
- •Конституційне право України
- •Поняття і предмет конституційного права як галузі права України
- •Місце конституційного права в системі права України
- •Поняття і особливості конституційно-правових норм
- •Види конституційно-правових норм
- •Особливості структури конституційно-правових норм
- •Поняття і особливості конституційно-правових відносин
- •Джерела галузі конституційного права України
- •Прогалини і колізії у конституційному праві та шляхи їх усунення
- •Конституційно-правові інститути: поняття і види
- •Поняття і предмет науки конституційного права України
- •Методи науки конституційного права України
- •Функції науки конституційного права України
- •Система науки конституційного права України
- •Місце науки конституційного права в системі юридичних наук
- •Роль науки конституційного права у розбудові держави і права України
- •Поняття і сутність конституції
- •Види конституцій і підстави їх класифікацій
- •Функції конституції
- •Місце конституції в системі національного законодавства України
- •Юридичні властивості конституції України
- •Особливості суб’єктів і порядку прийняття, зміни та відміни конституцій
- •Особливості механізму конституційного регулювання
- •Пряма дія норм конституції України
- •Конституція України і міжнародно-правові акти
- •Властивості Конституції України як Основного Закону
- •Основні принципи Конституції України
- •Основні етапи конституційного розвитку України
- •Загальні засади конституційного ладу як конституційний інститут
- •Конституційне визначення України як суверенної, незалежної, демократичної держави
- •Конституційне визначення України як соціальної і правової держави
- •Закріплення принципу народного суверенітету в Конституції України
- •Конституційні засади правопорядку в Україні
- •Гуманістичні засади конституційного ладу України
- •Конституційне закріплення форми правління Української держави
- •Конституційні засади форми державного устрою України
- •Конституційні засади державного режиму в Україні
- •Конституційні засади здійснення функцій Української держави
- •Конституційні засади політичних відносин в Україні
- •Конституційні засади економічних відносин в Україні
- •Конституційне визначення об’єктів права власності українського народу
- •Конституційне регулювання права власності на землю в Україні
- •Конституційні форми здійснення демократії в Україні
- •Конституційний принцип політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності суспільного життя в Україні
- •Конституційні засади національної політики Української держави
- •Конституційні засади культурної політики Української держави
- •Конституційний статус української мови
- •Конституційні засади зовнішньополітичної діяльності України
- •Державні символи України
- •Порядок внесення змін до конституції України
- •Зміст і співвідношення понять “людина”, “особа”, “громадянин”
- •Конституційні засади правового статусу людини і громадянина в Україні
- •Поняття громадянства. Конституційні засади громадянства України
- •Підстави і порядок виникнення і припинення громадянства України. Закон “Про громадянство України” від 18 січня 2001 року
- •Поняття, зміст і види конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні
- •Поняття і зміст обов’язків людини і громадянина в Україні та їх конституційна регламентація
- •Поняття і види гарантій прав і обов’язків людини і громадянина та їх закріплення в Конституції України
- •Правовий статус іноземців в Україні. Закон України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” від 22 вересня 2011 року.
- •Безпосередня і представницька демократія: поняття і форми прояву.
- •Поняття і види виборів.
- •Поняття і зміст загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні.
- •Поняття і зміст активного і пасивного виборчого права в Україні.
- •Поняття і види референдумів.
- •Конституційне закріплення системи державних органів України.
- •Конституційні принципи організації і діяльності органів державної влади в Україні.
- •Поняття і соціальне призначення законодавчої влади. Її співвідношення з виконавчою та судовими владами.
- •Конституційний склад, порядок обрання і строк повноважень Верховної Ради України.
- •Мажоритарна та прорпорційна виборчі системи. Особливості їх закріплення в Законі України “Про вибори народних депутатів України” від 17 листопада 2011 року.
- •Статус народного депутата України
- •Підстави дострокового припинення повноважень народного депутата України
- •Компетенція Верховної Ради України
- •Організація роботи Верховної Ради України (сесії, засідання, голосування та їх види, комітети і комісії)
- •Конституційний статус Президента України.
- •Компетенція Президента України.
