МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Реферат

на тему : «Гігієнічні вимоги до дитячого взуття і одягу»

Підготувала :

студентка 33 групи

факультету педагогіки та психології

Іванютенко Ірина Ігорівна

Кіровоград – 2014

Зміст

Вступ

1. Одяг для дітей і підлітків.

1. Гігієна білизни та одягу дітей.

2. Гігієнічні властивості тканин.

3. Тканини,що рекомендуються для пошиття одягу та білизни.

4. Вимоги до крою

2. Види одягу:

1. Білизна

2. Кімнатний одяг

3. Літній одяг

4. Осінньо-весняний одяг

5. Зимовий одяг

6. Головні убори

3. Взуття для дітей та підлітків

1. Гігієнічні вимоги до взуття

2. Гігієнічні вимоги до маси, розміром, фасоном, покрию дитячого взуття.

4. Правила підбору взуття

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Основним призначенням одягу і взуття дітей є захист організму від зайвого перегрівання чи охолодження шляхом створення сталих температурних умов. Сталість температури тіла є умовою доброго самопочуття. Крім цього основного призначення, одяг захищає тіло від вітру, дощу, ультрафіолетового опромінення, пилу, бруду, зменшує несприятливу дію різних механічних та хімічних чинників, що особливо важливо для ніжної, легко пошкоджуваної шкіри дитини.

Процеси утворення і віддачі тепла урівноважуються в організмі. Якщо збільшується утворення тепла (наприклад, при фізичному навантаженні), то одночасно, щоб не настало перегрівання, зростає і тепловіддача. Те саме відбувається і при підвищенні чи зниженні температури повітря. Це здійснюється спеціальними теплорегуляційними механізмами, розташованими у головному мозку. Щоб полегшити їх роботу, треба правильно добирати одяг. Він повинен мати добрі теплозахисні властивості, бути водонепроникним, пористим, легким. Чим менша дитина, тим більш недосконалі її теплорегуляційні механізми. Малі діти, особливо незагартовані, легко переохолоджуються чи перегріваються. Перегрівання так само шкідливе, як і переохолодження. Діти перегріваються не тільки влітку, а й узимку, якщо їхній одяг не відповідає температурі повітря.

Спільними для будь-якого одягу є такі гігієнічні вимоги: легкість, м 'якість, гарний фасон, співвідношення віку та розміру тіла дітей. Усі ці вимоги спрямовані на забезпечення свободи рухів дитини. Рухи, особливо на повітрі, є сильним стимулом нормального росту та розвитку організму. Дітям властива велика рухливість, і одяг не повинен їм заважати. Одяг не повинен бути дуже довгим, широким, тісним, який не дає дитині рухатися. Крім того, грубий і тісний одяг стискає шкірні покрови, судини і тим порушує нормальне функціонування внутрішніх органів і систем в організмі. В молодшому віці, коли скелет дуже піддатливий механічним діям, такий вузький та тісний одяг може порушувати правильну поставу і сприяти розвитку різних викривлень хребта. Тугі пояси, резинки, високі тісні комірці, стягуючі манжети з асортименту дитячого одягу повинні виключатися. Крім того, одяг повинен швидко і легко одягатися і зніматися, бути гарним, виховувати естетичний смак у дитини. Зовсім довгий одяг, як і тісний, робить дитину неповороткою.

Теплозберігаючі властивості одягу залежать від її покрою, пошиття, кількості шарів і в основному від якості тканин, з яких вона пошита.

1.Одяг для дітей і підлітків

1А Гігієна білизни та одягу дитини

Серед заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я та покращення фізичного розвитку дитини, важливим є дотримання гігієнічних вимог до одягу. Одяг служить людині для захисту від несприятливих впливів зовнішнього середовища, оберігає поверхню шкіри від механічних пошкоджень і забруднень.

