9. Конституційно-правові інститути: поняття і види

Конституційний інститут – це група норм, які регулюють однотипні чи однорідні взаємопов’язані суспільні відносини (інститут біженців, глави держави). Поділ:

1) Загальний

2) Первинний

3) Міжгалузевий

Конституційно-правовий інститут, норми якого відзначаються певною автономією, об’єднуються на основі певних принципів і методів, відзначаються відносною самостійністю правового регулювання.

Конституційні інститути у своїй сукупності утворюють струнку систему, яка є основою Конституції України. Інститути розташовані в певному порядку, належним чином включені до тексту Конституції. Загальне уявлення про систему цих інститутів дає її (Конституції) зміст. Це – інститут загальних засад конституційного ладу, інститут прав і свобод людини та громадянина, інститут прямого народовладдя, інститути законодавчої, виконавчої та судової влади, інститут територіального устрою, інститут місцевого самоврядування, інститут, що визначає порядок змін і доповнень Конституції.

Класифікація інститутів конституційного права:

1) комплексні - регулюють інтегровані сфери суспільних відносин, можуть поєднувати декілька споріднених інститутів, практично € відображенням структурного поділу Конституції України.

Комплексними інститутами конституційного права є:

а) інститут загальних засад конституційного ладу України;

б) інститут правового статусу людини і громадянина;

в) інститут безпосередньої демократії (вибори, мітинги та ін.);

г) інститут організації та діяльності органів державної влади; ґ) інститут політико-територіального устрою України;

д) інститут місцевого самоврядування;

2) головні - регулюють конкретні сфери однорідних відносин, мають чіткий предмет конституційно-правового регулювання, виступають структурними елементами комплексних інститутів. Ними є:

а) інститут громадянства України;

б) інститут глави держави;

в) інститут законодавчої влади;

г) інститут юридичної відповідальності та ін.;

3) первинні - складаються з невеликої кількості норм конституційного права, регулюють суспільні відносини, які за предметом правового регулювання є дуже близькими і невеликими за обсягом предметного регулювання. Первинними інститутами конституційного права є: інститут голосування, інститут депутатського запиту, інститут складання присяги, інститут законодавчої ініціативи, інститут конституційного подання та ін.

10. Поняття і предмет науки конституційного права України

Конституційно-правова наука є порівняно молодою у системі юридичних наук України. Вона почала формуватися у другій половині XIX ст., коли вже тривалий час існували наука цивільного, кримінального та інші галузеві юридичні науки. З часу свого формування до сьогодення наука конституційного права в Україні пройшла складний історичний шлях, що характеризувався занепадом і злетами.

Витоками конституційно-правової думки України є, насамперед, правові пам'ятки Київської Русі, документи Козацької доби, конституційні проекти членів Кирило-Мефодіївського товариства.

Наука конституційного права є системою ідей, концепцій, теорій, вчень про конституційне право як галузь національного права.

Предметом науки конституційного права є актуальні теоретичні та практичні проблеми галузі конституційного права України і зарубіжних країн.

Формально наука конституційного права представлена не законами, а великою кількістю монографій, статей, книг, збірників, трактатів, доповідей. Наука конституційного права вивчає дію конституційного права, реалізацію його норм і принципів, знаходить закономірності його розвитку, формулює практичні поради з метою вдосконалення норм конституційного права та конституційно-правових відносин.

Становлення основних ідей конституційного права, а відтак і цієї науки пов'язано з буржуазними революціями кінця XVIII століття, результатом яких стало прийняття конституцій в європейських державах, наприклад, Франції-1891 року, Польщі 1891 року та інших. Ідеї відомих французьких філософів Нового часу - Г. Гроція, Ш.-Л. Монтеск'є, Ж.-Ж. Руссо, Д. Локка про права і свободи людини, державний устрій, владу лягли в основу науки конституційного права.

Наука конституційного права України вивчає:

1) сучасний досвід та досвід, що накопичувався впродовж не одного століття, щодо конституційно-правової теорії і практики;

2) конституційно-правові відносини, норми та інститути;

3) публічні політико-правові відносини;

4) практику реалізації конституційно-правових норм;

5) джерела конституційного права.