- •Контрасигнація актів Президента України
- •Конституційні підстави і процедура дострокового припинення повноважень Президента України
- •Усунення Президента України з поста в порядку імпічменту
- •Поняття і соціальне призначення виконавчої влади. Її співвідношення з законодавчою та судовою владами
- •Конституційна система органів виконавчої влади в Україні
- •Порядок формування і компетенція Кабінету Міністрів України
- •Підстави і порядок припинення повноважень Кабінету Міністрів, Прем’єр-міністра та інших членів Кабінету Міністрів України
- •Місцеві органи виконавчої влади (система, склад, порядок формування і компетенція).
- •Підстави і порядок припинення повноважень голів місцевих державних адміністрацій.
- •Поняття і соціальне призначення судової влади. Її співвідношення з законодавчою та виконавчою владами.
- •Конституційні принципи правосуддя в Україні.
- •Система органів правосуддя в Україні і порядок їх формування.
- •Конституційний статус суддів в Україні
- •Вища рада юстиції, її склад і компетенція.
- •Прокуратура в Україні (система органів і компетенція).
- •Конституційна юрисдикція (поняття, сутність і форми здійснення).
- •Система правової регламентації організації і діяльності Конституційного Суду України
- •Закон України “Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 року
- •Порядок формування і повноваження Конституційного Суду України
- •Статус суддів Конституційного Суду України
- •Підстави припинення повноважень суддів Конституційного Суду України
- •Конституційні засади територіального устрою України
- •Конституційний статус Автономної Республіки Крим
- •Поняття, сутність і форми місцевого самоврядування
- •2. Міжнародно-правові акти;
- •Конституційні засади місцевого самоврядування в Україні
- •Конституційні засади співвідношення норм міжнародного права і законодавства України
Поняття і соціальне призначення виконавчої влади. Її співвідношення з законодавчою та судовою владами
Державна влада згідно з ст. 6 Конституції України в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Виконавча влада в Україні - це представлена державними виконавчими органами самостійна та незалежна в системі поділу влади, відмінна від законодавчої та судової гілка державної влади, що утворена для виконання Конституції та законів України, оперативного управління суспільними і державними справами.
Ознаки виконавчої влади:
1) представлена державними виконавчими органами; самостійна та незалежна в системі поділу влад;
2) відмінна від законодавчої та судової гілок державної влади, що зумовлено історико-правовим розвитком інституту виконавчої влади. Так, за радянських часів державної виконавчої влади як самостійної гілки влади не було, оскільки функціонували лише виконавчі комітети при радах;
3) створена для виконання Конституції та законів України, міжнародних договорів, указів Президента України, оперативного управління суспільними та державними справами;
4) виконавча влада діє на території України постійно;
5) представлена системою органів державної виконавчої влади, які перебувають в ієрархічній підпорядкованості.
Систему органів виконавчої влади становлять:
1) вищий орган виконавчої влади - Кабінет Міністрів України, який є органом загальної компетенції;
2) центральні органи виконавчої влади - міністерства та інші центральні органи виконавчої влади України;
3) нижчі органи виконавчої влади - місцеві районні та обласні державні адміністрації.
Конституційна система органів виконавчої влади в Україні
Органи виконавчої влади в Україні - це органи, які реалізують державну владу у формі організації виконання законів.
Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади (ст. 113). Центральні органи виконавчої влади: міністерства, державні комітети та органи виконавчої влади зі спеціальним статусом (такі, як СБУ, Податкова адміністрація, Антимонопольний комітет та ін.).
Кабінет Міністр України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією.
Порядок формування і компетенція Кабінету Міністрів України
Стаття 113. Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Стаття 114. До складу Кабінету Міністрів України входять Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністри, міністри.
Прем’єр-міністр України призначається Верховною Радою України за поданням Президента України.
Кандидатуру для призначення на посаду Прем’єр-міністра України вносить Президент України за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, сформованої відповідно до статті 83 Конституції України, або депутатської фракції, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
Міністр оборони України, Міністр закордонних справ України призначаються Верховною Радою України за поданням Президента України, інші члени Кабінету Міністрів України призначаються Верховною Радою України за поданням Прем’єр-міністра України.
Прем’єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України.
Стаття 116. Кабінет Міністрів України:
1) забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України;
2) вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;
3) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;
4) розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України;
5) забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності;
6) розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання;
7) здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;
8) організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи;
9) спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади;
9-1) утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;
9-2) призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем’єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України;
10) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України.
Стаття 117. Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України.
Стаття 120. Члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час).