У дітей, на відміну від дорослих, гірше розвинена центральна нервова система, тому вони більш схильні до впливу несприятливих умов зовнішнього середовища. Це обумовлює підвищені вимоги до одягу дітей. І чим менше вік дитини, тим ці вимоги вищі. А також у дітей не досить розвинені процеси терморегуляції. "Велика площа поверхні шкіри при меншій масі тіла обумовлюють підвищений рівень охолодження організму в холодну, сиру і вітряну погоду і перегрів в жарку погоду" . За допомогою одягу навколо тіла створюється штучний підодяговий мікроклімат, що значно відрізняється від клімату зовнішнього середовища. За рахунок цього одяг суттєво знижує тепловтрати організму, сприяє збереженню сталості температури тіла, полегшує терморегуляційну функцію шкіри, забезпечує процеси газообміну через шкірні покриви. Це основна роль одягу. Захисні властивості одягу важливі для дітей, так як:

• в дитячому віці механізми теплорегуляції недосконалі, переохолодження та перегрівання організму можуть призвести до порушень у стані здоров'я;

• діти відрізняються великою руховою активністю, при якій рівень теплопродукції зростає в 2-4 рази;

• шкіра дітей ніжна й подразлива;

• шкірне дихання має більшу питому вагу в обмінних процесах організму, ніж у дорослих.

Таким чином, "одяг за своєю конструкцією та фізико-гігієнічним показникам матеріалів повинна відповідати віковим анатомо-фізіологічних особливостей, виду діяльності і метеорологічним умовам, не перешкоджати швидкому і легкому зняття сприяти вихованню естетичного смаку дитини"

1Б Гігієнічні властивості тканин

Якості одягу залежать від багатьох умов і в першу чергу від властивостей тканини. Взаємодія між шкірою дитини і тканинами одягу визначається гігієнічними властивостями тканини: товщиною, масою, повітропроникність й паропроникність, гігроскопічністю, вологоємністю, гідро- і ліпофільність, гідрофобним, а також теплопровідністю.

Теплопровідність характеризує теплозахисні властивості матеріалів: чим вона нижча, тим тепліше матеріал.

Товщина тканин вимірюється в міліметрах і впливає на теплозахисні властивості тканини. Отже, чим товще матеріал, тим він тепліше.

Маса тканини вимірюється в грамах по відношенню до одиниці площі матеріалу. Гігієнічно оптимальною є тканина з мінімальною масою і збереженням всіх необхідних їй властивостей.

Повітропроникність - означає здатність матеріалів пропускати повітря через 1 кв. м в секунду шляхом фільтрації через пори. Поверхневий шар зимового та осіннього одягу повинен мати низьку повітропроникність з метою захисту від холодного повітря. Літній одяг повинен мати максимальну вентиляцією, тобто повітропроникність.

Паропроникність - вимірюється в грамах водяної пари, що проходить за 1 годину через 1 кв. м тканини, і визначає здатність матеріалів пропускати через себе водяні пари,які постійно утворюються в підодяговому просторі, шляхом дифузії їх через волокна. У місцевостях з жарким кліматом, коли тепловіддача здійснюється значною мірою за рахунок випаровування, одяг повинен мати найбільшу паропроникність.

Гігроскопічність - характеризує здатність тканин поглинати водяну пару.Хороша гігроскопічність є позитивною властивістю матеріалів, використовуваних для внутрішніх шарів одягу; сприяє видаленню поту з поверхні шкіри. Гігроскопічність тканин, які використовують для верхніх шарів зимового та демісезонного одягу, повинна бути мінімальною, що запобігає її промоканню при атмосферних опадах і зниженню теплозахисних властивостей.

Вологоємність - визначає здатність тканин вбирати воду при зануренні в неї. Властивості тканини зберігати значну частину часу вільними після зволоження має велике значення, тому що при цьому досягається певний рівень повітропроникності і менше змінюється теплові властивості даного матеріалу.

Гідрофільність - відображає здатність тканини швидко і повно вбирати вологу. Висока гідрофільність повинна бути у тканин, які безпосередньо прилягають до шкірних покривів і поглинають водяну пару з шкіри.

Гідрофобність ("незмочуваність") - властивість, протилежна гідрофільності. Висока гідрофобність повинна бути у тканини, що утворюють верхній шар одягу і захищають її від снігу, дощу, туману.

Ліпофільність - характеризує здатність тканин вбирати в себе жир з поверхні шкіри. Високі її властивості є негативним властивістю, властивою в основному синтетичним тканинам, тому що крапельки жиру заповнюють повітряні простори між волокнами і погіршують тим самим фізико-гігієнічні властивості матеріалів.