9.3.4. Вимоги до структури та змісту програми навчальної дисципліни

Загальні вимоги

Програма навчальної дисципліни[213] має забезпечувати:

• відповідність змісту галузевих стандартів вищої освіти через безпосередній зв'язок змісту дисципліни з цілями вищої освіти - уміннями та здатностями фахівця, що визначені в ОКХ;

• відповідність ліцензійним та акредитаційним умовам та вимогам;

• відповідність «Стандартам і рекомендаціям щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти»;

можливість використання дисциплінарних компетенцій як інформаційної бази для формування засобів діагностики;

• однозначність критеріїв оцінювання навчальних досягнень.

Структура програми навчальної дисципліни

Нижче подана рекомендована структура програми навчальної дисципліни з прикладами та порадами щодо її змісту.

Вступ

1. Галузь використання

2. Нормативні посилання

3. Базові дисципліни

4. Дисципліни, що забезпечуються

5. Обсяг дисципліни

6. Компетенції, що набуваються, та відповідний зміст дисципліни

7. Індивідуальні завдання

8. Позначення фізичних одиниць

9. Форма підсумкового контролю

10. Вимоги до інформаційно-методичного забезпечення дисципліни

11. Вимоги до засобів діагностики

12. Рекомендована література

13. Відповідальність за якість викладання та інформаційно-методичного забезпечення

Нижче подані приклади та рекомендації щодо формування змісту складових структури програми.

Вступ

Програма дисципліни - нормативний документ, що складається вищим закладом освіти на підставі галузевих стандартів.

Програма дисципліни визначає зміст навчальної дисципліни.

Програма дисципліни розробляється кафедрою, яка наказом ректора закріплена для викладання дисципліни.

Програма дисципліни розробляється на весь період реалізації освітньо-професійної програми підготовки фахівців відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня і затверджується наказом ректора.

Компетенції, що визначені в Програмі дисципліни, є об’єктом діагностики під час контрольних заходів.

1. Галузь використання

Програма встановлює:

• перелік дисциплінарних компетенцій, що визначаються як деталізація компетенцій фахівця за освітньо-кваліфікаційною характеристикою (ОКХ). Дисциплінарні компетенції - є навчальними цілями дисципліни.

• склад змістових модулів, що забезпечують набуття похідних компетенцій (реалізацію навчальних цілей дисципліни);

• розподіл навчального матеріалу за видами занять;

• норми часу на викладання та засвоєння змістових модулів;

• рівень засвоєння, що необхідний та достатній для набуття компетенцій.

• форми діагностики рівня сформованості компетенцій за дисципліною;

• вимоги до засобів діагностики;

• критерії оцінювання якості підготовки;

• склад і зміст методичного забезпечення навчальної дисципліни;

• порядок внесення змін та доповнень;

• відповідальність за якість освітньої та професійної підготовки.

Програма використовується для:

• планування навчального процесу;

• визначення навчального навантаження;

• формування засобів діагностики;

• внутрішнього та зовнішнього контролю якості підготовки;

• процедур ліцензування[190] та акредитації.

3 Базові дисципліни

Подається перелік дисциплін ОПП, що передують і складають інформаційну базу для засвоєння змісту даної дисципліни.

4 Дисципліни, що забезпечуються

Подається перелік дисциплін ОПП, для яких дана дисципліна - базова.

5 Обсяг дисципліни

Загальний обсяг - ______ кредити ECTS[180] (_______ академічних годин).

Лекції - ________ академічних годин.

Практичні заняття - ________ академічних годин.

Лабораторні заняття - ________ академічних годин.

Самостійна робота[218] - _________ академічних годин.

6 Компетенції, що набуваються, та зміст дисципліни

Приводити у формі таблиці, шаблон якої наведений нижче.

