підключення акумуляторних батарей до зарядного джерела через ЗРУ на 4 зарядні групи: