46

ЗМІСТ

І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Вступ.……………………………………………………………………………....4

1. Теоретичні засади

1. Художньо-публіцистичні жанри…………………..………………..6

2. Нарис та його різновиди………………………………………….…7

3. Есе як художньо-публіцистичний жанр…………………..……....10

4. Замальовка – художньо-публіцистичний жанр малої нарисової форми……………………………………………………………….13

5. Моніторинг регіональних видань…………………………………13

1. Специфікація

   1. Обґрунтування доцільності інформаційного продукту………….17

   2. Структура…………………………………………………………...17

   3. Технічна характеристика обсягу…………………………………..18

   4. Зображення…………………………………………………………19

   5. Авторська ідея………………………………………………..…….20

2. Список використаних джерел………………………………………………22

ІІ. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОДУКТ

Чи потрібен культ Шевченка? …………………………………………...25

Якщо ти абітурієнт………………………………………………………..27

Коли рак на горі свисне або Коли Україні Крим повернуть…………...28

Ідея для вихідних: сімейна фотосесія……………………………………29

Незалежність України: спроба перезавантаження……………………...31

Ви співаєте по-солов’їному чи все ж таки цвірінькаєте?........................35

ІІІ. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НЕБЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

1. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці

1. Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, їхні основні обов'язки і права……………………………………………..38

2. Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці……………………41

3. Роль громадського інспектора у контролі за додержанням зако-нодавства про охорону праці…………………………………...……42

ВИСНОВКИ……………………...………………………………………………45

І. Пояснювальна записка вступ

Людство вже міцно стоїть на порозі ХХІ ст., століття інноваційних технологій, розвитку масових комунікації. Журналістика постає в оновленому амплуа, стає не просто каналом інформації, а рушієм суспільних масових настроїв, формує культуру повсякденності, є активною зброєю під час не лише інформаційних воєн, а й збройних конфліктів. Кожне нове покоління стає більш грамотним медійно. Засоби масової інформації виховують громадянина, особистість. Доступність до інформації, різноманітність каналів її поширення породжують створення нових мас-медіа, але не завжди якісних. Зникають не лише розлогі аналітичні чи художньо-публіцистичні матеріали зі шпальт газет, а й самі газети. Молоде покоління стає інноваційно, але не інтелектуально грамотнішим. У цьому певної мірою винні й ЗМІ. Фейлетон про злободенну проблему, який мусить читача привчити думати, поступається місцем сенсаційному матеріалу; нарис про видатного діяча культури – скупій замітці про нього; есе, замальовка – політичній рекламі.

Головне завдання публіцистики – виховувати читача, розширювати його світогляд, вчити його мислити й аналізувати. Публіцистика має справу з матеріальними і духовними субстанціями, життєва прив’язаність до правди в ній поєднується з метафоричністю; «вона – цілком ідентифікована інтелектуальна реальність, яка фіксує динаміку життя, мислення і психології» [15, 239]. Показником освіченості публіцистична майстерність була ще за часів античності.

Актуальність теми визначається тим, що художньо-публіцистичні жанри мають величезну соціальну значущість. Показуючи лише одиничні приклади, вони характеризують увесь соціум. Саме тому створення авторського доробку, написаних у таких жанрах, на часі.

Вибір теми умотивований потребою показати особливості, важливість художньо-публіцистичного жанру як одного з найефективніших засобів комунікації у сучасних мас-медійних процесах.

Мета дослідження передбачає створення власного творчого доробку у художньо-публіцистичних жанрах.

Для реалізації мети необхідно вирішити наступні завдання:

1. проаналізувати досліджувану тему у наукових працях журналістикознавців;

2. дослідити тематику і типологію художньо-публіцистичних жанрів;

3. проаналізувати газетні матеріали, написані у художньо-публіцистичному жанрі;

4. написати матеріали у художньо-публіцистичних жанрах, використовуючи їх різні видові характеристики;

5. оприлюднити створені художньо-публіцистичні матеріали.

У результаті виконання дипломної роботи ми повинні навчитися:

- орієнтуватися у художньо-публіцистичних жанрових різновидах;

- вільно оперувати спеціальною термінологією, практично використовувати її у власних матеріалах.

Робота складається з трьох основних розділів, висновків і додатків. Джерельна база нараховує 24 одиниці.

1. Теоретичні засади

1.1. Художньо-публіцистичні жанри

Будь-який журналістський задум реалізується в певному жанрі. Від того, наскільки правильним буде вибір жанру, залежить і досягнення комунікативної мети журналістом, і реакція читача. «Тому працівник ЗМІ мусить навчитися бачити подію очима жанру. Жанри журналістики народилися тоді, коли з’явилася й сама журналістика. Унаслідок тривалого історичного розвитку в журналістиці утворилися три жанрові єдності: інформаційна, аналітична та публіцистична» [6, 200].

Сучасний темп життя диктує свої умови й журналістиці. Читач чи слухач звик до короткої оперативної інформації. Тому інформаційні матеріали витісняють аналітику та художньо-публіцистичні жанри. Що, однак, не є аксіомою. Реципієнт все одно час від часу потребує естетичної інформації, яка б наштовхувала на роздуми. Журналіст, у свою чергу, штампуючи лише інформаційні повідомлення, втрачає індивідуальний стиль та здатність аналізувати сучасні злободенні проблеми. У цих випадках на допомогу приходять художньо-публіцистичні жанри.

«Витоки публіцистичної творчості йдуть углиб тисячоліть, тоді, коли формувався універсальний засіб соціального спілкування і правління – мова, слово. На ранніх етапах формування культури вміле володіння мовою трактувалося як соціальна цінність» [23, 6]. В.Й.Здоровега зазначає: «Необхідність виділення й окремого тлумачення публіцистики пояснюється декількома причинами. По-перше, великим значенням, яке вона має у суспільстві. Будучи сьогодні одним з потоків журналістської інформації, публіцистика функціонувала і продовжує функціонувати поза ЗМІ. По-друге, публіцистика у пресі, на телебаченні відіграє не тільки особливу роль, але й своєрідно впливає на інші потоки журналістської інформації. По-третє, як і будь-яке важливе явище духовного життя, публіцистика зазнає постійних змін, трансформується, набуває певних нових властивостей» [11, 218].

У своїй монографії «Біля джерел публіцистики» В. Учьонова наводить найприйнятніше, на її думку, визначення публіцистики як «специфічної галузі суспільно-політичної творчої діяльності, що має метою актуальний ідеологічний вплив на суспільну думку, на свідомість і поведінку мас» [23, 29].

Теоретики журналістики серед художньо-публіцистичних жанрів виділяють замальовку, нарис, есе, фейлетон і памфлет. Зупинимося детальніше на жанрах нарису, есе і замальовки.