51Вопрос
Соціалі́зм — поняття, що має багато значень. Під цим терміном у першу чергу розуміють:
соціально-економічні ідеї, «вчення» та ідеології, основним гаслом яких є соціальна справедливість;
політичні рухи, різноманітні утворення та партії, що в Новітній час відносять до «лівого» політичного спектру;
в переносному значенні в політичній лексиці — політика економічного перерозподілу національного продукту країни, спрямована на соціальний захист найслабших верств населення; підтримка бідних за рахунок багатих
самоназва економічного, суспільного та політичного ладу в СРСР та країнах, що в ХХ столітті були вільними або невільними сателітами СРСР.
52Вопрос
Комуні́зм (від лат. communis та фр. communisme — спільний, загальний) — політична ідеологія, заснована на ідеї суспільства загальної рівності та свободи, суспільної власності на засоби виробництва та безгрошового перерозподіла майна[1].
Первинні ідеї комунізму походять від ранньо-християнських громад, які додержувались принципу суспільного майна. Пізніше - від середньовічних сект, які ґрунтувалися на христовій ідеї «любові до ближнього». Також часом під поняттям «первинний комунізм» мається на увазі примітивні суспільні форми доісточної людності[2].
В новий час, в ХІХ ст. внаслідок впливу Французької революції з її гаслами загальної «Свободи, Рівності та Братерства», скасування соціальної нерівности людей та збудування безкласового та безвладного суспільства через скасування приватної власності, або щонайменше власності на засоби виробництва. Розвиток ціх ідей в Європі привів к кінцю ХІХ ст. до формування окремої спеціальної теорії - «комунізму». Класиками цієї теорії вважаються К.Маркс та Ф.Енгельс. Їх послідовниками у ХХ ст., які втілювали ідеї класиків на практиці, додаючи чимало від себе, вважаються наступні політичні діячі: Ленін, Троцький, Сталін, Мао Дзедун та ін.
В наш час, з точки зору власної апологетики, комунізм — це суспільний лад (або особлива суспільно-економічна формація), що ґрунтується на усуспільненні засобів виробництва; це також наукове і філософське вчення про майбутнє безкласове суспільство, в якому відсутня приватна власність на засоби виробництва та експлуатація людини людиною; а також це практика втілення цього вчення у життя.
З точки зору критики ідея комунізму вважається утопією, спроба втілення якої у життя у ХХ столітті (так званий «комуністичний експерімент») коштувала світовому людству кілька сотень мілліонів людских жертв. Внаслідок існування комуністичних режимів найбільш постраждали, як в абсолютному так і у відносному значення, населення таких країн, як СРСР (нині це Казахстан, Україна, Росія), Китай («культурна революція», «великий стрибок»), Камбоджа (диктатура «червоних кхмерів»), В'єтнам, КНДР, Куба та багато інших.
Комуністична державна політична практика зазнала засудження в більшості країн Європи, де раніш існували «комуністичні» політичні режими. З цього приводу зокрема була прийнята Резолюцію Ради Європи № 1481 щодо засудження комунізму.
Різноманітні форми комунізму умовно поділяються на:
суспільно-політичні вчення та філософію (див.: марксизм)
політичну ідеологію та доктрину (див.: «науковий комунізм», «реальний соціалізм»)
політичні рухи, партії, державні утворення та міждержавні угрупування (блоки), що ідентифікували себе як «комуністичні», (див. КПРС, КПК та ін.)