Компетенції (з використанням матеріалу модуля студент повинен уміти)	Змістовні модулі за видами навчальних занять
	лекції
	практичні
	лабораторні
	семінарські

Формується у вигляді:

• похідних компетенцій, що визначаються як деталізація основних компетенцій фахівця за освітньо-кваліфікаційною характеристикою (ОКХ). Похідні компетенції - є навчальними цілями дисципліни.

• змістових модулів, що забезпечують набуття похідних компетенцій (реалізацію навчальних цілей дисципліни);

Графа «Компетенції». Перелік компетенцій регламентує нормативна або варіативна ОКХ фахівців відповідного напряму підготовки, спеціальності та освітньо-кваліфікаційного рівня.

Аналіз структури кожної основної компетенції дозволяє виявити похідні компетенції фахівця.

Похідні компетенції віддзеркалюють необхідні уміння фахівця та водночас виступають цілями навчання[203].

Графа «Змістові модулі». Зміст модулів визначається як навчальна інформація, що необхідна для реалізації навчальних цілей.

При формуванні програми треба виділити змістові модулі, що націлені на можливість реалізації конкретних умінь.

Назви модулів визначають теми дисципліни.

Назви навчальних модулів наводити з використанням термінології, що загальноприйнята для відповідної галузі знань.

Зміст дисципліни не повинен дублювати зміст програм загальної середньої освіти або попередніх освітньо-кваліфікаційних рівнів.

Сукупність змісту навчальних елементів повинна бути достатньою для формування відповідних компетенцій фахівця.

При формуванні цієї інформаційної бази треба звернути увагу на таке:

0. навчальні модулі програм дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки мають віддзеркалювати світоглядницькі, гуманітарні, культурні, особистісні вимоги до виховання майбутнього фахівця та формування у нього загальних і спеціальних компетенцій. Результат освітянської діяльності очікується не тільки у вигляді певної компетенції випускника ВНЗ, а також як і заплановане удосконалення в поглядах особи, її розумінні, цінностях, поведінці тощо. Таке удосконалення проявляється через діяльність особи (наприклад, під час обгрунтування та захисту своєї позиції, при вирішенні певної соціальної задачі). Отже, вимоги до соціально-значимих властивостей та якостей випускника вищого навчального закладу являють собою систему компетенцій націлених на вирішення певних проблем і задач соціальної діяльності та умінь, що є відображенням наявності цих компетенцій;

1. для дисциплін фундаментальної (природничо-наукової) підготовки цілями навчання[203] є навчальні уміння, що необхідні для опанування (на відповідному науковому рівні) навчальних модулів дисциплін професійної та практичної підготовки. Дисципліни природничо-математичного циклу є базовими для дисциплін професійної та практичної підготовки;

2. для дисциплін професійної та практичної підготовки зміст дисциплін визначають уміння необхідні для рішення задач професійного спрямування

Розподіл навчальних модулів за видами занять треба здійснювати з урахуванням видів умінь (предметно-практичні, предметно-розумові, знаково-практичні, знаково-розумові), які забезпечуються. Саме такий розподіл має стати основою формування навчального плану.

Контроль предметно-практичних умінь (шифр - ПП) та знаково-практичних (ЗП) має вимагати вияв практичної підготовки, а контроль предметно-розумових (ПР) та знаково-розумових (ЗР) - теоретичної підготовки випускників.

Уміння - здатність людини виконувати певні дії при здійсненні тієї чи іншої діяльності на основі відповідних знань.

За видами уміння поділяються на:

• предметно-практичні - уміння виконувати дії щодо переміщення об’єктів у просторі, зміни його форми тощо;

• предметно-розумові - уміння щодо виконання операцій з розумовими образами предметів (аналіз, класифікація, узагальнення, порівняння тощо).

• знаково-практичні - уміння щодо виконання операцій зі знаками та знаковими системами (письмо, прокладання курсу по карті, одержання інформації від пристроїв тощо).

• знаково-розумові - уміння щодо розумового виконання операцій зі знаками та знаковими системами (логічні та розрахункові операції).

Вид уміння пов’язаний зі змістом задачі, виконання якої потребує цього уміння.