
- •І. Пояснювальна записка вступ
- •Теоретичні засади
- •1.1. Художньо-публіцистичні жанри
- •1.2. Нарис та його різновиди
- •1.3. Есе як художньо-публіцистичний жанр
- •1.4. Замальовка – художньо-публіцистичний жанр малої нарисової форми
- •1. 5. Моніторинг регіональних видань
- •Специфікація
- •Обґрунтування доцільності інформаційного продукту
- •Структура
- •Технічна характеристика обсягу
- •Зображення
- •Авторська ідея
- •Список використаних джерел
- •Іі. Інформаційний продукт Чи потрібен культ Шевченка?
- •Якщо ти абітурієнт
- •Коли рак на горі свисне або Коли Україні Крим повернуть
- •Ідея для вихідних: сімейна фотосесія
- •Незалежність України: спроба перезавантаження
- •Ви співаєте по-солов’їному чи все ж таки цвірінькаєте?
- •Ііі. Охорона праці та небезпека в надзвичайних ситуаціях
- •Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці.
- •Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, їхні основні обов'язки і права
- •Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці
- •Роль громадського інспектора у контролі за додержанням законодавства про охорону праці
- •Висновки
Висновки
Сучасна журналістика стає не просто рушієм громадськості, а й її творцем. Важко уявити, що буде, якщо на один день вимкнуть електромережу, Інтернет та не випустять у світ газети. Люди подумають, що планета загинула. Культурним вихованням на одному рівні з батьками та близькими також займається журналістика. І в цьому випадку громадськість повинна підлаштовуватись під мас-медіа, а не навпаки. ЗМІ повинні вчити аналізувати, мислити, повинні й розважати, виховувати, бути радником, а не каналом інформаційного фаст-фуду.
У роботі ми проаналізували досліджену тему у наукових працях журналістикознавців, визначили головні функції художньо-публіцистичних жанрів та їх типологію та особливості.
Моніторинг регіональної преси, на прикладі «Панорама» та «Сумщина» вкотре підтвердив, що інформаційні жанри витісняють або синтезуються з художньо-публіцистичними. ЗМІ, розуміючи, що повинні не лише інформувати, а й виховувати, навчати, формувати громадську думку, розважати, все ж не забувають про портретний нарис чи уїдливий фейлетон.
Також з’ясували, що інформаційний голод цільової аудиторії ЗМІ змушує журналістів готувати переважно інформаційні матеріали, випереджуючи своїх конкурентів. Своєю роботою ми намагалися зробити внесок у вирішення проблеми «вимирання» художньо-публіцистих жанрів у журналістиці. Теоретична частина кваліфікаційної роботи допомогла нам у створенні інформаційного продукту. Адже знання та оперування теорією допомагають журналісту зберегти цінність та особливість художньо-публіцистичного жанру та чітко ідентифікувати його з іншими жанрами.
Одне із завдань нашої роботи полягало у створенні власного творчого доробку у художньо-публіцистичних жанрах журналістики. Всього ми написали та оприлюднили шість публікацій в обласному щотижневику «Круглий двір». Це були есе, замальовки та нариси. Завдання цих матеріалів – привернути увагу читача до звичайних, на перший погляд, буденних проблем, зацікавити реципієнта.
Наші публікації, у першу чергу, були орієнтовані на молодь, адже цей прошарок суспільства є рушієм громадських ідей та продовжувачем суспільних традицій. Тому ми оприлюднили інформаційний доробок в Інтернет-просторі, у блозі. Це надійний канал зв’язку з цільовою аудиторією та можливість прослідкувати реакцію читача.
Лише час засвідчить, чи досягнута наша першочергова мета. Але ми вже зробили перший крок у збереження традицій у написанні художньо-публіцистичних жанрів.